про повернення касаційної скарги
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 500/4801/21
адміністративне провадження № К/990/15389/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.
перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року (суддя Подлісна І.М.) та
постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2022 року (колегія у складі суддів Качмара В.Я., Затолочного В.С., Курильця А.Р.)
у справі № 500/4801/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області; відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі -Закон № 3723-XII);
- зобов'язати ГУ ПФ України в Хмельницькій області здійснити призначення та виплату пенсії відповідно до Закону № 3723-XII, з 22.06.2021.
Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 22.12.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022, задовольнив позов.
20.06.2022 ГУ ПФУ в Хмельницькій області подало до Верховного Суду через «Електронний суд» касаційну скаргу, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не мала 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, передбачених ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, з яким Закон пов'язує право на пенсію, виходячи з п. 10 та 12 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889. Періоди роботи з 01.08.1994 до 17.11.1994, від 01.01.2003 до 29.02.2020 не можуть бути зараховані до стажу державної служби, оскільки ОСОБА_1 присвоювалися спеціальні звання відповідно до ст. 343.1 Податкового кодексу України, коли надбавка за ранг державного службовця не виплачується. Позивачці встановлена група інвалідності 29.09.2008 не в період роботи на посаді державної служби.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Згідно з ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
ГУ ПФ України в Хмельницькій області у касаційній скарзі цитує зміст ч. 4 ст. 328 КАС України, проте не вказує будь-якої із підстав, передбачених цією статтею КАС України, для касаційного оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022, та не наводить відповідного правового обґрунтування, як того вимагає абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України.
Суд зауважує, що у касаційній скарзі мають наводитися мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1, 2 ч. 4 ст. 328 КАС України має бути чітко вказано, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України) щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження судових рішень та належного правового обґрунтування унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Зважаючи на наведене, Суд вважає, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області слід повернути касаційну скаргу відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України.
Зазначене не позбавляє відповідача права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.
Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд,-
1. Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області касаційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2022 року у справі № 500/4801/21.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук