Справа № 695/1557/22
30 червня 2022 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022255320000207 від 22.04.2022 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоукраїнка Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
ОСОБА_3 в період часу з 20.00 год. 20.04.2021 до 21.00 год. 21.04.2021, перебуваючи в акваторії Кременчуцького водосховища річки Дніпро в адміністративних межах с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області на території орнітологічного заказника «Липівський», умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх шкідливих наслідків, порушуючи встановлений порядок раціонального використання, охорони і відтворення риб та інших об'єктів водної фауни як важливої складової частини навколишнього природного середовища, із застосуванням, згідно п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», забороненого знаряддя лову однієї рибальської сітки з розміром вічка 68х68мм, довжиною близько 65 метрів, незаконно виловив: 21 карася, 10 пліток, 1 сазана, 1 ляща, 1 окуня, чим заподіяв рибному господарству України, відповідно до висновку експерта № 592/1064/22-23 від 27.05.2025, істотної шкоди на суму 3174 грн., через вилов риби в період нересту.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України: незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
Частинами 2,3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акта прокурором долучено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_5 , складену в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України»).
Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а саме незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, є доведеною поза розумним сумнівом.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
У рішенні «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального проступку та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке в силу вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, його відношення до вчиненого, має посередню характеристику з місця проживання. Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 249 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Речові докази: мисинову сітку довжиною 65 м.,яка зберігається в кімнаті речових доказів Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, знищити;
гумовий човен «Bark», який зберігається в кімнаті речових доказів Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, повернути власнику;
рибу виду карась 21 шт., плітка 10 шт., сазан 1 шт., лящ 1 шт., окунь 1 шт., яку передано під зберігальну розписку головному державному інспектору рибохоронного патруля ОСОБА_6 , передати головному державному інспектору рибохоронного патруля ОСОБА_6 для подальшої реалізації. Кошти, виручені від реалізації, конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертизи №592/1064/22-23 від 27.05.2022, у розмірі 1510,16 грн.
Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1