30 червня 2022 року Чернігів Справа № 620/17734/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії управління соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (8845,00 грн.), з урахуванням раніше виплачених коштів (966,00 грн.);
- зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком (8845,00 грн.), з урахуванням раніше виплачених коштів (966,00 грн.).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відповідач протиправно виплатив їй, як члену сімї загиблого військовослужбовця в 2021 році грошову допомогу до 5 травня в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано відзив на позов не подано.
Судом встановлено, що позивач є членом сім'ї (дружиною) загиблого, військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 27.04.2015, яке наявне в матеріалах справи, крім того челнами сімї загиблого також її діти (утриманці): ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на підтвердження чого у матеріалах справи наявні копії свідоцтв про народження.
У 2021 року позивач отримала грошову допомогу до 5 травня, як дружині загиблого, військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби, на себе та на дітей (утриманців), у розмірі 2898,00 грн (966,00 грн. *3).
Не погоджуючись із розміром виплаченої відповідачем грошової допомоги, позивач звернулась до відповідача із заявою про її донарахування у встановленому Законом розмірі.
Однак, за наслідками вирішення порушеного заявником питання відповідач, листом відмовив у нарахуванні такої допомоги у бажаному заявником розмірі у зв'язку із тим, що її виплата здійснена відповідно до розміру визначеного Кабінетом Міністрів України у межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Не погодившись із цією відмовою, позивач ініціював розгляд судом даного спору.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Суд зазначає, що дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20, провадження №Пз/9901/14/20 від 29 вересня 2020 року, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.
Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного України (далі - КАС України), при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII).
01.01.1999 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-ХІV (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 15 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: «Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 15 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними, зокрема, положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на момент нарахування і виплати позивачу одноразової грошової допомоги та на дату звернення із заявою до відповідача про перерахунок допомоги, діяла стаття 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року, яка передбачала, що щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону (зокрема, членам сімей осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України), виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01 січня 2015 року також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати, зокрема, розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Постанові №325 та встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 966 гривень.
Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Отже, на час виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова №325.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
З огляду на викладене, суд зазначає, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому статтею 15 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058-ІV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону №1058-ІV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Закон №1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 17-1 Закону №3551-XII, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII.
Відповідно підпунктом 4.9 пункту 4 Типового Положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Центр відповідно до покладених на нього завдань проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв'язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів.
Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, а тому центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органом, уповноваженим здійснювати виплату вказаної допомоги.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.
За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-XII, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу та її утриманцям щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Оскільки у матеріалах справи наявний розрахунок суми недоплати, суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом стягнення з відповідача недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік на неї та двох утриманців у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком на кожного, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, у розмірі 23637 грн. (7879,00 грн *3).
Частиною 1 та 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік на неї та двох утриманців у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Стягнути з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 та її дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів, у розмірі 23637 (двадцять три тисячі шістсот тридцять сім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради, вул.Івана Мазепи, 19,м.Чернігів,14017, код ЄДРПОУ: 43649464.
Повний текст рішення суду виготовлено 30 червня 2022 року.
Суддя О.В. Заяць