Апеляційне провадження
№33/824/1723/2022
30 червня 2022 року місто Київ
справа № 363/5164/21
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП, -
Постановою судді Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 496,20 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 та її адвокат Ємельянов В.Р. 08 червня 2022 року подали апеляційну скаргу. Також ОСОБА_1 подала клопотання, в якому просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року.
В обґрунтування посилалася на те, що постанова суду першої інстанції була винесена та проголошена без її участі. Копію рішення суду вона не отримувала і не знала про його існування.
Вказувала, що через особливий період та воєнний стан у зв'язку із збройною агресією РФ проти України, суд не мав можливості направити їй копію рішення, а вона перебуваючи за кордоном - не мала можливості самостійно його отримати.
Зазначала, що лише 05 червня 2022 року вона отримала листа від суду з копією постанови у даній справі.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова винесена Вишгородським районним судом Київської області 26 січня 2022 року.
Про судове засідання, призначене на 26 січня 2022 року о 09.40 год. ОСОБА_1 була повідомлена належним чином, про що свідчить розписка (а.с.21).
У судове засіданні призначене на 26 січня 2022 року о 09.40 год. ОСОБА_1 не з'явилася, подала клопотання про виклик та допит в судовому засіданні другого учасника ДТП ОСОБА_2 та призначення по справі судової інженерно-технічної експертизи. У вказаному клопотання остання просила у зв'язку з тим, що вона перебуває за кордоном та через погодні умови не змогла повернутися до України, розглядати клопотання без її участі (а.с.25).
Як вбачається з оскаржуваної постанови, в судовому засіданні призначеному на 26 січня 2022 року о 09.40 год. ОСОБА_1 присутня не була, а другий учасник ДТП ОСОБА_2 з'явилася в судове засідання та надавала пояснення.
Оскільки оскаржувана постанова судді була винесена 26 січня 2022 року, а тому відповідно до приписів ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження вказаної постанови розпочався 26 січня 2022 року та закінчився 04 лютого 2022 року.
Однак з апеляційною скаргою на постанову судді судді Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року ОСОБА_1 та її адвокат Ємельянов В.Р. звернулися 08 червня 2022 року, тобто з пропуском встановленого ст.294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження.
На обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказувала на те, що постанова суду першої інстанції була винесена та проголошена без її участі. Копію рішення суду вона не отримувала і не знала про його існування та лише 05 червня 2022 року вона отримала листа від суду з копією постанови у даній справі.
Разом з тим, ОСОБА_1 була обізнана про те, що відносно неї був складений протокол про адміністративне правопорушення, остання подавала до суду першої інстанції клопотання про розгляд її клопотання про виклик та допит в судовому засіданні другого учасника ДТП ОСОБА_2 та призначення по справі судової інженерно-технічної експертизи без її участі, а відтак ОСОБА_1 повинна була цікавитися розглядом справи.
При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова була надіслана судом 03 лютого 2022 року, а оприлюднена 07 лютого 2022 року, а тому ОСОБА_1 , за умови її зацікавленості долею розгляду провадження, могла звернутися до суду першої інстанції з заявою про отримання копії постанови, за умови не отримання її за місцем свого проживання.
В суді апеляційної інстанції при дослідженні підстав пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів того, що перешкоджало ОСОБА_1 оскаржити судове рішення суду першої інстанції від 26 січня 2022 року принаймні протягом розумного строку з часу оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Крім того, частиною 1 статті 271 КУпАП визначено, що у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_1 - Куций С.О. 08 лютого 2022 року знайомився з матеріалами даної справи, про що свідчить його заява, наявна в матеріалах справи (а.с.43), отже останній знав про наявність оскаржуваної постанови, а тому доводи ОСОБА_1 про те, що їй про оскаржувану постанову стало відомо 05 червня 2022 року є необґрунтованими, оскільки представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Як наголошує у своїх рішенням Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Посилання на те, що через особливий період та воєнний стан у зв'язку із збройною агресією РФ проти України, суд не мав можливості направити їй копію рішення, а вона перебуваючи за кордоном - не мала можливості самостійно його отримати, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, однак строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції закінчився ще до введення воєнного стану в Україні.
Будь-яких інших доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року апелянтами надано не було, а тому наведені ОСОБА_1 причини для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови не дають достатніх підстав для визнання їх поважними.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Враховуючи вищезазначене, визначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими та неповажними, оскільки апелянтами не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, а тому в поновленні строку на оскарження постанови судді Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2022 рокуОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст.294 КУпАП повернути апелянту.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційну скаргу з додатками повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.