Справа № 392/183/22
Провадження № 2/392/345/22
22 червня 2022 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мала Виска за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру стягнення аліментів.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 8 червня 2021 року з нього на користь відповідача ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини його доходів (заробітку) та 1/6 частини на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Крім того, згідно судового наказу від 16 жовтня 2017 року з нього на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частки його доходів (заробітку). Загальна частина аліментів, що стягується складає 75%. На підставі вищевикладеного просив зменшити розмір аліментів на користь відповідачів та встановити наступний розмір стягнення аліментів:
- на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/8 частки його доходу до досягнення дитиною повноліття;
- на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/8 частки його доходу до досягнення дитиною повноліття;
- на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частки його доходу до досягнення дитиною повноліття;
- на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частки його доходу до досягнення дитиною трирічного віку.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2022 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2022 року відповідачу ОСОБА_2 поновлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 06 червня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, зареєстрований судом 03.05.2022 року за вх.№3026, в якому позовні вимоги не визнала та вважає, що позивач ОСОБА_1 домовився з відповідачем ОСОБА_3 про фіктивне стягнення аліментів, метою якого стало не стягнення аліментів на утримання дружини та дитини, а наявність рішення суду, що підтверджує додаткові стягнення з нього, з метою в подальшому зменшити загальну суму по сплаті аліментів позивача у виконавчому провадженні.
Вважає, що обґрунтування позивача не є істотними та достатніми для зменшення розміру аліментів, оскільки позивач та відповідач ОСОБА_3 фактично проживають разом, як родина та ведуть спільне господарство. Крім того, дочка позивача від другого шлюбу ОСОБА_1 на утримання якої судом було стягнуто аліменти ніколи не залишалася на утриманні лише матері, тому що постійно з народження проживає з обома батьками. Також позивач бере участь у вихованні сина від першого шлюбу відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , який проживав і проживає разом із позивачем. Вважає, що задоволення позову призведе до порушення прав на її неповнолітніх дітей тому вона заперечує всі вимоги щодо зменшення розміру аліментів до 1/8 частини на кожну дитину. Зазначила, що стягнення аліментів на їхніх дітей в розмірі 1/3 частини доходу на кожну дитину не погіршує становище позивача порівняно з її становищем як отримувача, з огляду на фактичний сімейний стан позивача.
Представник позивача адвокат Беспалова Н.О. подала відповідь на відзив, що зареєстрований судом 03.05.2022 року, у якому вказала, що вказаним відзивом на позовну заяву відповідач намагається уникнути свого обов'язку, щодо утримання своєї неповнолітньої дитини та намагається перекласти свою відповідальність по утриманню дітей на позивача та ввести в оману суд.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ковальова Т.П. подала заперечення, зареєстровані судом 06.06.2022 року, в яких зазначила, що відповідач ОСОБА_3 не заперечуючи про зменшення розміру аліментів на себе та на утримання дитини свідчить лише про змову подружжя щодо заощадження прибутку позивача та залишення більшої частини доходу позивача у сім'ї. Просила врахувати, що розмір стягуваних аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей згідно судового наказу не є завищеними та відповідають законному розміру. Заперечувала про зменшення розміру стягуваних аліментів.
Крім того, надіслала клопотання про стягнення з позивача судових витрат, які вона понесла за договором про надання правничої допомоги в розмірі 2500,00 грн також просила розглянути справу без участі відповідача та її представника.
Представник позивача ОСОБА_1 , - адвокат Беспалова Н.О. подала клопотання зареєстроване судом 21.06.2022 року, про долучення у якості доказів судовий наказ від 16.10.2017 року та просила здійснити розгляд справи без її участі та участі позивача, позов просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від неї не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, та приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08.06.2021 року в справі № 392/716/21 р., з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 травня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, починаючи з 13 травня 2021 року, і до досягнення дитиною - дочкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також судом встановлено, що відповідно до судового наказу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.10.2017 року у справі 392/1502/17 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 жовтня 2017 року і до 05 березня 2026 року, а з 06 березня 2026 року і до 02 березня 2028 року - у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно.
Відповідно до довідки виданої 10.02.2022 року № 17-02-121 ДП «СхідГЗК» із заробітної плати ОСОБА_1 за період з 03.10.2017 року по 31.01.2022 утримуються аліменти в розмірі 33,33% на користь ОСОБА_2 (на неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) згідно судового наказу від 16.10.2017 року (справа №392/1502/17).
Судом відзначається, що стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону дитинства» всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що у нього на утриманні перебуває ще одна дитина та дружина до досягнення дитиною трьох річного віку, а тому на його утриманні перебуває троє малолітніх дітей.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного, і матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.5 ст.183 СК України, зазначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Статтею 128 КзпП, передбачено,що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.
Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи, змін у матеріальному стані позивача, а саме, витрат на утримання дитини - дочки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 та дружини ОСОБА_3 , в розмірі 1/6, яка знаходиться по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку, також судом враховується та обставина, що відносно позивача винесено судовий наказ про стягнення з нього аліментів на утримання дітей - сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, а також, що кожна дитина має мати однакове забезпечення та, що діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу, також враховуючи положення ч.ч. 2,3 ст.183 СК України, а тому розмір стягуваних з позивача аліментів на користь відповідачів на утримання трьох неповнолітніх дітей мають стягуватися у розмірі 1/2 частини доходу платника аліментів, що становить по 1/6 частині на кожну дитину, в зв'язку з чим, суд вважає, що розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей має бути зменшений саме до 1/6 частини всіх видів заробітку, а не до 1/8, як просив позивач, а на утримання дружини, яка знаходиться по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку 1/10 частину всіх видів заробітку. Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Як зазначено в п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3» Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Крім того, вирішуючи клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення з позивача на її користь правничої допомоги, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представником відповідача надано: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; договір про надання правничої допомоги та представництво інтересів від 01.04.2022 року; розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс в зв'язку із розглядом справи в розмірі 2500 грн. (додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги).
Документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що відповідач дійсно понесла витрати на правничу допомогу та заяв про подання відповідних доказів суду не надано.
Крім того, представник відповідача до закінчення судових дебатів у справі не надала належних та допустимих доказів, а саме підтвердження сплати відповідачем ОСОБА_2 коштів в розмірі 2500,00 грн, як і не зробила заяву, що подасть відповідні докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення з позивача витрат на професійну (правничу) допомогу.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст.ст.180, 181, 192 СК України, ст.ст.133, 137, 264, 265, 280-283 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, встановлений рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08.06.2021 у справі №392/716/21, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 травня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, починаючи з 13 травня 2021 року, і до досягнення дитиною - дочкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зменшити розмір аліментів, встановлений судовим наказом Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.10.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 жовтня 2017 року і до 05 березня 2026 року, а з 06 березня 2026 року і до 02 березня 2028 року - у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/6 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/6 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/10 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, до досягнення дитиною - дочкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Виконавчі листи по справі №392/716/21, видані на підставі рішення від 08.06.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, та на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, починаючи з 13 травня 2021 року, і до досягнення дитиною - дочкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, - відкликати.
Судовий наказ №392/1502/17 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно - відкликати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд через Маловисківський районний суд Кіровоградської області.
Повний текст рішення складено 27.08.2021 року.
Учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
- відповідач - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова