30 червня 2022 року
м. Київ
справа №804/1850/16
адміністративне провадження № К/9901/43932/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 (суддя Павловський Д.П.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (головуючий суддя Шальєва В.А., судді Білак С.В., Чумак С.Ю.)
у справі №804/1850/16
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»
до Дніпропетровської митниці ДФС
про визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (далі - ПАТ «ДМКД», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.10.2015 №110010000/2015/600487/1, скасування картки відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.10.2015 №110010000/2015/20096.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 у справі №804/1850/16, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016, адміністративний позов задоволено, визнано недійсним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 05.10.2015 №110010000/2015/600487/1, скасовано картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.10.2015 №110010000/2015/20096.
Не погоджуючись із рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №804/1850/16, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ «ДМКД» у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідачем зазначено, що надані позивачем до митного оформлення документи, які підтверджують числові значення митної вартості, не містили всіх відомостей та містили розбіжності, а саме щодо умов поставки товару, страхування товару, транспортних витрат, пакування та маркування товару, включення до митної вартості інженерних, дослідно-конструкторських робіт, комерційної пропозиції. Дніпропетровською митницею ДФС зазначено, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що однозначно свідчать про включення до заявленої митної вартості товару всіх її складових. Декларантом позивача пояснень та додаткових документів щодо встановлених розбіжностей не надано, що спростовує висновок суду апеляційної інстанції про надання позивачем всіх необхідних документів. Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, у яких вказав, що ним для митного оформлення і підтвердження митної вартості товару виконано всі вимоги Митного кодексу України, надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протирічь та розбіжностей, дозволяють провести обчислення митної вартості. Просив залишити касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 29.04.2015 між ПАТ «ДМКД» (покупцем) та ТОВ «Русская горно-металлургическая компания», м. Москва, Росія (продавець) укладено контракт №15-0835-12 (далі - Контракт), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар, найменування, кількість, вартість, умови і строки поставки якого визначаються даними Контрактом, Додатками (Специфікаціями) і додатковими угодами до нього, які є невід'ємною частиною даного Контракту.
Додатком №9 від 03.09.2015 сторони контракту визначили умови поставки залізорудного концентрату в кількості 90000 тон за ціною 2367,19 руб. РФ за тону, пакування, маркування, умови та період поставки (DAP - станція Соловей/Тополі, ІНКОТЕРМС-2010), вантажовідправник: ТОВ «Стойленський ГОК».
Відповідно до Контракту залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe. Базова ціна залізнорудного концентрату визначається на рівні 2274,72 руб.РФ при вмісті Fe 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fe, надбавка або знижка до базової ціни складає 25,53 руб.РФ/т за 1% Fe долі в пропорції. Позивачем до документів митного оформлення надані наступні рахунки-фактури: рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00260 від 12.09.2015 вартість - 2379,29 руб.РФ/т, вміст Fe - 66,4%, рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00265 від 13.09.2015, вартість - 2391,39 руб.РФ/т, вміст Fe - 66,8%, рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00270 від 14.09.2015, вартість - 2385,34 руб.РФ/т, вміст Fe - 66,6%, рахунок фактуру (інвойс) №БЕЛ00272 від 16.09.2015, вартість - 2373,24 руб.РФ/т, вміст Fe - 66,2%.
До митного оформлення 05.10.2015 ПАТ «ДМКД» подано митну декларацію №110010000/2015/022331, в графі 31 якої наведено опис товару, а саме: залізорудний концентрат; концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе203-66,0%, 66,5%, 66,6%, 66,9%; SiO2-6,5%, 6,7%, 7,2%; волога-9,96%, 9,99%, 10% одержаний методом магнітної сепарації. СТО №00186826-026-2015; застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху; використовується у металургійному виробництві для власних потреб.
В результаті контролю митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності, а саме:
- декларантом ПАТ «ДМКД» Контракт від 29.04.2015 № 15-0835-12 заявлено як непрямий, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару. Договір із третіми особами не наданий;
- рахунки виробника не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що видало зазначені рахунки;
- рахунки виробника містять інформацію стосовно вмісту Fe та посилання на відповідний сертифікат якості, але ціна товару незалежно від вмісту Fe визначена на рівні 1650 руб, РФ/т;
- рахунки контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та містять ціну товару, визначену в залежності від вмісту, що не відповідає ціні рахунку виробника;
- надані рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю;
- декларантом не надано відомостей щодо підтвердження транспортної складової вартості оцінюваних товарів.
Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, посадовою особою митниці сформовано електронне повідомлення із зазначенням переліку документів, що підлягають наданню на вимогу митного органу, а саме митний орган зобов'язав декларанта у 10-денний термін додатково надати наступні документи:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом на поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації;
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також у зв'язку з відсутністю у митниці документально підтверджених відомостей щодо торгівельної надбавки посередника відповідач просив надати такі відомості для можливості проведення розрахунку відповідно до комерційних умов зовнішньоекономічної угоди відповідно до положень МК України.
Листом від 05.10.2015 № 062Д/2806 ПАТ «ДМКД» проінформовано митний орган про неможливість надання додаткових документів у термін визначений п. 3 ст. 53 МК України та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно до п. 8 ст. 55 МК України.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 57 МК України проведено консультацію з приводу обрання методу визначення митної вартості. У зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, відсутністю даних для застосування методів на основі додавання та віднімання вартості, було застосовано другорядний метод визначення митної вартості (2-ґ) відповідно до ст. 64 МК України.
Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.10.2015 №110010000/2015/600487/1, відповідно до якого митну вартість товару скориговано до 2,99509 руб. РФ/кг, та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.10.2015 №110010000/2015/20096.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суди дійшли висновку, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки зазначені усі складові числового значення митної вартості. Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог ст. 57 МК України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод.
Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій керувалися наступними нормами права.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За нормами ч. 2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно ч.6 ст.54 МК України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Відповідно до положень ст. 55 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно п.п.1-4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
З урахуванням вищевикладеного, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги, що вимога контролюючого органу щодо необхідність подання додаткових документів (у відповідності до вимог встановлених положеннями МК України) була зумовлена наявністю розбіжностей у документах, наданих позивачем для підтвердження митної вартості оцінюваного товару, відносно числових значень складових митної вартості товарів. Так, залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe, проте надані рахунки-фактури (інвойси) не містять даних відносно вмісту Fe, такий вміст вказано в наданих сертифікатах якості, проте ідентифікувати рахунки-фактури з сертифікатами якості можливо лише за вагою товару. Крім того, в наданих позивачем для підтвердження митної вартості товару рахунках виробника вартість товару визначена на однаковому рівні 1650 руб.РФ/т.
Також рахунки виробника товару не містять умов поставки та не завірені підписом та печаткою підприємства, що їх видало. Як рахунки контрактоутримувача, так і рахунки виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць.
Продавцем товару відповідно до контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12 є ТОВ «Русская горно-металлургическая компания», відправником товару, відповідно до графи 2 МД № 110010000/2015/022231 є ВАТ «Стойленский ГОК». Договору із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, позивачем надано не було.
Відповідно до Додатку від 03.09.2015 №9 до Контракту товар постачається на умовах 100% оплати протягом 10 банківських днів з дати передачі товару продавцем першому перевізнику, що визначається датою штемпеля станції відправлення. Станом на дату подачі МД від 05.10.2015 №110010000/2015/022331 оплата за товар ввезений за залізничними накладними №20352341 від 12.09.2015, №47250345 від 14.09.2015, №20356333 від 13.09.2015, №20359967 від 14.09.2015, №47318514 від 16.09.2015, №20369791 від 16.09.2015, №47400742 від 18.09.2015, № 44691897 від 18.09.2015 повинна бути здійснена, однак позивачем банківські платіжні та бухгалтерські документи до митниці не було надано, що унеможливлює підтвердження заявленої митної вартості як ціни, що фактично сплачена, з урахуванням положень ч. 4 ст. 58 МК України.
Крім того, позивачем не було надано документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів. Судами було зазначено, що оскільки товар постачається на умовах DAP ст. Соловей/Тополі, згідно яких витрати на транспортування товару несе продавець, то подання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не передбачено положеннями МК України. Однак, зазначене суперечить приписам ст. 53 МК України, що документи, які містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки.
Твердження судів, що повна вартість доставки товару на митну територію України була включена у заздалегідь визначену вартість і здійснювалася продавцем, спростовується відомостями залізничних накладних. Так, у графі 23 23 залізничних накладних вказано, що платником тарифу по Російській залізниці є АТ «ПГК», по Укрзалізниці - ВАТ «Перша вантажна компанія в Україні». При цьому, жодних документів щодо взаємовідносин між продавцем та АТ «ПГК» та ВАТ «Перша вантажна компанія в Україні» до митного оформлення позивачем не було надано.
Враховуючи встановлені обставини справи та виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що ціна товару, за умовами контракту, розраховується в залежності від вмісту Fe, зазначені невідповідності є суттєвими для обчислення ціни, у зв'язку з чим у контролюючого органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості, а тому відповідач мав право витребувати у позивача додаткові документи. Застосований митницею резервний метод визначення митної вартості базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи Дніпропетровської митниці ДФС, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, а тому касаційна скарга Дніпропетровської митниці ДФС підлягає задоволенню.
За правилами ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №804/1850/16 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: І.А. Васильєва
В.В. Хохуляк
В.П. Юрченко