Справа № 303/7091/21
Закарпатський апеляційний суд
29.06.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відкритому засіданні в м.Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/806/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2021.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. на користь держави.
З протоколу про адміністративне правопорушення ГП №119163 від 28.08.2021 та постанови судді від 16.09.2021 вбачається, що 28.08.2021 о 10 год. 20 хв. в м.Мукачево по вул. І.Франка,134, водій ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів, тобто господарську діяльність на транспортному засобі «Renault - Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , який був облаштований як таксі, без оформлення ліцензії на даний вид господарської діяльності, чим порушив п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді від 16.09.2021 та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити. Вказує на те, що у день події він перевозив знайомого, який лише компенсував йому витрати за бензин і він цього не заперечує. Після зупинки його працівниками поліції такі запевнили його, що протокол щодо нього буде складено лише для покращення звітності і такий не буде нікуди направлятись та йому не загрожує будь-яке стягнення, оскільки він є особою пенсійного віку. Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 наводить зміст статтей Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ГК України та Закону України «Про автомобільний транспорт», які регулюють діяльність з надання послуг перевезення пасажирів. Щодо накладено судом першої інстанції стягнення ОСОБА_1 просить врахувати, що визначений судом розмір штрафу є непосильним для нього. Вказує на те, що йому 75 років, він є особою пенсійного віку, його місячний дохід складає 3784 грн. Таким чином, щоб сплати штраф йому потрібно витратити пенсію отриману за півроку, а у разі прострочення за весь рік. Просить врахувати, що такої суми ні у нього, ні у його родини
-2-
немає і у разі якщо йому потрібно буде сплати штраф це позбавить його засобів для існування. Також зазначає, що він має 50 років водійського стажу, за цей час лише кілька разів притягався до адміністративної відповідальності за дрібні порушення правил дорожнього рху. З наведених підстав просить застосувати до нього ст.22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваження. Під час розгляду справи суд грубо порушив вимоги ст.268 КУпАП, оскільки розглянув справу у його відсутності та без належного повідомлення про час та місце слухання справи, що позбавило його можливості захищати свої інтереси в суді.
Також, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Суд розглянув справу у його відсутності, про дату судового засідання належним чином його не повідомив, а про існування постанови він дізнався лише 28.10.2021, що підтверджується даними поштового відправлення.
Будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з'явився. Останній, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП. Окрім того, апеляційний суд враховує клопотання ОСОБА_1 по розгляд справи у його відсутності, у зв'язку з неможливістю з'явитись у судове засідання через незадовільний стан здоров'я та заплановане лікування.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та апеляційна скарга підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце, і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи щодо нього, інших доказів, ніж ті, які зазначені в апеляційній скарзі, щодо дати отримання постанови судді від 16.09.2022 , в матеріалах справи відсутні.
З врахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права на захист особи, доводи апеляційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови таким, що підлягає до задоволення і такий строк поновлюється.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП, зобов'язаний всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам, з'ясувати: чи було вчинено
-3-
адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, приймаючи рішення у справі щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції врахував вище зазначені вимоги, дав об'єктивну оцінку всім доказам, які є в матеріалах справи.
З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 28.08.2021 о 10 год. 20 хв. в м.Мукачево по вул.І.Франка,134, водій ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів, тобто господарську діяльність на транспортному засобі «Renault - Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , який був облаштований як таксі, без оформлення ліцензії на даний вид господарської діяльності, чим порушив п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.164 КУпАП
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.
Зокрема, вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №119163 від 28.08.2021, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушень та який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми; відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, якими засвідчено факт здійснення перевезення пасажира ОСОБА_1 ; рапортом працівника поліції від 28.08.2021; фотосвітлинами.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
У протоколах про адміністративне правопорушення серії ГП №119163 від 28.08.2021 зазначено: дату і місце їх складення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП.
Матеріали справи не містять доказів про порушення працівниками поліції законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейськими дотримано вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256,268 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №119163 від 28.08.2021 складено у відповідності до вимог, встановлених ст.256 цього Кодексу, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за порушення особою порядку провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Про легітимність здійснення підприємницької діяльності свідчить видане у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка. Зайняття підприємницькою діяльністю особою, яка не отримала у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію або особою, свідоцтво про державну реєстрацію якої було скасовано у визначеному законодавством порядку, і є об'єктивною стороною правопорушення.
-4-
Статтею 6 частина 12 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, підлягають державному контролю.
Згідно ст.9 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлені зобов'язання, зокрема, ліцензування на автомобільному транспорті, спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, тощо.
Тобто, з наведених вимог нормативно-правових актів та законів вбачається, що обов'язковою умовою належного перевезення пасажирів транспортним засобом є ліцензійний документ на право перевезення пасажирів, які ОСОБА_1 надані не були. Не надано таких доказів і апеляційному суду.
З огляду на матеріали справи про адміністративне правопорушення суддя, обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП .
Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що він не займався господарською діяльністю, а лише перевозив знайомого, який компенсував йому витрати на бензин, не спростовують зазначене в протоколі правопорушення та його відповідальність.
За наведених обставин, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст.ст.23,33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням.
Звільнення особи від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення є не обов'язком, а дискреційними повноваженнями юрисдикційного органу, посадової особи, що здійснюється ними відповідно до вимог ст.24 КУпАП на стадії розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення. У зв'язку з чим зазначений орган або посадова особа зобов'язані ретельно розглянути і проаналізувати всі сторони вчиненого порушення, оцінити обстановку його вчинення, наслідки, що настали, переконатися, що цим правопорушенням не заподіяно значної шкоди суспільству, державі або окремим громадянам. Також слід враховувати особистість правопорушника, обставини, що обтяжують чи пом'якшують його вину, наявність інших умов, що дозволяють досягти виховної і превентивної мети усного зауваження.
-5-
Зазначені положення кореспондуються з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п.17 постанови №8 від 03.06.2005, згідно яких, суди, вирішуючи питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст.22 КУпАП, повинні враховувати як вартість, так і кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
Апеляційний суд приймає до уваги характер вчиненого правопорушення та особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є собою похилого та пенсійного віку, має незадовільний стан здоров'я, єдиним джерелом його доходу є пенсія, яка складає 3784 грн. на місяць, що майже у п'ять разів перевищує розмір накладеного на нього адміністративного стягнення, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, відсутність в матеріалах справи відомостей щодо негативних наслідків правопорушення та заподіяння шкоди державним інтересам.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає за можливе визнати зазначене правопорушення малозначним та застосувати до ОСОБА_1 положення ст.22 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
На думку апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскаржувана постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст.22,284,294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2021.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2021 щодо ОСОБА_3 скасувати.
На підставі ст.22 КУпАП ОСОБА_4 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.164 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, оголосивши йому усне зауваження.
На підставі п.3 ч.1 ст.284 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: