Справа № 287/1826/19
1-в/287/3/22
"30" червня 2022 р. м.Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання фахівця Олевського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_3 про скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання, -
Фахівець Олевського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_3 звернулася до суду з поданням про скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання, згідно вироку Лугинського районного суду Житомирської області від 11.05.2019 року.
В обґрунтування клопотання зазначено, що засуджений ОСОБА_4 не виконує покладені на нього обов'язки, не бажає стати на шлях виправлення та ухиляється від контролю за його поведінкою та проведення з ним соціально-виховних та наглядових заходів, направлених на його виправлення, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та відбувати покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
До суду від представника Коростенського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області надійшла письмова заява про розгляд подання без його участі, подання підтримує в повному обсязі.
Прокурор Олевського відділу Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_5 до суду надав письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі у зв'язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні, в поданні просить відмовити.
Засуджений ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, в з невідомих суду причин.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
11.05.2019 року вироком Лугинського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку терміном 1 (один) рік, поклавши на обвинуваченого передбачені ст.76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду перебуває на виконанні в Олевському районному сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області і.
Згідно з внесеним до суду поданням, як на підставу скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, орган пробації посилається на невиконання засудженим обов'язків, встановлених п.1 ч.1ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 539 КПК України, питання які виникають під час та після виконання вироку вирішується судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до абз. 2 п. 2 гл. 3 розд. IX Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 272/5 від 29 січня 2019 року (далі - Порядок), у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, встановлених КВК України, Законом України "Про пробацію", а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку.
Відповідно до п. 3 гл. 3 розд. IX Порядку, у разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 166 КВК України, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Частиною 3 статті 166 КВК України встановлено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, судам роз'яснено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При розгляді подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні уповноваженого органу пробації, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення; можливість скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши думку сторін та аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що викладені у подані висновки про необхідність скасування іспитового строку засудженому ОСОБА_4 є передчасними, так як останній з'являється для періодичної реєстрації до органу пробації, в цілому умови іспитового строку виконував, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, приймає участь у соціально-виховних роботах (лекції, бесіди), згідно проведеного органом пробації оцінки, рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення низький, за місцем проживання згідно довідок-характеристик виданих Білокоровицькою сільською радою Житомирської області, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_4 на засіданнях адмінкомісії при сільській раді не розглядався, компрометуючими даними на ОСОБА_4 сільська рада не володіє, що жодним чином не свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, наявність лише самого факту невиконання засудженим покладених на нього обов'язків, а саме лише неявок на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації, що носять поодинокий та несистематичний характер, не є навмисними, не дає суду достатньо підстав вважати дані такими, що мають систематичний характер, отже висновки органу пробації не узгоджуються з такими завданнями кримінально-виконавчого законодавства, як виправлення засуджених, профілактика їх асоціальної поведінки, допомога особам звільненим від покарання (ч. 2 ст. 1 КВК).
Крім того, слід зазначити, що на час розгляду подання про скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання, згідно вироку Лугинського районного суду Житомирської області від 11.05.2019 року іспитовий строк закінчився.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 166 КВК України, суд,-
У задоволенні подання фахівця Олевського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_3 про скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1