28 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/3825/21
(суддя Юрков Е.О., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Панченко О.М., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі №160/3825/21 за позовом ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання дій протиправними та скасування постанови,-
ОСОБА_1 11 березня 2021 року звернулася до суду з позовом до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), згідно з яким просить:
визнати дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 10871,66 грн протиправними;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №64389461 від 04.02.2021 року про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 10871,66 грн;
- стягнути з Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на користь позивача відшкодування моральної шкоди у сумі 10000,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно стягнув з нього виконавчий збір у розмірі 10871,66 грн, не зважаючи на те, що законодавець передбачив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим документом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що постанова Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2021 року з примусового виконання постанови Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про стягнення виконавчого збору від 04.06.2020 року - винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами. При цьому, дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 10871,66 грн є складовою постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2021 року та не підлягають окремому оскарженню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржила його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми положень Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, позивач в апеляційній скарзі зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до позбавлення його можливості надати свої пояснення суду та як наслідок судом першої інстанції неправильно надано оцінку обставинам справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що підставі виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 212/9399/15-ц, виданого 29.08.2017 року, Довгинцівським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відкрито виконавче провадження № 62251009 про стягнення з боржника - ОСОБА_1 боргу у сумі 112306,57 грн.
04.02.2021 року Довгинцівським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на підставі пункту першого частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа виконавчого листа № 212/9399/15-ц, виданого 29.08.2017 року, стягувачу (а.с.16).
04.02.2021 року відповідачем відкрито виконавче провадження № 64389461 про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 10871,66 грн (а.с.17).
Правомірність дій відповідача щодо винесення постанови від 04.02.2021 року про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 10871,66 грн та законність і обґрунтованість зазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» №1404 (далі - Закон №1404) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 5 статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Як вбачається із змісту постанови про відкриття виконавчого провадження №64389461 від 04.02.2021 року щодо стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 10871,66 грн, її було винесено відповідачем на підставі постанови №62251009 від 04.02.2021 року виданої Довгинцівським ВДВС (а.с.88).
Тобто, відповідач після надходження до нього виконавчого документа, а саме постанови №62251009 від 04.02.2021 року зобов'язаний був виконати вимоги положень статті 26 Закону №1404.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що стаття 4 Закону №1404 встановлює вимоги до виконавчого документа, при цьому частиною 4 зазначеної норми передбачено обставини за яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
Натомість, позивач не зазначає обставин з посиланнями на норми Закону №1404, які б свідчили про протиправність дій відповідача при прийнятті до виконання постанови №62251009 від 04.02.2021 року та, як наслідок наявності в його діях протиправності відкриття такого виконавчого провадження, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що позивачем не оскаржувалася постанова №62251009 від 04.02.2021 року видана Довгинцівським ВДВС про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 10871,66 грн, яка стала підставою для відкриття виконавчого провадження №64389461, а тому відповідач мав усі законні підстави виконувати цю постанову у примусовому порядку.
Враховуючи те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» та іншими законами, а постанова про відкриття виконавчого провадження №64389461 є законною та обґрунтованою, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позову в частині відшкодування позивачу моральної шкоди.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до позбавлення позивача можливості надати свої пояснення суду та як наслідок судом першої інстанції неправильно надано оцінку обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач в апеляційній скарзі не зазначає будь-яких нових обставин, які б вплинули на правильність рішення суду першої інстанції, а тому суд апеляційної інстанції зробив висновок про формальність зазначених доводів.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі №160/3825/21 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 28 червня 2022 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов