1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 02 червня 2022 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО де перебуває підозрюваний ОСОБА_5 , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 травня 2022 року, відносно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, громадянин України, з вищою освітою, працівник Секретаріату Кабінету Міністрів України, одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та продовжено підозрюваному ОСОБА_10 строк тримання під вартою, до 14 червня 2022 року, з одночасним визначенням застави у розмірі 2 481 000 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, врахував дані про особу підозрюваного у їх сукупності та те, що у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих і процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 травня 2022 року та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити заставу у розмірі 198 480 грн.
Захисник вважає ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, з огляду на наступне.
Зокрема, зазначає, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання.
Вказує, що слідчим суддею не враховано, що підозрюваний має постійне місце проживання та не обґрунтовано, чому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не здатний запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Також, захисник вважає, що слідчим суддею визначено непомірний для підозрюваного розмір застави, зважаючи на те, що на його утриманні перебуває хвора матір, дружина та дочка, яка потребує особливо нагляду, а його середня заробітна плата складає 30 000 гривень.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, виступ прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 06 вересня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 22021000000000307, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України.
14 березня 2022 року ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня повідомлено про підозру у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом надання представникам іноземної організації - Федеральної Служби Безпеки Російської Федерації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України.
14 березня 2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 , у порядку ст. 615 КПК України, постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 30 (тридцять) діб, тобто до 12 квітня 2022 року включно, без визначення розміру застави.
08 квітня 2022 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва продовжено підозрюваному ОСОБА_10 строк тримання під вартою до 14 травня 2022 року, одночасно визначено заставу у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 481 000 грн.
10 травня 2022 року старший слідчий в особливо важливих справах 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_10 строку тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 травня 2022 року клопотання слідчого задоволено.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, у порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з вимогами ст.ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України,
Зокрема, слідчий суддя дослідивши клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 кримінального правопорушення. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у клопотанні та доданих до нього матеріалах, станом на день розгляду клопотання слідчим суддею, міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_10 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_10 підозри чогось очевидно безпідставного чи недопустимого не встановив.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим і прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не відпали та продовжують існувати, і дають підстави для продовження ОСОБА_10 строку тримання під вартою, та недостатність застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, для запобігання зазначеним ризикам, у тому числі у вигляді домашнього арешту.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, у їх сукупності, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_12 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Наведене нівелює доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Доводи захисника щодо наявності у підозрюваного постійного місця проживання, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і не є підставою для скасування ухвали слідчого судді та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_10 строку тримання під вартою, оскільки слідчий і прокурор у повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Беззаперечних даних, які б унеможливлювали подальше тримання підозрюваного ОСОБА_7 , під вартою матеріали судового провадження не містять.
Крім того, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя правильно визначив розмір застави підозрюваному, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, врахувавши при цьому існуючі ризики та дані про особу підозрюваного у їх сукупності, визначив заставу у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно з нормами матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, у порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 травня 2022 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та продовжено підозрюваному ОСОБА_10 строк тримання під вартою, до 14 червня 2022 року, з одночасним визначенням застави у розмірі 2 481 000 грн., залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 761/8249/22 Справа №11-сс/824/2102/2022 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_13 Доповідач: ОСОБА_1