Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3201/20
номер провадження 1-кп/695/89/22
Номер рядка у звіті 56
01 липня 2022 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглядаючи в закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020250150000839 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.153 КК України, -
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки розгляд справи не завершено, на даний час існують та не спростовані ризики, які були раніше встановлені, а саме що обвинувачений може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, також на даний час не досліджені докази по справі.
Представник потерпілого підтримав клопотання.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що заявлені прокурором ризики не знайшли свого підтвердження в суді, в обвинуваченого немає необхідності впливати на потерпілу, свідків, по справі вже досліджені докази. Просив обрати обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, встановив наступні обставини.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Враховуючи правову позицію, викладену в п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу суд враховує той факт, що в ОСОБА_5 відсутні стійкі соціальні зв'язки. Вмежах строку дії запобіжного заходу відсутня можливість завершити судовий розгляд справи, докази по справі досліджені не в повному обсязі, на час розгляду справи продовжують існувати такі ризики: перебуваючи на волі обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від суду з метою уникнення покарання.
Будь яких доказів, що змінились обставини та відпала необхідність в застосуванні саме тримання під вартою ОСОБА_5 суду не надано.
Також суд зважає на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує в даному випадку відступ від принципу поваги до особистої свободи. Тому суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків. Враховуючи вище викладене необхідно продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів.
Керуючись ст.ст. 183, 194, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 29.08.2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 7 днів.
Суддя ОСОБА_1