Справа № 545/1708/22
Провадження № 2/545/892/22
"01" липня 2022 р. Полтавський районний суд Полтавської області
в складі головуючого судді Богомолової Л.В.
при секретарі Безгубенко Є.В.
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що позивач перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 04.02.2006 року, однак наразі шлюб носить формальний характер та вони разом не проживають. Від шлюбу сторони мають спільного сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем.
Ухвалою Полтавського районного суду від 22.06.2022 року відкрито провадження у справі.
Позивач у судове засідання не з'явилася. Надала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом у відповідності до ст.128 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надав, відзив на позов суду не подав.
Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу заочно.
Будь-які інші заяви чи клопотання сторонами не заявлялись, а судом не вирішувались.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач в позові зазначила, що дитина проживає з нею, а також надала інформаційну довідку про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, а саме за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і має метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні. Державна політика у цій сфері ґрунтується на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників, разом з яким проживає дитина.
Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з дня пред'явлення даного позову (з позовом до суду позивач звернулась 31.05.2022 року) з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Згідно зі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.
Щодо розподілу судових витрат, враховуючи, що позивач згідно Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити .
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на утримання дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову 31.05.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаємо наступні відомості:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Л. В. Богомолова