15 червня 2022 року
справа № 761/1059/21
провадження № 22-ц/824/1776/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,
при секретарі: Русинчук І.І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Осаулова А.А., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В січні 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором №0861654901/Т/972135 від 01.06.2013 р. в розмірі 43233,00 грн, з яких: 18889,00 грн заборгованість за основним боргом, 3,00 грн- заборгованість за процентами, 20141,00 грн - заборгованість за комісією, 4200,00 грн - штрафи, пеня, а також судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором від 01.06.2013 року у розмірі основного боргу в сумі - 18 889 грн. 00 коп.; процентів за користування кредитом в сумі - 3 грн. 00 коп.; штрафи та пені в сумі - 4200 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі - 2102 грн. 00 коп., а всього в розмірі - 25 194,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення заборгованності по сплаті комісії відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що банк не мав право передавати боргові зобов'язання відповідача іншій особі, оскільки станом на день відступлення права вимоги термін позовної давності сплив. Апелянт зазначає, що не отримував письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги, а тому відповідач не має зобов'язань перед відповідачем. Зазначає, що ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не є легалізованим суб'єктом підприємницької діяльності, а надане до суду свідоцтво про реєстрацію фінансової установи є недійсним. Позивач не має ліцензії на надання послуг факторингу, що є порушенням ч. 3 ст. 1079 ЦК України.
Вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості недостовірним та неналежним доказом, оскільки такий розрахунок не складено банком за підписом відповідальної особи банку, та розрахунок не мітить печатки банку.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» здійснює свою діяльність на підставі розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 23 березня 2017 року № 691. Зазначає, що Договір № 2 про відступлення прав вимоги від 23 березня 2018 року між ПАТ «Актабанк» та позивачем укладений у відповідності до вимог законодавства України та права і інтереси відповідача не порушує. Кредитний договір підписаний відповідачем, сторонами досягнуто згоди усіх істотних умов договору, зокрема щодо збільшення строку позовної давності до 10 років (п. 5.3).
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за боргом, процентів, штрафів, пенісуд першої інстанції виходив із невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором.
Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії в розмірі 20141,00 грн суд першої інстанції виходив із того, що на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Актабанк», посилалось на те, що між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0861654901/Т/972135 від 01.06.2013 року.
23.03.2018 року між ПАТ «Актабанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір №2 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Актабанк» відступає шляхом продажу позивачу належні банку права вимоги відповідно до додатку №1 до договору, зокрема до відповідача ОСОБА_1 .
За вказаним договором позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у сумі 43233,00 грн з яких:
18889,00 грн заборгованість за основним боргом;
3,00 грн- заборгованість за процентами;
20141,00 грн - заборгованість за комісією;
4200,00 грн - штрафи, пеня.
Відповідачем зобов'язання за кредитним договором не виконано.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи 01.06.2013 р. між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0861654901/Т/972135 від 01.06.2013 р., за яким позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання, надано кошти в розмірі 20000,00 грн в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів, комісій в обумовлені строки.
Згідно з п. 2.1.1, 2.1.2 договору процента ставка за кредитом встановлюється в розмірі 0,01 % та включається до місячного платежу, позичальник сплачує банку щомісячну комісію за супроводження кредиту в розмірі 3,25 % від суми кредиту. У разі прострочення позичальником строків погашення щомісячного платежу/частини платежу позичальник сплачує банку штраф в розмірі 150,00 грн за кожен прострочений щомісячний платіж або його частину.
Згідно з п. 2.1.3 договору погашення кредиту, сплата нарахованих процентів за користування кредиту, оплата комісії за супроводження кредиту здійснюється позичальником щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місцем надання кредиту, 15 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 1205,65 грн та з кінцевою датою погашення заборгованості за кредитом 31.05.2016 р.
Відповідно до п. 5.3 договору термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та/або штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 10 років.
01.06.2013 р. відповідачу було перераховано 20 000,00 грн згідно з заявою про видачу готівки №4608 (а.с. 9).
23.03.2018 р. між ПАТ «Актабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги №2, за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №0861654901/Т/972135 від 01.01.2013 р. на суму 43233,00 грн з яких:
18889,00 грн - заборгованість за основним боргом;
3,00 грн - заборгованість за процентами;
20141,00 грн - заборгованість за комісією;
4200,00 грн - штрафи, пеня (а.с. 17-21).
27 березня 2018 року на адресу відповідача було надіслано повідомлення за вих. № 002404764-1 відступлення права вимоги заборгованості по кредиту (а.с. 16).
Матеріали справи не містять відомостей на підтвердження виконання відповідачем зобов'язань за договором та повернення кредитних коштів позивачу.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення із відповідача заборгованості за основним боргом, процентів, штрафів, пені, що разом становить 23 092,00 грн.
Посилання апелянта на неналежність доказу - розрахунку заборгованість, судом відхиляється, оскільки наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості містить печатку товариства та підпис відповідальної особи.
В свою чергу, відповідачем свого розрахунку заборгованості не надано.
Доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором як на підставу для відмови у позові, суд відхиляє, оскільки, як вбачається із матеріалів справи відповідачу було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги. Неотримання повідомлення про передачу права вимоги іншій особі не позбавляє обов'язку погашення заборгованості.
Посилання апелянта на пропуск позивачем строку позовної давності колегія суддів не приймає, враховуючи наявність п. 5.3 кредитного договору, відповідно до якого термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та/або штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 10 років.
Доказів на підтвердження того, що свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є недійсним, матеріали справи не містять, відтак такі доводи апеляційної скарги не приймаються.
Разом із тим, колегія суддів погоджується із відмовою у задоволенні вимог щодо стягнення комісії, оскільки кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц).
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді