Справа № 216/6030/20
Провадження 1-кп/216/286/22
іменем України
про закриття кримінального провадження
30 червня 2022 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду в м. Кривому Розі, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019040230001404 від 03 серпня 2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, має базову загальну професійну-технічну освіту, не працюючого, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх, малолітніх та інших осіб не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України,-
У провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України.
30 червня 2022 року під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просив закрити кримінальне провадження та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до відповідальності, про що надав відповідне письмове клопотання.
Обвинувачений клопотання захисника підтримав, погоджується на закриття справи у зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував та надав суду матеріали кримінального провадження, зібрані під час досудового розслідування.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, в ході досудового розслідування були встановлені наступні фактичні обставини справи.
18.06.2019 у вечірній час, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув на обумовлену зустріч зі своїм батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на територію ФОП « ОСОБА_7 » по АДРЕСА_3 , де останній працював охоронцем.
Під час зустрічі та спілкування з батьком, на території зазначеного підприємства ОСОБА_4 , будучи обуреним тим фактом, що ОСОБА_6 відмовляє йому у дозволі з продажу власного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на сімейно-побутовому ґрунті, влаштував сварку з батьком, під час якої у ОСОБА_4 виникло почуття особистої неприязні до ОСОБА_6 та умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень, з вказаних мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , знаходячись на території ФОП « ОСОБА_7 » по АДРЕСА_3 , діючи з метою спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, з мотивів особистої неприязні до нього, приблизно о 22:30 годині 18.06.2019 умисно, завдав потерпілому ОСОБА_6 , який сидів перед ним на стільці, не менше 6 ударів обома кулаками в область голови. Після отриманих ударів кулаками в голову потерпілий ОСОБА_6 підвівся зі стільця на ноги, а ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, умисно завдав останньому один боковий удар правим кулаком в область носа ліворуч, у наслідок чого потерпілий ОСОБА_6 не втримав рівновагу та обперся руками об розташовану поруч стіну приміщення контрольно-пропускного пункту, встановленого на території вказаного підприємства. Після цього ОСОБА_4 припинив побиття батька, та залишив територію ФОП « ОСОБА_7 ».
Таким чином, в результаті умисних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 було спричинено фізичного болю та тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток носа зі зміщенням, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1788 від 15.11.2019, за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
При цьому пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а частиною 3 статті 288 КПК встановлено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином за змістом статей 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 4 ст. 286 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
При цьому згідно з ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Таким чином, виходячи з санкції ч. 2 ст. 125 КК України, інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення за ступенем тяжкості є кримінальними проступком.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
При цьому звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності є нереабілітуючою підставою, та однією з умов його застосування є згода підозрюваного, отже цю згоду може бути виражено клопотанням такої особи про звільнення від відповідальності або підтримкою в будь-якій формі відповідного клопотання прокурора, або захисника.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, у справі №556/554/16-к.
Так, у судовому засіданні ОСОБА_4 погодився із закриттям кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, разом з цим, з моменту вчинення злочину пройшло більше трьох років, даних про зупинення чи переривання перебігу давності суду не надано, як і даних про вчинення ОСОБА_4 іншого злочину.
Виходячи з наведеного, суд, вислухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, який згідно з матеріалами кримінального провадження було вчинено 18.06.2019, не ухилявся від слідства та суду, не вчинив нового кримінального правопорушення та надав згоду на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Також в рамках даного кримінального провадження потерпілим ОСОБА_8 пред'явлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним проступком.
Суд, дослідивши матеріали справи і докази, здобуті у даній справі в частині цивільних позовів, дійшов висновку про залишення їх без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129 КПК України, рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 по справі №531/2332/14-к зазначив наступне: «Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду».
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_8 у вказаному кримінальному провадженні слід залишити без розгляду, з роз'ясненням цивільному позивачу права вирішення його в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 49, ст. 125 ч. 2 КК України, ст.ст. 129, 286, 288, 314, 326, 393, 395, 532, 533 КПК України суд
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019040230001404 від 03 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України - закрити.
Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним проступком - залишити без розгляду.
Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_9