28 червня 2022 року м. Дніпросправа № 280/7475/21
(суддя Стрельнікова Н.В., м. Запоріжжя)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №280/7475/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 19 серпня 2021 року звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, згідно з яким просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 02 серпня 2021 року № 81-ос щодо зупинення з 02 серпня 2021 року виплати доплати до посадового окладу за вислугу років судді Михайлівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області проводити нарахування та виплату суддівської винагороди з 02 серпня 2021 року судді Михайлівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з врахуванням щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу, у відповідності до наказу Михайлівського районного суду Запорізької області від 9 липня 2020 року №53-ос;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно виніс наказ № 81-ос щодо зупинення з 02 серпня 2021 року виплати позивачу доплати до посадового окладу за вислугу років, оскільки видання наказів про встановлення доплат суддям за вислугу років належить до виключної компетенції голови місцевого суду в порядку п.1 ч.1, ч.2 статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року позов задоволено частково.
Суд, визнав протиправним та скасувати наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 02.08.2021 року за №81-ос «Про зупинення виплати доплати до посадового окладу судді ОСОБА_1 ». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Рішення суду мотивовано тим, що обмеження у виплатах доплат суддям, які не відправляють правосуддя, допустимо лише у випадку притягнення їх до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком чого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя, а будь-які обмеження виплат доплат до посадового окладу суддям, які не здійснюють правосуддя з незалежних від них підстав, є недопустимими та такими, що суперечать Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 04.12.2018 за №11-р/2018 (Справа №1-7/2018(4062/15). Відповідачем не надано до суду доказів притягнення позивача до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності та як наслідок відсторонення третьої особи від посади чи від здійснення правосуддя. Утримання доплати як складової суддівської винагороди судді як виплати, що прирівнюється до заробітної плати, що була добровільно сплачена судді за відсутності рахункової помилки і недобросовісності, є неможливим.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що саме по собі скасування оскаржуваного наказу №81-ос не достатньо ефективним способом поновлення порушеного права позивача.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав оцінку доводам відповідача про те, що оскаржуваний наказ винесено на виконання вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 09.07.2021 за №040808-15/2661-2021.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що у відповідності до ч.4 ст.148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв'язку з відхиленням заперечень територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо правомірності виплат суддям, які з незалежних від них причин не мають повноважень для здійснення правосуддя, доплат до посадового окладу (додаток до листа Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 06.07.2021 №040808-15/2574-2021), на підставі вимоги щодо усунення виявлених порушень (лист Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 09.07.2021 №040808-15/2661-2021), враховуючи відмову видати наказ про зупинення виплати доплати до посадового окладу судді ОСОБА_1 (лист Михайлівського районного суду Запорізької області від 02.08.2021), з метою припинення вчинення дій, які трактуються фахівцями Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області як зайве нарахування та виплата коштів державного бюджету наказом відповідача від 02.08.2021 за №81-ос «Про зупинення виплати доплати до посадового окладу судді ОСОБА_1 » вирішено зупинити з 02 серпня 2021 року відділом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області виплату доплати до посадового окладу та вислугу років судді Михайлівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 (а.с. 8-9).
Підставою для прийняття вищезазначеного наказу зазначено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 25.05.2021 року №08.08-20/7, лист Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 06.07.2021 №040808-15/2574-2021, лист Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 09.07.2021 №040808-15/2661-2021» (а.с. 8-9).
Законність та обґрунтованість вищезазначеного наказу є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області пред'явлено відповідачу до виконання вимогу №040808-15/2661-2021 від 09.07.2021 року про усунення виявлених порушень, в тому числі щодо відшкодування зайво виплачених у 2020 році 18-ти суддям доплат до посадового окладу судді (а.с.59-60).
Тобто, вимога щодо відшкодування відповідачем зайво виплачених у 2020 році 18-ти суддям доплат до посадового окладу судді стосується виплат, що були здійснені відповідачем протягом 2020 року. При цьому, вимога Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області №040808-15/2661-2021 від 09.07.2021 року не містить висновків щодо протиправності та зайво виплачених у 2021 році доплат до посадового окладу судді таким суддям.
Враховуючи те, що вимога Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області №040808-15/2661-2021 від 09.07.2021 року не містить вказівки відповідачу щодо усунення порушення щодо виплати у 2021 році доплат до посадового окладу судді 18-ти суддям, в той час як оскаржуваним наказом позивачу зупинено таку виплату з 02.08.2021 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що ця вимога не могла бути законною підставою для прийняття такого наказу, як наслідок посилання відповідача на виконання ним законної вимоги Держаудитслужби є безпідставним.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.
Відповідач, посилаючись в оскаржуваному наказі №81-ос «Про зупинення виплати доплати до посадового окладу судді ОСОБА_1 » на положення частини 4 статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не зазначає підстав для її застосування відповідачем як розпорядником бюджетних коштів, а тому оскаржуваний наказ в цій частині є необґрунтованим та як наслідок є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності наказу наказі №81-ос «Про зупинення виплати доплати до посадового окладу судді ОСОБА_1 » та необхідності його скасування.
Щодо доводів позивача в частині необхідності для повного відновлення порушеного права позивача зобов'язання відповідача проводити нарахування та виплату суддівської винагороди з 02 серпня 2021 року судді Михайлівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з врахуванням щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу, у відповідності до наказу Михайлівського районного суду Запорізької області від 9 липня 2020 року №53-ос, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
При цьому, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Ефективним засобом (способом) порушеного права слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Слід враховувати, що способи захисту права, як передбачені законом дії, безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб'єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності щодо захисту прав. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Так, відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є законність та обґрунтованість індивідуального акта суб'єкта владних повноважень, суд апеляційної інстанції враховуючи пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача буде скасування індивідуального акта, у спірних відносинах - наказу відповідача від 02.08.2021 за №81-ос «Про зупинення виплати доплати до посадового окладу судді Олійнику М.Ю.». Саме по собі скасування такого наказу призведе до відновлення положення позивача, що існувало до прийняття такого наказу.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області - залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №280/7475/21 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 28 червня 2022 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко