Номер провадження 22-ц/821/808/22Головуючий по 1 інстанції
Справа №692/565/21 Категорія: 302000000 Чепурний О. П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
29 червня 2022 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
секретар Попова М.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - адвокат Костюченко П.О.
відповідач - Шрамківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області;
третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович;
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права в порядку спадкування на земельну частку (пай) земельну ділянку, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина. При розпаюванні сільськогосподарських угідь спадкодавець як член Колективного сільськогосподарського підприємства «Мирний» був внесений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), однак за життя не встиг оформити за собою це право. За відсутності правовстановлюючих документів вона позбавлена можливості оформити спадщину, до складу якої входить земельна частка (пай). Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею право, в порядку спадкування на земельну частку (пай) земельну ділянку № НОМЕР_1 , якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0620 (багаторічні насадження (сад), площею 0,3160 га, яка розташована на території Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, що рахується за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що оскільки за життя спадкодавець розпочав процедуру приватизації спірної земельної частки (паю), якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0620 та визначено площу в 0,3160 га, то належним способом захисту прав позивача як спадкоємця є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, а не права на земельну частку (пай).
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та просила скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник, посилаючись на ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», вказує, що із земель колективної власності виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки за їх бажанням, а не передаються у власність безоплатно, за рішенням органу компетентного щодо приватизації.
Вважає, що в даному випадку мала місце не приватизація, а виділення власнику земельної частки (паю) ОСОБА_2 в натурі на місцевості земельної ділянки № НОМЕР_1 , якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0620 (багаторічні насадження (сад) площею 0,3160 га, розташованій на території Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області із земель колективної власності бувшого КСП «Мирний».
Позивач також вказує, що вона не просила визнавати право власності на земельну ділянку, а просила суд визнати за нею право в порядку спадкування на вказану земельну частку (пай) земельну ділянку № НОМЕР_1 .
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року постанову Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, позивач, відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, що відповідно до статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши представника позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про смерть, та свідоцтва про народження.
У встановленому законом порядку позивачка прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 внаслідок чого була заведена спадкова справа № 144/2017, що підтверджується інформаційної довідкою зі Спадкового реєстру та копією спадкової справи.
Розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області № 60 від 11 березня 2015 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» на підставі заяв жителів с. Свічківка, Драбівського району, власників земельних часток (паїв), про виділення земельних часток (паїв) в натурі ( на місцевості), виділено громадянам (згідно додатку) в натурі (на місцевості) земельні частки (паї), загальною площею 117,688 га, відповідно до проекту спільної часткової власності (багаторічні насадження (сад), які знаходяться в адміністративних межах Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області; надано громадянам дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Згідно зі списком громадян, доданим до вказаного розпорядження, під № 230 значиться ОСОБА_2 , номер земельної ділянки № НОМЕР_1 , площа 0,3160 га.
Згідно із листом Відділу у Драбівському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 27-23-0.240-62/102-21 від 17 травня 2021 року земельній ділянці ОСОБА_2 № 240, площею 0,3160 га, присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0620 (а.с. 41).
Постановою Приватного нотаріуса Драбівського районного нотаріального округу Бірюк О.В. від 23 червня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,3160 га, що знаходиться за адресою Черкаська область Драбівський район Свічківська сільська рада, за межами населеного пункту, оскільки не подані відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, а саме через те, що право власності у спадкодавця на земельну ділянку за життя не виникало, тому видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку неможливо.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив і того, що спадкодавцем ОСОБА_2 за життя розпочато, але не завершено процедуру приватизації земельної ділянки, тому відсутні підстави для визнання за позивачкою права власності на земельну частку (пай) земельну ділянку, належну спадкодавцеві, а до складу спадщини входить право спадкоємця на завершення процедури приватизації земельної ділянки.
Колегія суддів звертає увагу на формулювання позовних вимог ОСОБА_1 , яка просила визнати за нею право в порядку спадкування на земельну частку (пай) земельну ділянку.
Право на земельну частку (пай) виникає з моменту видачі акта на право колективної власності на землю у членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, зазначених у списку, що додається до державного акта (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17).
Згідно із матеріалами справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя мав право на земельну частку (пай) у спільній частковій власності власників земельних часток (паїв) жителів с. Свічківка, та почав процедуру приватизації земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,3160 га, шляхом подання заяви про виділення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) і надання дозволу на виготовлення технічної документації.
Отже відсутні підстави для визнання за спадкоємцем ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .
Водночас відсутні і підстави для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0620 (багаторічні насадження (сад), площею 0,3160 га, яка розташована на території Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, що рахується за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкодавцем ОСОБА_2 за життя не було закінчено процедуру оформлення (приватизації) земельної ділянки із отриманням відповідних правовстановлюючих документів та реєстрацією права власності на неї.
У зв'язку з наведеним, судом першої інстанції обґрунтовано враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, згідно із якими, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.
У постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року під час розгляду справи № 623/633/17 та від 06 серпня 2021 року під час розгляду справи № 370/1854/20 також зазначено, що якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.
Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , то вважається, що позивач набула право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали ОСОБА_2 , на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України.
Таким чином, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв'язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.
Звернення до суду з такими позовними вимогами є наслідком відмови органу місцевого самоврядування щодо завершення процедури приватизації. Доказів того, що позивач здійснювала таке звернення до органів місцевого самоврядування для вирішення вказаного питання матеріали справи не містять.
Вирішуючи спір, врахувавши всі обставини та наявні матеріали справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що вона зверталася до органів місцевого самоврядування із заявою щодо завершення процедури приватизації та не надала відповідного рішення такого органу про відмову задоволенні її заяви, а відтак, звернення до суду з заявленими вимогами без додержання необхідної процедури позасудового вирішення питання є передчасним.
Разом з тим рішення суду першої інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України підлягає до обов'язкового скасування у зв'язку із порушенням судом першої інстанції порядку розгляду даної справи.
Згідно із матеріалами справи ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 15 липня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в цій справі. Розгляд справи вирішено провести без повідомлення сторін за наявними в ній матеріалами. При цьому суд виходив з того, що з огляду на предмет позову справа є малозначною та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Отже, наявні підстави для розгляду цієї справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (а. с. 123-124).
Листами Драбівського районного суду Черкаської області від 15 липня 2021 року копії вищевказаної ухвали було направлено особам, які беруть участь у справі (а. с. 125-127).
У вступній частині рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року вказано, що справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 156-158).
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункти 2, 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої, пункту 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.
Всупереч вищенаведеним нормам процесуального права суд першої інстанції розглянув і вирішив справу у спорі щодо спадкування в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а не у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи, чим порушив їх право брати участь у судових засіданнях, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається, зокрема на те, що розгляд справи здійснювався судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим вона не була присутньою при проголошенні рішення місцевого суду (а. с. 165-169).
Згідно з пунктами 3, 7 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
З оглядом на викладене, вказані обставини є обов'язковими підставами для скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом та ухвалення нового рішення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 ; скасування рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович, про визнання права на земельну частку (пай) земельну ділянку в порядку спадкування.
У зв'язку зі скасуванням рішення суду з процесуальних підстав та прийняття рішення про відмову в задоволенні позовних вимог колегія суддів вважає, що судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року скасувати та прийняти нове рішення.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович, про визнання права на земельну частку (пай) земельну ділянку в порядку спадкування.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді
Повний текст постанови складений 30 червня 2022 року