Справа № 947/9883/22
Провадження № 3/947/3205/22
30.06.2022 року суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., розглянувши матеріали, що надійшли з полку Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 219367 вбачається, що ОСОБА_1 17.04.2022 року о 14 год. 02 хв. у м. Одеса по вул. Академіка Глушко, буд. 27 керував транспортним засобом марки «Hyundai Accent» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » з явними ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість шкірного покриву обличчя, зіниці очей не реагують на світло, підвищена жвавість ходи та мови . Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився на портативний відео реєстратор.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся за допомогою надсилання судової повістки.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії», виходив з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їхніх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, щоб не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, у тому числі проводити судове засідання за відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
З огляду на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП в Київському районного суді м. Одеси, відповідно до його підпису у протоколі, не вжив заходів для: ознайомлення із матеріалами адміністративної справи, явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, повідомлявся про час слухання справи, а тому вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Враховуючи вказане та принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завданням КУпАП.
Враховуючи викладене, розгляд справи буде здійснюватися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Так, відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а відтак підлягав огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. № 1452/735 (надалі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008 р.
Огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 в порядку, передбаченому Інструкцією, проведений не був у зв'язку з його відмовою від проходження такого огляду, що зафіксовано на портативні відео реєстратори працівників поліції.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції повторно протягом року.
Системний аналіз ч. 2 ст. 130 КУпАП визначає три склади об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, які полягають у повторному протягом року:
-керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
-відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка саме і інкримінується ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 219367 від 17.04.2022 року, який підписано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ; довідкою ст. інспектора з ОД ВАП УПП в Одеській області про те, що ОСОБА_1 вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП протягом року, а також відеозаписами з портативних реєстраторів співробітників поліції № 471706 та № 474927.
З огляду на викладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП в повному обсязі доведена, сумнівів у обґрунтованості складеного протоколу чи долучених до протоколу адміністративних матеріалів у суду не має.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до порушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП - у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 2, 283-285 кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Федулеєва Ю. О.