Справа № 569/11355/19
23 червня 2022 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді Бердія М.А.,
при секретарі Хлуд І.П.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про стягнення заборгованості по виплаті лікарняних та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд -
Позивач ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, в якому просить стягнути з Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі на його користь заборгованість по виплаті лікарняних в розмірі 802,00 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 липня 2015 року по 23 червня 2022 року, з розрахунку 267,95 грн. за кожний робочий день прострочення.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 16 жовтня 2008 року по 14 липня 2015 року він перебував у трудових відносинах з Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, працюючи на посаді провідного інженера з кошторисно-кредитних відносин - касира. 14 липня 2015 року звільнений з посади провідного інженера з кошторисно-кредитних відносин - касира згідно п.1 ст.36 КЗпП України. На початку 2016 року він дізнався, що при звільненні йому було не доплачено 1456,28 грн. матеріального забезпечення як застрахованій особі (лікарняні). Вказана сума була виплачена йому Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі в серпні 2016 року за рахунок коштів фонду соціального страхування. 12 березня 2019 року він отримав від Управління Держпраці у Рівненській області лист №18.04./1259 від 11 березня 2019 року з якого довідався, що на початку 2019 року інспекцією праці проводилося інспекційне відвідування Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, в ході якого, серед іншого, було виявлено факт недоплати Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі належних йому, як працівнику та застрахованій особі сум лікарняних, а саме: матеріального забезпечення за рахунок коштів роботодавця за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності за листками непрацездатності: №141639 від 24 лютого 2012 року, №252706 від 13 грудня 2013 року, №099402 від 31 грудня 2013 року, №860185 від 12 серпня 2014 року. Зазначає, що 24 квітня 2019 року звернувся письмово до Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі з вимогами виплатити належні при звільненні суми та надати довідку про розмір середньоденної заробітної плати та довідку про суму донарахованої заборгованості по виплаті заробітної плати. Проте надіслані ним листи повернулися за закінченням терміну їх зберігання у відділенні Укрпошти.
Також, зазначає, що згідно з здійсненим ним розрахунком загальний розмір заборгованості Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі по виплаті на його користь перших 5 днів лікарняних за листами непрацездатності №141639 від 24.02.2012 року, №252706 від 13.12.2013 року, №099402 від 31.12.2013 року, №860185 від 12.08.2014 року становить 802 грн., та обраховується наступним чином: по листку непрацездатності №141639 за період з 07.02.2012 року по 24.02.2012 року за рахунок коштів соцстраху встановлена недоплата в сумі 528,26 грн. Тривалість непрацездатності становить 18 днів. За рахунок соцстраху оплачено 13 днів. 528,26 : 13 = 40,63 грн. недоплати за 1 день. 5 перших днів (кошти роботодавця) х 40,63 грн. = 203,15 грн.; по листку непрацездатності №252706 за період з 28.11.2013 року по 13.12.2013 року за рахунок коштів соцстраху встановлена недоплата в сумі 499,83 грн. Тривалість непрацездатності 17 днів. За рахунок соцстраху оплачено 12 днів. 499,83 : 12 = 41,65 грн., недоплати за 1 день. 5 перших днів (кошти роботодавця) х 41,65 грн. = 208,25 грн.; по листку непрацездатності №099402 за період з 17.12.13 року по 31.12.2013 року за рахунок коштів соцстраху встановлена недоплата в сумі 388,96 грн. Тривалість непрацездатності становить 15 днів. За рахунок соцстраху оплачено 10 днів. 388,96: 10 = 38,89 грн. недоплата за 1 день. 5 перших днів (кошти роботодавця) х 38,89 грн. = 194,45 грн.; по листку непрацездатності №860185 за період з 07.08.2014 року по 12.08.2014 року за рахунок коштів соцстраху встановлена недоплата в сумі 39,23 грн. Тривалість непрацездатності становить 6 днів. За рахунок соцстраху оплачено 1 день. 39,23 : 1 = 39,23 грн., недоплата за 1 день. 5 перших днів (кошти роботодавця) х 39,23 грн. = 196,15 грн. Всього: 203,15 грн. + 208,25 грн. + 194,45 грн. + 196,15 грн. = 802 грн.
Вважає, що стягненню підлягає також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 липня 2015 року по 23 червня 2022 року..
