Номер провадження 22-ц/821/759/22Головуючий по 1 інстанції
Справа №705/373/22 Категорія: 304090000 Гудзенко В. Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
30 червня 2022 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»;
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 березня 2022 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У січні 2022 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (АТ «А-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01 грудня 2019 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору Б/Н та отримання кредитної картки.
На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «А-Банку» відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Позивач вказував, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у Анкеті-Заяві.
Вважає, що АТ «А-Банк» свої зобов?язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов Договору, а відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв?язку з чим станом на 10 листопада 2021 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 11815,27 грн., яка складається з: 7979,06 грн. - заборгованості за кредитом: 3836,21 грн. - заборгованості по відсоткам. Із наведених підстав позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати в розмірі 2270,00 грн.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 березня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтоване тим, що відповідачем надано квитанції та повідомлення АТ «А-Банк», згідно із якими нею було оформлено розстрочку на придбання телевізора, яка у повному обсязі погашена та має статус закритої.
Суд вказав, що позивачем до позовної заяви не додано докази, які б підтверджували, що на момент підписання анкети-заяви між відповідачем та позивачем було узгоджено розмір кредиту, умови користування кредитом та його погашення, порядок нарахування та сплату відсотків за користування кредитом, порядок нарахування та сплати штрафу і пені за невикористання умов Договору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Акцент-Банк» подало апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 березня 2022 року та задовольнити позовні вимоги АТ «А-Банк» у повному обсязі.
В апеляційній скарзі, крім підстав для задоволення позову, зазначених у позовній заяві, вказує, що вважає сумніви суду щодо розрахунку заборгованості не обґрунтованими, оскільки на підтвердження вірності розрахунку банк надавав банківську виписку.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Кравченко Роман Михайлович подав відзив на апеляційну скаргу та вказуючи на правильність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказане судове рішення відповідає вказаним вимогам.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Звертаючись із позовом АТ «А-Банк» вказувало, що 01 грудня 2019 року ОСОБА_1 приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, до позовної заяви додано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, підписану ОСОБА_1 02 грудня 2019 року (а.с. 7 зворот). У даній заяві не вказано ні кредитну картку, яку бажала отримати ОСОБА_1 , ні розмір кредитного ліміту, ні проценту ставку, ні інші умови кредитування. Із вказаної заяви взагалі не зрозуміло, чи бажала ОСОБА_1 отримати кредитну картку, чи інші банківські послуги в А-Банку.
Також позивачем додано до позовної заяви Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта», який підписано ОСОБА_1 простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком 01 грудня 2019 року о 14:45 з номера телефону НОМЕР_1 (а.с. 8).
Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 позивачем надано за договором б/н від 01 грудня 2019 року, станом на 10 листопада 2021 року (а.с. 6-7).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази не підтверджують укладення між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів і не повернення їх позивачеві, що призвело до виникнення заборгованості.
Надання позивачем розрахунку заборгованості, який складено представником банку, не є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів та несвоєчасного їх повернення.
Посилання в апеляційній скарзі на надання банком виписки по рахунку відповідача, спростовуються матеріалами, у яких вказаний доказ відсутній.
Надані позивачем Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», підписаний ОСОБА_1 01 грудня 2019 року електронним підписом, а також витяг із Умов надання кредиту за кредитною карткою «Зелена» та Тарифи по картці «Зелена», які не підписані відповідачем, судом першої інстанції правильно не взято до уваги, оскільки матеріали справи не містять інформації щодо типу кредитної картки, яку отримала ОСОБА_1 , та доказів погодження відповідачем саме наданих позивачем умов кредитування.
Крім того відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Судом першої інстанції також правильно враховано надані відповідачем докази укладення між ОСОБА_1 та АТ «А-Банк» кредитного договору ANW2R0239790061962 від 01 грудня 2019 року на придбання телевізору та повного повернення кредитних коштів за вказаним договором (а.с. 37-42).
Позивачем жодним чином не спростовано надані відповідачем докази відсутності заборгованості за вказаним кредитним договором.
Доказів укладення між сторонами інших кредитних договорів 01 грудня 2019 року, ніж наданого відповідачем, позивачем також не надано.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було ухвалено законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю, яке зміні чи скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишає без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 березня 2022 року - без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 березня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Судді