Справа № 366/402/22
Провадження №3/366/420/22
01 липня 2022 року суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від відділення поліції №1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
11.05.2022 року до Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст.130 КУпАП.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 180390 від 08.05.2022 року:
08.05.2022 року о 14 год. 25 хв., на а/д «Київ-Овруч», 69 км., водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDIA6, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.Зі згоди водія визначення стану алкогольного сп'яніння проводилось за допомогою приладу DRAGERARBL 0630 в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
20.06.2022 року від ОСОБА_1 до суду надійшло заперечення по справі про адміністративне правопорушення.
В наданому до суду запереченні ОСОБА_1 зазначив, що перед проведенням огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, поліцейський не проінформував його про порядок застосування приладу DRAGER, яким проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння. Крім цього, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, в його описовій частині поліцейський не зазначив результати проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу. Також фіксація проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння відбувалась на особистий мобільний телефон працівника поліції, у протоколі про адміністративне правопорушення поліцейський зазначив, що до протоколу додається диск з відео, якого фізично не існувало на момент складання протоколу, з відеозаписом його ніхто не ознайомив, чим було порушеного його права, передбачені ст.268 КУпАП. При проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння фактично з двох свідків, які зазначені у Акті огляду, був присутній лише один (чоловік), інший свідок (жінка) перебувала на значній відстані від них та не бачила процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім цього ОСОБА_1 у заперечені зазначив, що він не був згодним з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак поліцейськими його не було доставлено до закладу охорони здоров'я, а сам він фізично не міг прибути до лікарні, оскільки його автомобіль було тимчасово затримано.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, просив врахувати всі зазначені ним у запереченні обставини та прийняти рішення про закриття провадження у справі, так як вважає, що в його діях відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інших заперечень та клопотань по суті справи в судовому засіданні від ОСОБА_1 не надходило.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, врахувавши відомості, які були надані ОСОБА_1 у запереченні до протоколу про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАПнастає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Питання, пов'язані із проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції регламентовані у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок).
Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Долучений поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення оптичний диск містить один файл відеозапису під назвою 20220508.mp4. У судовому засіданні під час дослідження цього файлу відеозапису було встановлено, що він розпочинається з того, як водій дістає з поліетиленового пакету мундштук, потім надає його поліцейському, а той вмикає прилад. На відеозаписі відсутні відомості про інформування водія перед початком огляду на стан алкогольного сп'яніння про порядок застосування спеціальних технічних засобів. Це в свою чергу підтверджує сумніви ОСОБА_1 щодо порушення поліцейським вимог п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 перед початком огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема при застосуванні спеціальних технічних засобів поліцейським.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Аналіз цієї статті зокрема свідчить про обов'язок уповноважених осіб, які за законом мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення відображати суть вчиненого адміністративного правопорушення у повній мірі, з урахуванням конкретних обставин справи. Зокрема пунктом 10 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 передбачено, що у випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським долучено роздруківку з приладу DRAGERARBL 0630 № 672 від 08.05.2022 року. (результат огляду 1,66 %) та Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, однак у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомостіщодо результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , які мали б відображатись, тим більше що огляд проводився із застосуванням спеціальних технічних засобів. Ця обставина цілком підтверджує наведені у запереченні до протоколу про адміністративне правопорушення сумніви ОСОБА_1 щодо недотримання поліцейським як вимог ст. 256 КУпАП так і Інструкції № 1452/735.
Щодо фіксації проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка здійснювалась за допомогою мобільного телефону працівника поліції та долучення диску з відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення, суддя зазначає наступне.
Згідно ч 2,3 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом. Поліція для виконання покладених на неї завдань може застосовувати інші заходи, визначені окремими законами.
До превентивних поліцейських заходів зокрема відноситься застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (п. 9 ч. 1 ст. 31 цього Закону).
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 цього Закону строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Аналіз цих статей Закону зокрема свідчить про те, що при виконанні службових обов'язків працівниками поліції, останні повинні застосовувати лише ті заходи, які прямо зазначені в законах.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, в Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026) визначено перелік технічних засобів, які у своїй діяльності може застосовувати поліцейський, до яких особисті мобільні телефони не відносяться.
Крім цього, суддя приймає до уваги заперечення ОСОБА_1 щодо відсутності у матеріалах справи відомостей про те, що застосування поліцейським мобільного телефону було викликано технічною неможливістю застосуватитехнічні засоби відео фіксації, які визначені Інструкцією № 1026.
Порядок видачі з серверів та долучення до матеріалів справ відзнятих поліцейськими відеозаписів регламентовано у розділі VIIIІнструкції № 1026.
Згідно п. 2 розділу VIII Інструкції № 1026 відеозаписи автомобільних та стаціонарних систем зберігаються на сервері у визначений виробником спосіб.
Згідно п. 7 розділу VIII Інструкції № 1026, відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України.
Надані до суду матеріали адміністративної справи не містять будь-якого запиту, дозволу чи іншого документу, який й би свідчив про долучення до матеріалів справи поліцейським відеозапису, як того вимагає Інструкція № 1026, яка у діяльності поліції регулює ці питання та є обов'язковою для виконання органами та підрозділами поліції.
Суддя приймає до уваги сумніви ОСОБА_1 , щодо законності долучення до матеріалів справи відеозапису та визнає цей доказ таким, який отриманий всупереч встановленому порядку та є недопустимим по справі.
Крім цього, відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 № 1376 (далі - Інструкція № 1376)при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
Як зазначено у протоколі, до нього додається диск з відео. Однак матеріали справи не містять відомостей про те, що цей диск з відео дійсно був фактично складеним (змонтованим) під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Це підтверджує сумніви ОСОБА_1 щодо передчасності зазначення цього додатку у протоколі про адміністративне правопорушення, та недопустимості його як доказу у справі з точки зору ст. 251 КУпАП, в якій зокрема зазначено про те, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи зазначену вище обставину, у судді не виникає підстав щодо критичного ставлення до заперечення ОСОБА_1 ,про ненадання йому можливості для ознайомлення із матеріалом відеозапису, на якому було відображено проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема має право знайомитися з матеріалами справи.
Як вбачається в даному випадку, це право ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності було порушено. Матеріали справи також не містять відомостей, які б це спростовували.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, які притягаються до відповідальності.
Щодо заперечення ОСОБА_1 про залучення до проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння двох свідків, з яких фактично був присутнім тільки один, суддя зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395), до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності.
Згідно долученого до протоколу про адміністративне правопорушення Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводився у присутності двох свідків, один свідок з яких чоловік, інший жінка.
В ході огляду наданого до суду оптичного диску з фалом відеозапису видно, що біля ОСОБА_1 увесь час відеозапису перебувають лише особи чоловічої статі. На відеозаписі є особи жіночої статі, які знаходяться неподалік та про щось між собою розмовляють, однак не спостерігають за процедурою проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Це свідчить про те, що один із залучених поліцейським свідків фактично був відсутнім при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Враховуючи, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення диск з відеозаписом визнано недопустимим доказом у справі, при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським такожпорушено вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 щодо залучення до проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння двох свідків.
Разом з цим сам Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів визнано суддею недопустимим доказом, оскільки відомості про його долучення до матеріалів справи не зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, що суперечить вимогам ст. 256 КУпАП та ч. 9 розділу ІІ Інструкції № 1376.
Суддя також не бере до уваги наявне у матеріалах справи пояснення свідка ОСОБА_2 , оскільки цей свідок значиться у протоколі про адміністративне правопорушення та Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів як свідок проведення такого огляду, однак такихвідомостей взагалі не відображено у його показаннях, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно п. 6,7 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду
з його результатами, направляється поліцейським для проведення
огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення оглядуводія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж
протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Як було зазначено ОСОБА_1 у запереченні, він не був згодний з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки працівником поліції із застосуванням спеціальних технічних засобів.
Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про згоду водія ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів.Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис також не містить таких відомостей, а це свідчить про порушення поліцейським вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції 1452/735 та Порядку № 1103.
Документом, який може свідчити про згоду водія з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння проведеного поліцейським із застосуванням спеціальних технічних засобів, зокрема є НАПРАВЛЕННЯ на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 1 до Інструкції № 1452/735) з відміткою про відмову водія від проходження такого огляду, оскільки останній згоден з результатом огляду, проведеного поліцейським із застосуванням спеціальних технічних засобів.
Інші належні та допустимі докази, які б у своїй сукупності були достатніми та свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Слід також звернути увагу, що ОСОБА_1 зазначив про фізичну неможливість самостійно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, оскільки його автомобіль було тимчасово затримано, а поліцейські в свою чергу відмовились доставити його до лікарні.
Згідно ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В такому випадку до протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським повинен долучатись документ, який свідчить про відсторонення водія від керування транспортним засобом. Таким документом зокрема є акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу ІІ Інструкції № 1395, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання.
В судовому засіданні ОСОБА_1 було долучено копію Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 08.05.2022 року, згідно з яким його автомобіль марки AUDIA6, д.н.з. НОМЕР_1 було тимчасово затримано та доставлено на спеціальний майданчик в смт. Іванків по вул. Київська, 25.
Разом з цим, копію акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, всупереч вимогам ст. 266 КУпАП та п. 2 ч. 1 розділу ІІ Інструкції № 1395,поліцейськимне було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Згідно ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява N 926/08), а також на встановлені суддею обставини цієї справи, суддя приходить до висновку, що направлені до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація є сумнівними.Наявність цих сумнівівне узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Крім цього суддяне має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, що є недопустимим.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 19,62 Конституції України, ст.ст. 7, 130, 245, 247, 251, 266, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Суддя Н.П. Слободян