Справа № 619/5412/20
Провадження № 1-кп/535/53/22
29 червня 2022 року смт Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції із Зачепилівським районним судом Харківської області, Краснокутським районним судом Харківської області, Трускавецьким міським судом Львівської області, ДУ «Харківський слідчий ізолятор» кримінальне провадження, внесене 20.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220280001069 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження, внесене 20.10.2020 року до ЄРДР за №12020220280001069 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 18.11.2021 року щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 45000,00 грн щодо кожного з обвинувачених. Обрані щодо обвинувачених запобіжні заходи продовжені ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 11.01.2022 року; на підставі ст.615 КК України та ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області. Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 утримуються в ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Строк дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинувачених, закінчується 07.07.2022 року.
29.06.2022 року до суду надійшли клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою, обраних та продовжених щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на шістдесят діб, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні обвинуваченим вказаного запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а тому є необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зокрема з метою запобігання спробам останніх вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не здатні усунути вищевказані ризики.
Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою, обраних щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на шістдесят діб, з підстав у них зазначених.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечує, вважає, що обраний запобіжний захід можливо змінити на інший, а саме домашній арешт. Вказав, що не має на меті перешкоджати судовому розгляду справи та має намір проходити військову службу з метою захисту України на період воєнного стану, однак зазначив, що з відповідним клопотанням у порядку ст.616 КПК України до прокурора не звертався. Крім того, обвинувачений пояснив, що він не одружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, є раніше судимим, інвалідності не має, але має відхилення в стані здоров'я.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 під час судового розгляду заперечив проти задоволення клопотання прокурора, та вказав, що прокурором не надано будь-яких доказів наявності ризиків, що обвинувачений буде переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, та з врахуванням стану здоров'я обвинуваченого вважає, що обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід можливо змінити на інший, більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечує, вважає, що обраний запобіжний захід можливо змінити на інший більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт. Вказав, що не має на меті перешкоджати судовому розгляду справи чи ухилятися від суду. До обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою дотримувався належної процесуальної поведінки. Крім того, обвинувачений пояснив, що він не одружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, є раніше судимим, інвалідності не має.
Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію його підзахисного з приводу клопотання прокурора, й зазначив, що обвинувачений має намір проходити військову службу з метою захисту України на період воєнного стану, однак зазначив, що з відповідним клопотанням у порядку ст.616 КПК України до прокурора обвинувачений не звертався.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, про необхідність продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою з наступних підстав.
На підставі ч. 3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред'явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останні, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, можуть вдатися до відповідних дій.
До суду клопотання прокурора про скасування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, не надходило.
Застосування до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням викладених обставин є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики, а тому суд приходить до переконливого висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених у ході судового розгляду, а також забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу та доказів щодо стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 , що перешкоджає можливості застосування до нього такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, при наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу та при продовженні строку тримання під вартою, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 раніше обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, та суд не вбачає підстав для зміни раніше визначеного розміру застави, й вважає його достатнім розміром застави, що може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 331, 376, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, продовжити на строк 60 днів, тобто до 27.08.2022 року.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, продовжити на строк 60 днів, тобто до 27.08.2022 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошений 01.07.2022 року.
Суддя