Справа № 368/1269/21
2/368/234/22
Рішення
Іменем України
"24" травня 2022 р. м. Кагарлик Київської області
Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
Головуючого - судді Закаблук О.В.
При секретарі - Балацька В.В.
За участі:
Позивач - ОСОБА_1
ОСОБА_2
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кагарлицької міської територіальної громади в особі Кагарлицької міської ради Київської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за Законом, суд, -
28.12.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кагарлицької міської територіальної громади в особі Кагарлицької міської ради Київської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за Законом, в прохальній частині якої позивачі просили суд винести рішення, на підставі якого:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору, як учасника бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
3. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на майно в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , а саме: 1/2 частину земельної ділянки, площею 1,1252 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222288601:01:346:0002 та 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,2498 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222288601:01:346:0001.
4. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на майно в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , а саме: 1/2 частину земельної ділянки, площею 1,1252 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222288601:01:346:0002 та 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,2498 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222288601:01:346:0001.
Свої позовні вимоги позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовують наступними обставинами та нормами права:
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина. За життя ОСОБА_3 належали на праві власності дві земельні ділянки, а саме:
- земельна ділянка, площею 1,1252 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222288601:01:346:0002;
- земельна ділянка, площею 0,2498 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222289200:03:006:0016.
ОСОБА_3 заповіту на належне йому майно складено не було.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та спадкоємцем його майна першої черги за законом.
Крім Позивача, спадкоємцем першої черги на майно ОСОБА_3 є ОСОБА_2 (далі - Відповідач), який у встановленому законом порядку прийняв спадщину свого батька.
Отже, Позивач має право на отримання у спадщину 1/2 частини земельних ділянок з кадастровими номерами 3222288601:01:346:0002 та 3222289200:03:006:0016, які належали померлому ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач звернулася до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Воловенко Р. П. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
У відповідь нотаріус роз'яснила Позивачу неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та порекомендувала Позивачу звернутися з даним питанням до суду.
Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно з ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зч. 1,3 ст. 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права па спадщину.
Згідно з ст.1297 Цивільного кодексу України, право власності на спадкове майно надувається шляхом отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1297 Цивільного кодексу України, право власності на спадкове майно надувається шляхом отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в постанові „Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року в п.23, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Отже, у випадку, коли нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Передумовою для подачі позову до суду про визнання за Позивачем права власності на спадкове майно ОСОБА_3 , а саме на: земельну ділянку, площею 1,1252 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222288601:01:346:0002 та земельну ділянку, площею 0,2498 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222289200:03:006:0016, є відсутність іншого, крім судового, шляху для оформлення прав Позивача на це майно.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 9 ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» встановлено, що підставою для державної реєстрації прав, зокрема, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Підставою для визнання за Позивачем права власності на спадкове майно є наявні у Позивача державні акти про право власності на земельні ділянки та інші документи, що додані до цієї заяви.
Отже, оскільки нотаріусом було відмовлено Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та відсутні будь-які інші, крім судового, способи для визнання його прав на спадкове майно, за Позивачем має бути визнано право власності на земельні ділянки в судовому порядку.
Враховуючи вищевказане та керуючись 392 Цивільного кодексу України, ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, ст. ст. 4, 174, 175 Цивільного процесуального кодексу України, - позивачі просять суд винести судове рішення, на підставі якого задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви.
29.12.2021 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/1269/21, провадження № 2/368/743/21.
17.02.2022 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято рішення про проведення слухання справи в загальному провадженні, призначено справу до підготовчого судового розгляду на 12 год. 00 хв. 04.03.2022 року.
04.03.2022 року слухання справи відкладено на 10 год. 00 хв. 10.05.2022 року в зв'язку з неявкою всих учасників процесу, та введенням військового стану.
10.05.2022 року Кагарлицьким районним судом Київської області проведено підготовче судове засідання, по результатам якого судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено судову ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до основного судового засідання (слухання справи по суті) на 09 год. 00 хв. 24.05.2022 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 24.05.2022 року, позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі, обгрунтовував свою правову позицію обставинами та нормами права, які вказані в мотивувальній частині позовної заяви, та які судом наведено вище в мотивувальній частині даного рішення.