25 липня 2019 року через канцелярію суду за вх.№39326/19вх Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_3 порушено строк звернення до суду. Як вбачається з позовної заяви ще на початку 2016 року, в зв'язку з проведеною плановою перевіркою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ОСОБА_3 стало відомо про факт недоплати Фондом матеріального забезпечення за період 2011-2014 року. Акт перевірки складено 06 липня 2016 року. Кошти за результатами перевірки було сплачено та перераховано ще в серпні 2016 року. Відтак ОСОБА_3 було достовірно відомо про недоплату за лікарняними листками №141639 від 24.02.2012 року, №2252706 від 13.12.2013 року, №099402 від 31.12.2013 року, №860185 від 12.08.2014 року, тобто, що йому внаслідок бухгалтерської помилки недоплачені кошти. Вказаний строк сплив ще 07 жовтня 2016 року. Отже, ОСОБА_3 пропустив строк звернення до суду щодо вирішення трудового спору. Посилання в позовній заяві ОСОБА_3 на лист Управління Держпраці в Рівненській області від 12 березня 2019 року, який приєднано до позову, та з якого він довідався про факт недоплати, є безпідставним. Крім того, в листі йде мова лише про те, що не враховано деякі суми допомоги та премій. Ні в акті перевірки, ні в приписі не вказано, які саме суми не були враховані. Які суми необхідно врахувати. Не вказано, як має бути проведено перерахунок та яку суму необхідно доплатити. Є безпідставною вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В період допущених порушень при розрахунку виплат за листками непрацездатності головою Фонду працював саме ОСОБА_3 , а саме - з жовтня 2008 року до лютого 2015 року. Позивач достовірно знаючи про допущену недоплату свідомо затягував час з метою пред?явлення безпідставної вимоги про стягнення суми середнього заробітку. Бухгалтерська помилка, якщо така і була допущена Фондом, була допущена з відома ОСОБА_3 , може бути підставо для доплати 802 грн., а не для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 липня 2015 року по 23 червня 2022 року. У зв'язку з чим, просили відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову за пропуском строку та за безпідставністю позовних вимог.
11 вересня 2019 року через канцелярію суду за вх.№46939/19вх представником позивача ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, в якому вказує, що актом планової перевірки фонду соціального страхування від 06 липня 2016 року було встановлено той факт, що у період 2012-2014 років при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності за шостий та наступні дні непрацездатності по листах непрацездатності, яка виплачується за рахунок Фонду соціального страхування було допущено помилку. У зв'язку з цим, в серпні 2016 року Фонд соціального страхування від нещасних випадків донарахував позивачу ОСОБА_3 1456,28 грн. коштів допомоги по тимчасовій непрацездатності, які переказав Рівненському обласному фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі для виплати своєму (на той момент вже звільненому) працівнику. В межах цієї перевірки було встановлено факт неправильного нарахування сум лікарняних не за перші 5 днів непрацездатності (що оплачується за рахунок коштів Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі), а за шостий та наступні дні лікарняних (що виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності). Власне, розрахунок цих сум (за шостий та наступні дні непрацездатності, що оплачуються Фондом соцстрахування за наданим роботодавцем розрахунком) проводився Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі окремо від розрахунку лікарняних виплат за перші 5 днів (внутрішньо бухгалтерський розрахунок та виплата безпосередньо роботодавцем з фонду оплати праці). При цьому, в межах зазначеної перевірки в 2016 році правильність розрахунку роботодавцем виплат за перші 5 днів непрацездатності ОСОБА_3 взагалі не перевірялася. Інформація про перевірку цих сум відсутня в акті. Як наслідок, твердження Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про те, що ще в 2016 році ОСОБА_3 було відомо про неправильне нарахування Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі лікарняних за перші 5 днів непрацездатності працівника по спірним листам непрацездатності (які розраховуються та виплачуються саме Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, як роботодавцем) є безпідставним.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги позивача підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд стягнути з Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі на користь позивача ОСОБА_3 заборгованість по виплаті лікарняних в розмірі 802,75 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 липня 2015 року по 23 червня 2022 року.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги позивача не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:
Як було встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_3 з 16 жовтня 2008 року по 14 липня 2015 року перебував у трудових відносинах з Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. 14 липня 2015 року ОСОБА_3 звільнений з посади провідного інженера з кошторисно-кредитних відносин - касира за згодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України. Наведені обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, ще на початку 2016 року, в зв'язку з проведеною плановою перевіркою Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, позивачу ОСОБА_3 було відомо про факт недоплати Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі матеріального забезпечення в період 2011-2014 року на загальну суму 1456,28 грн. Акт перевірки складено 06 липня 2016 року. Кошти за результатами перевірки було сплачено та перераховано ще в 2016 році. Копія Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі за період з 01 січня 2018 року по 31 жовтня 2019 року №13-17-05-06/2 від 10.02.2020 року, яка міститься в матеріалах справи, підтверджує відсутність заборгованості у Фонді по виплаті заробітної плати, інших платежів перед працівниками. Вказана обставина підтверджується також довідкою Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі від 05 січня 2021 року за вих.№.05.01-1 в якій зазначено, що станом на 05 січня 2021 року заборгованості у Рівненському обласному фонді підтримки індивідуального житлового будівництва на селі зі сплати заробітної плати (надбавок, премій тощо) відсутня.
