Справа № 539/3869/19
Провадження №1-кп/548/13/22
01 липня 2022 року м. Хорол Хорольський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
потерпілої - ОСОБА_10 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_11 ,
представника цивільного відповідача ТОВ «Страхова компанія «Гардіан»- ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хорол кримінальне провадження № 12019170240000630 за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища, приватного підприємця, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, не інваліда, раніше не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,
ОСОБА_8 скоїв кримінальне правопорушення при слідуючих обставинах.
Так, ОСОБА_8 17.05.2019 року близько 00:45 години, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «Audi 80» державний номер НОМЕР_1 рухався по автошляху Київ-Харків-Довжанський та перевозив в салоні пасажира,- ОСОБА_10 . Проїжджаючи 175 км + 510 м вказаного автошляху та рухаючись поблизу с. Іванівка Лубенського району Полтавської області водій ОСОБА_8 не впорався з керуванням автомобіля, змінив напрямок його руху та виїхав за межі проїзної частини, де в подальшому допустив зіткнення керованого ним автомобіля «Audi 80» державний номер НОМЕР_1 з дорожнім знаком та послідуюче перекидання транспортного засобу.
Вказаними діями водій ОСОБА_8 грубо порушив вимоги п. 10.1. та п. 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року (надалі Правила дорожнього руху України), хоча мав можливість та повинен був їх виконувати.
Зазначені пункти Правил дорожнього руху України означають:
п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Audi 80» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом селезінки, що супроводжувалось внутрішньою кровотечею, зачеревної гематоми справа, забою правої нирки, закритої травми грудної клітки з переломами 6-10 ребер справа по лопатковій лінії, що супроводжувалось пневмотораксом (наявність повітря в плевральній порожнині) та травматичним пульмонітом (запаленням легенів), закритого перелому лівого стегна в середній третині зі зміщенням, перелому нижньої щелепи справа, струсу головного мозку, забитої рани передньої черевної стінки, гематоми лівого стегна, садна поперекової ділянки, які згідно висновку експерта № 153 від 18.09.2019 року, за результатами проведеної судово-медичної експертизи, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя.
Згідно висновку експерта № 509 від 23.09.2019 року за результатами проведеної автотехнічної експертизи в описаній вище дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Audi 80» держаний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 вбачаються невідповідності з вимогами п. 10.1. та п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди та її суспільно небезпечними наслідками.
В умовах даної пригоди водій автомобіля «Audi 80» держаний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п. 10.1 та п. 12.3 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 підтвердив всі обставини скоєння злочину, свою вину в скоєному визнав повністю, пояснення дав аналогічні до фабули обвинувачення, щиро розкаявся у скоєному, просить його суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений ОСОБА_8 та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
Отже, своїми необережними діями, які виразилися в порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілій ОСОБА_10 тяжке тілесне ушкодження, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив необережний злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, а тому його дії вірно кваліфіковані за цією статтею Кримінального кодексу України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 за ч.2 ст.286 КК України, суд, керуючись ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до ст. 67 КК України, немає.
При обранні міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_8 суд враховує, що за місцем проживання він характеризується позитивно, кримінальне правопорушення скоїв вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також суд враховує думку потерпілої ОСОБА_10 ,яка в судовому засіданні просила суд суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його права керувати транспортними засобами.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про можливість та доцільність виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства і досягне мети при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що даний злочин обвинувачений ОСОБА_8 вчинив в трезвому стані, суд прийшов до висновку, що немає підстав для застосовуння до нього додаткового виду покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
Обрані обвинуваченому вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям покарання.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_8 , суд приходить до висновку про відсутність підстав для обрання відносно нього запобіжного заходу.
При розгляді цивільного позову потерпілої ОСОБА_10 до ОСОБА_8 та ТОВ «Страхова компанія «Гардіан»про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення суд керується статтями 61, 127-129 КПК України.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року, розглядаючи позов про відшкодування шкоди, суд враховує, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди" суд враховує, що витрати потерпілого на ліки, лікування, протезування, придбання санаторно-курортних путівок визначаються на підставі рецептів лікарів, довідок або рахунків про їх вартість.
Судом встановлено та доведено вину обвинуваченого ОСОБА_8 в скоєному кримінальному правопорушенні, безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями обвинуваченого та завданою потерпілій ОСОБА_10 матеріальною шкодою та те, що ОСОБА_8 застрахував свою цивільну відповідальність в ТОВ «Страхова компанія «Гардіан», що доводиться відповідним страховим полісом.
Судом досліджено оригінали чеків та інші підтверджуючі документи щодо придбання ліків та проведення обстежень для потерпілої ОСОБА_10 які, як встановлено в судовому засіданні і вбачається з матеріалів кримінального провадження (т.1 а.с. 157-172) були придбані для потерпілої ОСОБА_10 в період її лікування у перші одинадцять днів після ДТП в КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради та в ортопедо-травматологічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської ОДА».
