Ухвала від 28.06.2022 по справі 759/6313/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/1609/22

ун. № 759/6313/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_3 , прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42021102080000037 від 24.05.2021 р.,

ВСТАНОВИВ:

Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся з вказаною скаргою, у якій просить скасувати повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за № 42021102080000037, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2021 р. відносно ОСОБА_5 за відсутністю в діяннях останньої складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, та зобов'язати уповноваженого слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві або прокурора, яким здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021102080000037 від 24.05.2021 р. вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про оголошення підозри ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

В обґрунтування скарги зазначає, що Святошинським УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Святошинської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021102080000037 від 24.05.2021 р. 11.11.2021 р. у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України. Разом з тим, аналізуючи матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021102080000037 від 24.05.2021 р. вважає, що відсутній склад інкримінованого ОСОБА_5 злочину. Так, органом досудового розслідування ОСОБА_5 інкримінується те, що у проміжок часу з 24.11.2013 р. по 27.07.2020 р. не маючи законних підстав вона самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,512 га, кадастровий № 8000000000:75:282:0004 за адресою: АДРЕСА_1 , а також виступила замовником будівництва та залучала невстановлені будівельні організації. Сторона захисту не погоджується із твердженнями, що вказується у повідомленні про підозру, вони є необґрунтованими та бездоказовими. У повідомленні про підозру вказується, що протиправні дії ОСОБА_5 виявились в укладенні договору про спільну діяльність від 24.11.2013 р. з ОСОБА_6 , тобто слідчим стверджується, що кримінальне правопорушення може вчинятися у формі укладення цивільно-правової угоди. У повідомленні про підозру не вказано прямого умислу у ОСОБА_5 та органом досудового розслідування не встановлено. Слідством не допитано ОСОБА_6 , не встановлено його роль, обов'язки при вчиненні кримінального правопорушення, обсяг його дій у спільній діяльності, не встановлено, які будівельні організації та на підставі яких документів здійснювали будівництво, не встановлено, який саме обсяг земельної ділянки нібито незаконно зайнятий. Доказів прямого умислу ОСОБА_5 при здійсненні досудового розслідування не виявлено, слідчий за погодженням з прокурором у повідомленні про підозру допустили грубе порушення норм КПК в частині законодавчо встановленого порядку кримінального провадження та допустимості доказів у формі посилання на рішення Верховного Суду у цивільній справі. Під час досудового розслідування будь-яких обставин та доказів, які б свідчили про обґрунтованість підозри пред'явленої ОСОБА_5 надано не було. Крім цього, з повідомлення про підозру вбачається, що, на думку сторони обвинувачення, злочин було вчинено шляхом укладення вже описаного договору про спільну діяльність з ОСОБА_6 від 24.11.2013 р., тобто з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше 8 років, що свідчить про закінчення строків давності для притягнення ОСОБА_5 до відповідальності.

В судовому засіданні захисник підтримав скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Прокурор заперечив щодо задоволення скарги, зауваживши на тому, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, є обґрунтованим, а питання застосування ст. 49 КК України може бути вирішено судом під час судового провадження.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Слідчим суддею встановлено, що 11.11.2021 р. начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , за погодженням прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 повідомлено ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 17 КПК України, підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Ч. 1 ст. 47 КПК України визначено, що захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

П. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до аб. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно положень ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Ч. 1 ст. 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Вищенаведені положення КПК України дають підстави для висновку, що наявні три види підстав для скасування повідомлення про підозру: неналежний суб'єкт складення та вручення повідомлення про підозру; порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру; необґрунтованість підозри.

У своїй скарзі захисник зазначає, що твердження, вказані у повідомленні про підозру є необґрунтованими та бездоказовими. Захисник також стверджує, що в повідомленні про підозру не наведено доказів, які б свідчили про наявність у підозрюваної прямого умислу на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, а також закінчення строків давності для притягнення ОСОБА_5 до відповідальності.

Вирішуючи питання про обґрунтованість повідомлення про підозру слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини з цього приводу.

Так, у п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначається наступне: «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)».

Таким чином, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при ухваленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У ході розгляду скарги захисника слідчим суддею встановлено, що слідчим за погодженням з прокурором дотримані вимоги ст. 277 КПК України при складанні повідомлення про підозру, оскільки останнє містить правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) КПК України; аналіз змісту повідомлення про підозру містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Крім цього, слідчий суддя вважає, що наявні у матеріалах кримінального провадження докази є достатніми для повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України. Слідчий та прокурор обґрунтовано дійшли висновку про наявність фактичних обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та обґрунтовано прийняли процесуальне рішення, яке оскаржується.

Таким чином, доводи сторони захисту з приводу необґрунтованості підозри відносно ОСОБА_5 є безпідставними.

Щодо доводів сторони захисту про те, що на даний час закінчились строки давності для притягнення ОСОБА_5 до відповідальності, слідчий суддя зазначає, що відповідно до вимог ст. 49 КК України та ст.ст.285,286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності здійснюється судом, а тому слідчий суддя не уповноважений надавати оцінку таким обставинам в межах розгляду даної скарги.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42021102080000037 від 24.05.2021 р.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 39, 214, 303, 304, 306, 307, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42021102080000037 від 24.05.2021 р., - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 01.07.2022 р.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
105033060
Наступний документ
105033062
Інформація про рішення:
№ рішення: 105033061
№ справи: 759/6313/22
Дата рішення: 28.06.2022
Дата публікації: 23.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; інші скарги