Єдиний унікальний номер справи: 758/13695/21. Номер провадження 33/824/385/2022. Категорія: ч. 1 ст. 130 КпАП України. Головуючий у суді першої інстанції - Будзан Л.Д. Головуючий у апеляційній інстанції - Дзюбін В.В.
Іменем України
15 червня 2022 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду м. Києва - Дзюбін В.В.,
переглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 08 грудня 2021 року,
Цією постановою судді місцевого суду в адміністративній справі:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн., із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст. 40-1 КпАП України з ОСОБА_2 на користь держави стягнуто судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Постановою судді місцевого суду ОСОБА_2 притягнений до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, адміністративне правопорушення вчинене за таких обставин.
30 серпня 2021 року о 01:00 годині на перехресті вул. Велиуої Кільцевої та вул. Газопровідної в м. Києві, ОСОБА_2 керував автомобілем марки "Пежо", знак державної реєстрації НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольнрого сп'яніння відповідно до втсановленого порядку ОСОБА_2 відмовився в присутності двох свідків, порушивши вимоги п. 2.5 ПДР України.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 , оспорюючи законність, обґрунтованість та підстави притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України, просить: постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 08 грудня 2021 року - скасувати та провадження в справі щодо нього на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України закрити за відсутністю складу цього адміністративного правопорушення.
На обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_2 зважає на те, що дана постанова винесена з порушенням норм процесуального адміністративного закону та неправильним застосуванням норм матеріального адміністративного права, при цьому суддя місцевого суду неповно та однобічно з'ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи, не сприяв повному, всебічному та неупередженому її розгляду, що призвело до безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Скаржник ОСОБА_2 у засідання суду апеляційної інстанції не прибув, при цьому належним чином повідомлявся про день, час і місце апеляційного розгляду даної справи, проте не повідомив причин своєї неявки, клопотань про відкладення апеляційного розгляду - не заявляв.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КпАП України, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
На переконання суду апеляційної інстанції, скаржник ОСОБА_2 мав достатньо часу для реалізації належних йому прав і законних інтересів у даній справі.
За таких обстави, керуючись ст. 268 КпАП України, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути цю справу за відсутністю скаржника ОСОБА_2 на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови та доводів, викладених у апеляційній скарзі ОСОБА_2 ; вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши та оцінивши доводи зазначені скаржником, - суд апеляційної інстанції вважає строк апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає за таких підстав.
Винуватість ОСОБА_2 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за фактичних обставин, установлених у постанові, доведена наявними у справі належними й допустимими доказами, ретельно дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким суддею місцевого суду надано всебічну та об'єктивну оцінку.
При цьому суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 суддею місцевого суду за ч. 1 ст. 130 КпАП України - є правильною.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладене з дотриманням вимог ст. 33 КпАП України, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , наведені ним за її змістом, суд апеляційної інстанції вважає об'єктивно необґрунтованими, надуманими та неспроможними, а його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, - доведеною наявними в справі належними й допустимими доказами, які будь-яких сумнівів у їх достовірності не викликають та, навпаки, спростовуються ними.
За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України щодо ОСОБА_2 , про що йдеться в апеляційній скарзі, - відсутні.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов остаточного висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КпАП України, Київський апеляційний суд -
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 08 грудня 2021 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду В. В. Д з ю б і н