В судовому засіданні досліджено судово-медичний висновок експерта ОСОБА_13 №153 від 23.09.2019 року в якому вказано, що згідно медичної документації, яка міститься в лікувальних закладах де лікувалася ОСОБА_10 , є в наявності історії хвороб реанімаційного відділення Лубенської лікарні де зазначено, що ОСОБА_10 17.05.2019 року о 02:00 год. ночі бригадою швидкої допомоги була туди доставлена, де вона провела 11 днів. У вищевказаному висновку відображено всі оперативні втручання та описано лікування, яке було проведено ОСОБА_10 , а також вказано, що 28.05.2019 року ОСОБА_10 продовжила лікування у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської ОДА» із діагнозами: Політравма. Закрита ЧМТ, струс головного мозку. Закрита травма грудної клітки. Пернелом 5-11 ребер. Пневмогематоракс. Закрита травма живота. Розрив селезінки і забій правої нирки. Поза черевна гематома. Забійна рана передньої стінки живота. Закритий перелом лівого стегна. Закритий перелом нижньої щелепи зправа.
Судом досліджено підтверджуючі документи на придбання ліків та на проведення діагностики для ОСОБА_10 . Всі вони співпадають по часу лікування ОСОБА_10 у м.Лубни та м.Полтава і по проведеному лікуванню. А тому у суду немає жодних сумнівів щодо того, що надані потерпілою ОСОБА_10 чеки на придбання ліків та на її обстеження є належними, допустимими та обґрунтованими доказами її позовних вимог.
А викликати до суду лікарів із м.Лубни та м.Полтава під час військового стану та частих повітряних тривог у суду немає необхідності, оскільки інформація щодо проведеного лікування та затрачених на це ліків, перев'язочних матеріалів та інших медичних засобів вказана в історії хвороб, про що судово-медичний експерт відобразив у своєму висновку, який досліджений судом.
Разом з тим потреба потерпілої на медичну допомогу лікаря стоматолога по відновленню зубів та ясен на загальну суму 14 300, 00 грн. та лікаря косметолога по видаленню рубців та розтяжок на загальну суму 4 000, 00 грн. не підлягають стягненню, так як фактично ще не були понесені потерпілою.
Враховуючи вищевказане цивільний позов ОСОБА_10 в частині позовної вимоги до ТОВ «Страхова компанія «Гардіан»про відшкодування матеріальної шкодислід задоволити частково, враховуючи при цьому принципи пропорційності, законності, виваженості, розумності та справедливості, врахувавши ті моральні страждання, які зазнала потерпіла від злочину.
Згідно абз.2 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №6 від 31.03.1995 року слідує, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок вчинених обвинуваченим протиправних дій потерпілій були спричинені тяжкі тілесні ушкодження. Внаслідок отриманих ушкоджень потерпіла тривалий час відчувала біль, був порушений звичний ритм її життя, їй було спричинено психологічні страждання та переживання. Ці негативні наслідки стали результатом неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_8 .
Судом встановлено та доведено вину обвинуваченого ОСОБА_8 в скоєному злочині, безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями обвинуваченого та завданою потерпілій ОСОБА_10 моральною шкодою. Суд враховує висновок експерта №115 від 18.11.2019 року за наслідками проведення судової психологічної експертизи щодо орієнтовного розміру грошової компенсації за моральні страждання, а тому цивільний позов ОСОБА_10 в частині позовної вимоги до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкодислід задоволити частково, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого діяння та його наслідків, поведінки під час вчинення кримінального правопорушення, характеру негативних наслідків, викликаних його діями, глибини фізичних та душевних страждань потерпілої, як під час вчинення протиправного діяння відносно неї так і після, а також зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану потерпілої.
Суд враховує при цьому принципи пропорційності, законності, виваженості, розумності та справедливості, врахувавши ті моральні страждання, які зазнала потерпіла від злочину.
Крім того з обвинуваченого ОСОБА_8 слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_10 витрати, понесені нею на проведення судової психологічної експертизи.
Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_8 на користь держави кошти, затрачені на проведення судової автотехнічної експертизи.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.05.2019 року на підставі ст.174 КПК України слід скасувати.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та за цією статтею призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 в період іспитового строку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не застосовувати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 до ОСОБА_8 та ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, задоволити частково.
Стягнути з ТОВ «Страхова компанія «Гардіан», адреса м. Київ, вул.Саксаганського, 96, код ЄДРПОУ 35417298 на користь потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , у часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди 81 297, 11 (вісімдесят одну тисячу двісті дев'яносто сім гривень одинадцять копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , у часткове відшкодування завданої моральної шкоди 500 000, 00 (п'ятсот тисяч гривень 00 копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 витрати на проведення судової психологічної експертизи в сумі 5 076, 00 (п'ять тисяч сімдесят шість гривень 00 копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь держави кошти в сумі 942, 06 грн. в рахунок відшкодування витрат на залучення експерта для проведення судової автотехнічної експертизи.
Скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.05.2019 року.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази по даному кримінальному провадженню:
-автомобіль «Audi 80» держаний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на території майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, передати у власність ОСОБА_8 ;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та ключі від запалення автомобіля«Audi 80» держаний номер НОМЕР_1 , які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській областіпередати у власність ОСОБА_8 .
Згідно зі ч. ч. 6, 7 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд, за виключенням оскарження обставин, які ніким не оспорювалися та не досліджувалися в суді.
Головуючий: ОСОБА_1