В судовому засіданні, яке відбулося 24.05.2022 року, позивач ОСОБА_2 позов підтримав в повному обсязі, обгрунтовував свою правову позицію обставинами та нормами права, які вказані в мотивувальній частині позовної заяви, та які судом наведено вище в мотивувальній частині даного рішення.
В судове засідання, яке відбулося 24.05.2022 року, представник відповідача, - Кагарлицької міської ради Київської області - не з'явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява - клопотання відповідача, в якій він просить суд слухати справу без участі його представника, позов визнає в повному обсязі.
Суд, вислухавши позивачів, які підтримали позовні вимогидослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позову, - шляхом винесення судового рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Підсудність.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Проте, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно, враховуючи місце розташування нерухомого майна, право власності на яке є предметом позову, - земельні ділянки, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Халча, та враховуючи положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду як суду першої інстанції загальної юрисдикції на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України, так як в даному випадку має місце виключна підсудність, тобто, спір має слухатися виключно по місцю розташування нерухомого майна.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , - батько позивачів, - що підтверджується свідоцтвами про народження позивачів, та копії яких містяться в матеріалах справи.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.
До складу спадкової маси входять земельні ділянки, а саме:
- земельна ділянка, площею 1,1252 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222288601:01:346:0002;
- земельна ділянка, площею 0,2498 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222289200:03:006:0016.
За життя ОСОБА_3 заповіту на належне йому майно складено не було.
Спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_3 є його рідні сини, - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
З огляду на норми спадкового права позивачі мають право на отримання у спадщину по 1/2 частини земельних ділянок з кадастровими номерами 3222288601:01:346:0002 та 3222289200:03:006:0016, які належали померлому ОСОБА_3 , - відповідно, - в рівних частках.
10.11.2021 р. Позивач звернулася до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Воловенко Р. П. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
У відповідь нотаріус роз'яснила Позивачу неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та порекомендувала Позивачу звернутися з даним питанням до суду.
З огляду на відмову нотаріуса у видачі позивачам свідоцтв про спадкування суд застосовує наступні норми права.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. (сказати про брата)
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені в статтях 1261 - 1265 ЦК України.
Згідно з ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права па спадщину.
Згідно з ст. 1297 Цивільного кодексу України право власності на спадкове майно надувається шляхом отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
На підставі п. 3.1. узагальнюючого листу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про спадкування» від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
На підставі ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Таким чином, на теперішній час видати свідоцтво про право на спадщину за законом у нотаріальному порядку та здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до діючого законодавства на ім'я позивача ОСОБА_4 , - неможливо.
Тобто, не має іншого способу, окрім звернення до суду, щодо визнання права власності за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом права власності на земельні ділянки, які залишилися після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ст. ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України №6 від 30.05.2007 р. «Про судову практику у справах про спадкування», Постановою Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності», Постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991 р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок», ст. ст. 328, 392, 1223, 1261, 1267, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 174 - 175, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кагарлицької міської територіальної громади в особі Кагарлицької міської ради Київської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за Законом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцем село Халча Кагарлицького району Київської області, громадянином України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 1996 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП НОМЕР_2 , як за спадкоємцем першої черги за Законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця село Халча Кагарлицького району Київської області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в село Халча Кагарлицького району Київської області, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 27 грудня 2016 року виконавчим комітетом Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, право власності на:
- 1/2 частину земельної ділянки, площею 1,1252 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222288601:01:346:0002;
- 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,2498 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222288601:01:346:0001.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженцем село Халча Кагарлицького району Київської області, громадянином України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 2001 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_5 , як за спадкоємцем першої черги за Законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця село Халча Кагарлицького району Київської області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в село Халча Кагарлицького району Київської області, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 27 грудня 2016 року виконавчим комітетом Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, право власності на:
- 1/2 частину земельної ділянки, площею 1,1252 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222288601:01:346:0002;
- 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,2498 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222288601:01:346:0001.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.
Суддя: Закаблук О.В.