Справа № 694/357/22 Провадження №1-кп/694/110/22
Іменем України
23.06.2022 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження № 12022255310000094 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Боровикове Звенигородського району Черкаської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактично проживаючої по АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжної, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не працюючої, раніше не судимої,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 185 КК України,
з участю обвинуваченої ОСОБА_4 ,
ОСОБА_4 , 30 грудня 2021 о 09:46 год., перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_5 , у житловому будинку, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , під приводом оформлення за проханням ОСОБА_5 1000 гривень по програмі «єПідтримка», умисно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись і вважаючи, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, маючи мету на таємне викрадення чужого майна, використовуючи додаток «Приват24», встановлений на мобільному телефоні ОСОБА_5 , до якого приєднана банківська картка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 ,переказавши грошові кошти на свою банківську карту № НОМЕР_2 , шляхом вільного доступу, таємно викрала із банківського рахунку № НОМЕР_3 належні ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 8040,20 гривень, які витратила на власні потреби, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.
Також вона, 05.01.2022 о 17:25 год., повторно, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_5 , у житловому будинку, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , під приводом перевірки отримання ОСОБА_5 1000 гривень по програмі «єПідтримка», умисно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись і вважаючи, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, маючи мету на таємне викрадення чужого майна, використовуючи додаток «Приват24», встановлений на мобільному телефоні ОСОБА_5 , до якого приєднана банківська картка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 , переказавши грошові кошти на свою банківську карту № НОМЕР_2 , шляхом вільного доступу, таємно викрала із банківського рахунку № НОМЕР_3 належні ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 10452,26 гривень, які витратила на власні потреби, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.
Вона ж, 09 січня 2022 року о 11:47 год., повторно, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_5 , у житловому будинку, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , під приводом перевірки отримання ОСОБА_5 1000 гривень по програмі «єПідтримка», умисно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись і вважаючи, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, маючи мету на таємне викрадення чужого майна, використовуючи додаток «Приват24», встановлений на мобільному телефоні ОСОБА_5 , до якого приєднана банківська картка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 , переказавши грошові кошти на свою банківську карту № НОМЕР_2 , шляхом вільного доступу, таємно викрала із банківського рахунку № НОМЕР_3 належні ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 3135,68 гривень, які витратила на власні потреби, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину визнала в повному обсязі, визнала всі фактичні обставини, які їй пред'явлено в обвинуваченні та пояснила, що вона за вказаних в обвинувальному акті обставинах та у вказаний час вчинила інкримінований їй проступок. У вчиненому щиро кається.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась. Подала заяву про розгляд справи без її участі.
Показання ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.
Вина обвинуваченої ОСОБА_4 підтверджується як її показаннями, даними нею в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які вона визнала в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує:
-за ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), як кримінальний проступок.
-за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, як нетяжкий злочин.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинення кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків (ч. 1 ст. 185 КК України) і категорії нетяжких злочинів (ч. 2 ст. 185 КК України), та не набули суспільного резонансу; особу обвинуваченої, яка раніше несудима, за місцем проживання характеризується нейтрально, не працює, вважає, що покарання обвинуваченій слід призначити у вигляді обмеження волі.
Визначене обвинуваченій покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, враховуючи конкретні, досліджені в ході судового розгляду обставини справи, особу обвинуваченої, визнання вини та відношення до вчиненого, думку сторони обвинувачення про застосування іспитового строку, суд встановлює за можливе звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладанням на неї обов'язків передбачених ст. 76 цього Кодексу. Суд також приходить до мотивованого висновку зменшення кількості покладених обов'язків на обвинувачену, передбачених ст. 76 цього Кодексу враховуючи її особу та відсутність вкрай суспільної небезпечності.
При цьому суд виходив також і з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №№ 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Цивільний позов у справі не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.
Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:
-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ч. 1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази: мобільний телефон марки «Redmi Note 4», ідентифікатор мобільного обладнання: ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 з вмістом сім-карти мобільного оператора «лайфселл» № НОМЕР_6 передані на зберігання підозрюваній ОСОБА_4 та мобільний телефон марки «Мейзу» з вмістом сім-карти мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_7 та банківська карта АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 передані на зберігання потерпілій та обвинуваченій - залишити у розпорядженні власників, звільнивши останніх від обов'язків за зберігальними розписками.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1