Справа № 357/4789/22
1-в/357/386/22
30 червня 2022 року м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква Київської області в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в режимі відеоконференції з ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борсуків, Козелецького району, Чернігівської області, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, до засудження не був працевлаштованим, до засудження зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , представник Державної установи «Білоцерківської виправної колонії (№35)» ОСОБА_5 , засуджений ОСОБА_3 -
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням у якому просив умовно-достроково звільнити його з місць позбавлення волі, відповідно до ст.81 КК України.
У судовому засіданні засуджений підтримав клопотання та просив його задовольнити. Додатково пяснив, що з лютого 2022 на підприємстві установи він не працевлаштований.
Представник ДУ «БВК (№35)» підтримав рішення комісії та вважає що засуджений має недостатній ступінь виправлення тому у задовленні клопотання слід відмовити.
Прокурор вважає клопотання засудженого передчасним, оскільки відсутні правові підстави для умовно-дострокового звільнення обвинуваченого.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений 11.06.2018 Козелецьким районним судом Чернігівської області за ст. 185 ч. 3, 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. Вироком Чернігівського апеляційного суду від 01.11.2018 вирок суду від 11.06.2018 скасовано в частині призначення покарання та ОСОБА_3 засуджено до 4 років позбавлення волі. Початок строку: 13.02.2019, кінець строку: 13.02.2023.
Із наявної в матеріалах справи характеристики на особу засудженого ОСОБА_3 встановлено, що міру кримінального покарання в місцях позбавлення волі він відбуває з 15.02.2019. Утримуючись в державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» з 15.02.2019 характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. Утримуючись в державній установі «Бучанська виправна колонія (№85)» з 12.04.2019 характеризувався негативно, мав одне стягнення, заохочень не мав. В державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№35)» відбуває покарання з 25.09.2020. За час відбування характеризується позитивно. Має 4 заохочення. Працевлаштований на виробництві установи, дільниці пошиву мішків під цукор, швачка. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних і ввічливих взаємовідносин з персоналом. Встановлені законодавством вимоги персоналу установи виконує лише під контролем. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься з розумною ініціативою. Приймає активну участь в роботах по благоустрою місць позбавлення волі. Не приймає участі в організації виховних заходів, які проводяться в установі. Не приймає участі в реалізації програм диференційованого виховного впливу для засуджених. Має повну загальну середню освіту. Не навчається в Білоцерківському навчальному центрі №35. Не приймає участь у роботі самодіяльних організацій. Не підтримує зв'язки з рідними. Посилки та передачі не отримує. Соціально-корисні зв'язки на волі слабкі. За час відбування покарання в установі на профілактичному обліку не перебуває. Згідно вироку має позов, але виконавчий лист до установи не надходив.
11.11.2021 комісією було розглянуто питання про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого ОСОБА_3 , однак комісією було відмовлено засудженому в умовно-достроковому звільненні, у зв'язку з тим, що він має недостатній ступінь виправлення.
За змістом роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002, умовно дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при вирішенні цього питання суди повинні враховувати, зокрема, дані про його попередні судимості.
Судом також встановлено, що засуджений ОСОБА_3 засуджувався:
01.06.1990 Ірпінським міським судом Київської області за ст. ст. 81 ч.3, 140 ч.2, 215-3 ч.1, 42 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений: 16.11.1991 умовно достроково із залученням до праці на 1 рік 3 місяці 24 дні, ст.52-2 КК України;
22.06.1992 Кам'янець - Подільським районним судом Хмельницької області за ст.ст. 17, 215-3 ч.2, 193 ч.3, 215-3 ч.2, 140 ч.2, 42, 43 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 04.07.1995 року по відбуттю строку покарання;
03.11.1997 Козелецьким районним судом Чернігівської області за ст.ст.215-3 ч.2, 140 ч.2, 17, 140 ч.2, 42 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі. Звільнений 27.05.2000 по відбуттю строку покарання;
21.02.2002 Дніпровським районним судом м. Києва за ст.ст.185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. Звільнений 04.09.2003 за ст.3 Закону України «Про Амністію» від 11.07.2003;
11.07.2005 Дніпровським районним судом м. Києва за ст.ст.186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільнений 19.02.2010 по відбуттю строку покарання
На даний час засуджений: 11.06.2018 Козелецьким районним судом Чернігівської області за ст. 185 ч. 3, 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. Вироком Чернігівського апеляційного суду від 01.11.2018 вирок суду від 11.06.2018 скасовано в частині призначення покарання та ОСОБА_3 засуджено до 4 років позбавлення волі.
При вирішенні питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд аналізує дані про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому.
Так «сумлінна поведінка» означає зразкове дотримання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку; додержанні дисципліни; виконанні вказівок і розпоряджень адміністрації пенітенціарної установи; наявності заохочень і відсутності стягнень; участі у самодіяльних організаціях засуджених; товариському ставленні до інших засуджених. Крім того, сумлінна поведінка передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, застосованих у порядку, визначеному законодавством, а і те, що він подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених.
Під «сумлінним ставленням до праці» слід розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов'язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню його до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання або, принаймні, за значний період цього терміну.
При цьому суд бере до уваги поведінку засудженого ОСОБА_3 за весь час відбування покарання, а не лише за останній період, що передує зверненню з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Довідка про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_3 свідчить про те, що за весь період відбування покарання до нього 4 рази застосовувалися заходи заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці, а саме: 29.04.2021, 12.07.2021, 22.10.2021, 27.01.2022 та 1 стягнення, а саме: 05.07.2019, яке зняте та погашенне у встановленому законом порядку.
Таким чином, у поведінці засудженого прослідковується позитивна тенденція з 29.04.2021.
Із довідки про прибутки по місяцям вбачається, що засуджений ОСОБА_3 працевлаштований з лютого 2021 року по лютий 2022 року. До січня 2021 та з березня 2022 по даний час засуджений не працював.
Зі змісту ст. 81 КК України випливає, що однією із обов'язкових умов, для застосування умовно-дострокового звільнення є сумлінне ставлення до праці засудженого.
Як встановлено судом, засуджений ОСОБА_3 протягом більшої частини відбування покарання працевлаштованим не був.
Окрім того, суд вважає що засуджений ОСОБА_3 не заслуговує на умовно-дострокове звільнення, оскільки він неодноразово вчиняв злочини, тобто вказане є свідченням тривалого злочинного спрямування його поведінки та впертого небажання стати на шлях виправлення.
Посередня характеристика засудженого свідчить про позитивні тенденції у поведінці засудженого, однак не слугує підставою, яка б беззаперечно вказувала на те, що засуджений ОСОБА_3 своєю поведінкою і ставленням довів своє виправлення.
Суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_3 положення ст. 81 КК України, - умовно дострокового звільнення від призначеного покарання у виді позбавлення волі на даній стадії відбування покарання буде суперечити реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду не буде виконана мета кримінального покарання - як її каральної так і виправної складової, тобто, на думку суду, застосування положень ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_3 є не обґрунтованим, та є передчасним на даному етапі відбування покарання.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.50, 74, 81 КК України, керуючись ст.ст.371, 372, 537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим з моменту вручення йому судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено 01.07.2022 о 08 год.45 хв.
Суддя ОСОБА_6