28 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/13292/21
(суддя Бондар М.В., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі №160/13292/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 05 серпня 2021 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області згідно з яким, з урахуванням ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 року, що не оскаржена (а.с.28-29) просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині нарахування позивачу, як інваліду 3-ї групи першої категорії з захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС, з 05.02.2021 року основної пенсії по інвалідності у розмірі нижчому за шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі нижчому за п'ятдесят відсотків мінімальної пенсії за віком, застосовуючи мінімальну пенсію за віком на рівні сорока відсотків мінімальної заробітної плати визначеної Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській нарахувати та виплатити позивачу, як інваліду 3-ї групи першої категорії з захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС, з 05.02.2021 року по 31.06.2021р. компенсацію шкоди у розмір різниці між виплаченою за зазначений період пенсією та сумою основної пенсії по інвалідності у розмірі шість мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі п'ятдесят відсотків мінімальної пенсії за віком, застосовуючи мінімальну пенсію за віком на рівні сорока відсотків мінімальної заробітної плати встановленої Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській нарахувати позивачу, як інваліду 3-ї групи першої категорії з захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС, з 07 липня 2021 року основну пенсію по інвалідності у розмірі не нижчому за шість мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі не нижчому за п'ятдесят відсотків мінімальної пенсії за віком, застосовуючи мінімальну пенсію за віком на рівні сорока відсотків мінімальної заробітної плати, що встановлюється Законами України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Позов обґрунтовано тим, що позивач 28.10.2020 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, однак відповідач протиправно відмовив позивачу у такому перерахунку, посилаючись при цьому на відсутність законних підстав для перерахунку пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що відсутні підстави для застосування норми частини 4 статті 54 та ст. 50 Закону № 796-XII, які б передбачали виплату позивачу основної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, що вплинуло на правильність вирішення справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІI групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
У зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 07.04.2021 року № 1-р(II)/2021, позивач 28.10.2020 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.
Листом від 23.12.2020 року № 24487-25156/Р-01/8-0400/21 відповідач повідомив позивача, що відповідно до його заяви від 28.10.2020 позивача було переведено на пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796, яку нараховано відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року №1210. Позивачу була нарахована пенсія у розмірі 3980,25 грн., яку обчислено у розмірі 225% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб які втратили працездатність. Також, відповідно до Порядку № 1210, позивачу була нарахована додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю - 284,70 грн (а.с.17).
Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до ст. 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 54 Закону № 796-XII, (у редакції чинній до внесення змін 28.12.2014 року), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
28.12.2014 прийнято Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII, яким текст ст. 54 Закону № 796-XII викладено у такій редакції:
"Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань".
Отже, із урахуванням змін внесених Законом № 76-VIII, нормами ст. 54 Закону № 796-XII передбачалося, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Також цим Рішенням Конституційного Суду України врегульовано строк та спосіб його виконання та передбачено, що ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто із 07.07.2021.
Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене ст. 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
У разі неприведення нормативного регулювання, встановленого ст. 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення застосуванню підлягатиме ч. 4 ст. 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР:
"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
Згідно зі ч. 1 ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 97 Закону № 2136-VIII, суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.
У відповідності із зазначеними нормами Закону № 2136-VIII, Конституційний Суд України встановив строк втрати чинності законом, що визнаний неконституційним, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021 року.
До цього моменту діяла стаття 54 Закону № 796-XII у редакції, яка не передбачала перерахунку призначеної позивачу пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.
Із урахуванням встановленого Конституційним Судом України порядку і строків виконання рішення від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, умовою виникнення у позивача права на перерахунок пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком було неприведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення (до 07.07.2021) нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України.
При цьому, Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, на яке посилається позивач не набуває ретроспективної дії у часі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 373/1978/18, яка у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковою для врахування.
29 червня 2021 року Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" № 1584-IX (далі -Закон №1584-ІХ), який набрав чинності 01.07.2021 року.
Частиною 3 ст.54 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №1584-ІХ визначено наступне:
«В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень;».
За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування норми частини 4 статті 54 Закону № 796-XII, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача на те, що станом на час звернення його до відповідача з заявою про перерахунок пенсії Конституційним Судом України рішення від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 ухвалено не було, а тому у відповідача не було підстав для його врахування, що є окремою підставою для відмови у задоволенні вищезазначених позовних вимог.
Щодо позовних вимог позивача в частині нарахування додаткової пенсію у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 50 Закону № 796-XII, (у редакції чинній до внесення змін 28.12.2014 року) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №1584-ІХ, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 2 розділу II Закону № 1584-ІХ, у разі якщо в осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС, визначених статтею 10 Закону № 796, стосовно яких встановлює причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також в осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат та компенсацій до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає, зокрема, в осіб з інвалідністю III групи - 60 відсотків розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік, таким особам з інвалідністю виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначених розмірів.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування позивачу додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі №160/13292/21 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 28 червня 2022 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко