30 червня 2022 року
м. Київ
справа №127/21654/21
адміністративне провадження №К/990/14466/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі № 127/21654/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними дій, постанови та скасування постанови про накладення штрафу,-
У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовом до відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, постанови та скасування постанови про накладення штрафу.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі частини четвертої статті 123 КАС України.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 15 грудня 2021 року, а касаційну скаргу подано засобами електронного зв'язку 13 червня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Одночасно із касаційною скаргою скаржницею заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де зазначає, що про існування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції дізналася лише 09 червня 2022 року після ознайомлення із матеріалами справи, що підтверджується заявою про ознайомлення від 06 червня 2022 року. Також скаржниця вказує на те, що вона користувалася послугами адвоката, однак у зв'язку із втратою довіри до останньої нею було подано 20 травня 2022 року заяву про припинення надання вторинної безоплатної правової допомоги. На підставі вказаної заяви наказом Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 03 травня 2022 року № 57/02-10 дію доручення № 553 від 04 серпня 2021 року припинено. Крім того, листом директора Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 від 16 червня 2022 року роз'яснено порядок скасування довіреності від 20 вересня 2021 року № 654/03-17, яка міститься у матеріалах цієї справи. Враховуючи зазначене просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень.
Вирішуючи клопотання скаржниці про поновлення строку на касаційне оскарження Суд виходить з наступного.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Колегія суддів зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Так, скаржниця зазначає, що строк на касаційне оскарження пропущено у зв'язку із втратою довіри до адвоката Ткаченко Т.В., а тому нею було подано 20 травня 2022 року заяву про припинення надання вторинної безоплатної правової допомоги.
З приводу вказаних аргументів скаржниці, Суд зазначає, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року проголошена у відкритому судовому засіданні 15 грудня 2021 року за участю позивачки та адвоката Ткаченко Т.В., яка діяла в інтересах позивачки ОСОБА_1 .
Колегія суддів зауважує, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Ураховуючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято у відкритому судовому засіданні 15 грудня 2021 року за участі позивачки та її представника Ткаченко Т.В. , послугами якої на той час користалася ОСОБА_1 , а відтак про результати розгляду у справи та порядок оскарження рішення суду апеляційної інстанції останній було відомо. Окрім того, копію рішення суду апеляційної інстанції було направлено судом на електронну адресу позивачки 17 грудня 2021 року, про що свідчить копія скріншоту сторінки елктронної пошти позивачки, доданої нею до касаційної скарги.
Отже, маючи намір оскаржити рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку, скаржниця, повинна була обізнана з порядком та строками касаційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від неї дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Посилання скаржниці як на підставу пропуску строку звернення із цією касаційною скаргою про те, що нею 20 травня 2022 року подано заяву про припинення надання вторинної безоплатної правової допомоги Ткаченко Т.В. узв'язку із втратою до неї довіри, Судом не приймаються, оскільки на час ухвалення оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції позивачка користувалися послугами вказаного адвоката, а узгодження питань щодо надання вторинної безоплатної правової допомоги не звільняє позивачку від процесуального обов'язку дотримуватися встановлених КАС України строків звернення до суду касаційної інстанції та добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами.
Відтак наведені скаржницею доводи щдо підстав пропуску строку звернення до суду касаційної інстанції, а саме шести місяців з дня проголошення оскаржуваного рішення, не можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржницею не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржницею доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
Також, положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору. Позивачкою не додано вказаний документ до касаційної скарги. Водночас зі скаргою заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підставі положень частини другої цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Скаржниця до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додала, проте до касаційної скарги додано клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору.
На підтвердження заявленого клопотання скаржниця прикріпила відомості з Державного реєстру ФОПП про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 рік.
Вирішуючи клопотання скаржниці про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів виходить із такого.
За змістом частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом з тим, позивачкою не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану нею касаційної скарги у встановлений законом порядку, а саме довідки податкового органу про доходи за попередній, тобто 2021 рік, як то визначено частиною другою статті 8 Закону №3674-VI.
Оскільки скаржниця не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржниці від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
При цьому, суд роз'яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов'язковим наданням необхідних доказів.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу.
Під дію зазначеної норми підпадають ухвали місцевих адміністративних судів, визначені частиною другої статті 328 КАС України, та прийняті за результатом їх апеляційного перегляду постанови апеляційних адміністративних судів, а також ухвали апеляційних адміністративних судів, наведені в частині третій зазначеної норми процесуального закону.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" визначено, що станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 2481,00 грн.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів (конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв'язку, довідки відділення поштового зв'язку тощо) та документу про сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 329-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі № 127/21654/21.
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі № 127/21654/21.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі № 127/21654/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними дій, постанови та скасування постанови про накладення штрафу - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
1) заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів;
2) документу про сплату судового збору у розмірі 2481,00 гривень (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)).
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
О.В. Калашнікова
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду