21 червня 2022 року Чернігів Справа № 620/13404/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Плигун А.І.,
за участю представника позивача Денисенка С.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду у визначений частиною дев'ятою статті 118 Земельного кодексу України строк у встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядку заяви позивача від 18.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та неприйняття відповідного рішення на пленарному засіданні селищної ради;
- зобов'язати відповідача невідкладно розглянути заяву позивача від 18.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного кодексу України.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за наслідками розгляду його заяви від 18.06.2021 відповідачем не прийнято жодного обґрунтованого рішення у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України. Вказує, що обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні, із наведенням усіх підстав такої відмови.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі. Відповідач відзив на позов не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом Головного управління Держгеокадасту у Чернігівській області від 11.12.2020 № 25-17664/14-20-СГ ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Івковецької сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (01.03) (а.с. 33).
На виконання умов договору ФОП ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності (земель запасу) за межами населеного пункту на території Івковецької сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 25-62).
18.06.2021 засобами поштового позивач надіслав до Ладанської селищної ради заяву про затвердження вказаного вище проекту землеустрою, яку відповідач отримав 29.06.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12, 15).
Проте, рішення за заявою позивача про затвердження проекту землеустрою відповідачем не прийнято.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Згідно з частинами першою та третьою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частини сьома та восьма статті 118 Земельного кодексу України).
За приписами частин першої та другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною дев'ятою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
З аналізу наведених правових норм слідує, що рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.
Суд зазначає, що у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. У разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 18.06.2021 про затвердження проекту землеустрою, але рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою на засіданні сесії не було прийнято, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
З урахуванням зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 18.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та не прийняття рішення; зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 18.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано суду копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги № 17/09/21 від 17.09.2021, акт виконаних робіт від 08.10.2021 до договору про надання правничої допомоги № 17/09/21 від 17.09.2021, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1 від 08.10.2021 на суму 5000,00 грн., ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с. 7-10).
Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 5000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».
Враховуючи наведене, визначаючись із обґрунтованістю заявлених витрат на правничу допомогу, суд виходить із того, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних та підготовка позову, не вимагав значного обсягу юридичної та технічної роботи, тому суд вважає обґрунтованим, об'єктивним та таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 3000,00 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, тому на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області судовий збір в розмірі 908,40 грн. та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (вул. Миру, 77-а, смт. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583 код ЄДРПОУ 04412449) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та не прийняття рішення.
Зобов'язати Ладанську селищну раду Прилуцького району Чернігівської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,40 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.06.2022.
Суддя В.О. Непочатих