Згідно Листа-відповіді Управління Держпраці у Рівненській області від 11 березня 2019 року №18.04/1259 вбачається, що на виконання припису Рівненського обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та згідно зведеної розрахунково-платіжної відомості за серпень 2016 року і витягу із книги нарахувань заробітної плати працівників Рівненського обласного фонду ПІЖБ на селі за серпень 2016 року - в серпні 2016 року донараховано та виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів державного соціального страхування. Зокрема, ОСОБА_3 донараховано допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів державного соціального страхування на загальну суму 1456,28 грн.
Відповідно до ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідно до ст. 78 того ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.
За змістом частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №РВ161/977/АВ від 05 березня 2019 року Управлінням держпраці у Рівненській області зафіксовано факт порушення порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Ні в акті інспекційного відвідування, ні в приписі не вказано, з яких саме документів вбачається, що обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням ОСОБА_3 здійснено з порушенням, які саме суми відповідачем не були враховані при розрахунку виплат, які суми необхідно врахувати. Не вказано, як має бути проведено перерахунок та в якому розмірі відповідачу необхідно здійснити доплату.
Зі змісту акту вбачається, що факт порушення обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням Управлінням держпраці у Рівненській області встановлено на підставі акту планової перевірки Рівненського обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який був складений 06 липня 2016 року. Інші документи, зокрема, первинні бухгалтерські документи про нарахування заробітної плати позивачу ОСОБА_3 , в тому числі при оплаті перших п'яти днів непрацездатності за листами непрацездатності №141639 від 24 лютого 2012 року, №252706 від 13 грудня 2013 року, №099402 від 31 грудня 2013 року, №860185 від 12 серпня 2014 року, штатні розписи, накази про встановлення позивачу доплат та премій, тощо, в акті інспекційного відвідування не зазначені, органом інспекційного відвідування не досліджувалися.
У той же час, в акті Рівненського обласного відділення ВДВФСС з ТВП від 06 липня 2016 року не встановлено факт порушення відповідачем Рівненським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за перші п'ять днів непрацездатності.
Належних доказів порушення відповідачем обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням позивачем не надано, під час судового розгляду справи не здобуто.
Із довідки Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі №05.01-1 від 05.01.2021 року, вбачається, що згідно Вимоги «Про усунення виявлених порушень законодавства» вих.№13-17-05-17/803-2020 за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі за період з 01 січня 2018 року по 31 жовтня 2019 року Західного офісу Держаудиту, у фонді відновлено бухгалтерський, фінансовий облік. Станом на 05 січня 2021 року заборгованість у Фонді зі сплати заробітної плати (надбавок, премій тощо) відсутня.
Згідно з листом Управлінням держпраці у Рівненській області №01-10/7440 від 17 листопада 2020 року вбачається, що на підставі акту інспекційного відвідування від 05 березня 2019 року складено припис про усунення порушень. Відповідач за невиконання припису до відповідальності, передбаченої законодавством, не притягувався.
Із листа Управління західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області №13-17-13-17/3843-2020 від 17 листопада 2020 року, Управлінням західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі за період з 01 січня 2018 року по 31 жовтня 2019 року. За результатами проведення контрольного заходу складено акт перевірки №13-17-05-06/2 від 10 лютого 2020 року. За вказаний період роботи не здійснювалася перевірка порядку нарахування та виплати заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику ОСОБА_3 , відповідно і порушення вимог чинного законодавства в діях Фонду щодо нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 в акті ревізії №13-17-05-06/2 від 10 лютого 2020 року не зафіксовані.
Зважаючи на те, що проведеними перевірками не встановлено заборгованості по заробітній платі, факт порушення відповідачем порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за перші п'ять днів непрацездатності листами непрацездатності №141639 від 24 лютого 2012 року, №252706 від 13 грудня 2013 року, №099402 від 31 грудня 2013 року, №860185 від 12 серпня 2014 року є не доведеним, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості по виплаті лікарняних в розмірі 802,00 грн. слід відмовити.
В зв'язку з відсутністю фактичних та правових підстав для стягнення заборгованості по виплаті лікарняних в розмірі 802,00 грн., не підлягає до задоволення і вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 липня 2015 року по 23 червня 2022 року.
Крім того, суд зауважує, що виплати за листками непрацездатності віднесені до структури заробітної плати, а тому до таких відносин тримісячний строк на звернення до суду передбачений ст.233 КЗпП України не поширюються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (місцезнаходження: м.Рівне, вул.Словацького, 4/6, код ЄДРПОУ 25323032) про стягнення заборгованості по виплаті лікарняних в розмірі 802,00 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 липня 2015 року по 23 червня 2022 року з розрахунку 267,95 грн. за кожний робочий день прострочення, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рівненського міського суду Бердій М.А.