30 червня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1381/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 процентів до 80 процентів, а також щодо зменшення з 01.04.2019 розміру пенсії позивача до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність при проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки від 09.04.2021 року №ХЖ18109, наданої Чернівецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 із застосуванням 90 процентів від грошового забезпечення, визначеного у довідці від 09.04.2021 року №ХЖ18109, наданої Чернівецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2021 року, без обмежень максимальним розміром такої пенсії, з врахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність дій пенсійного органу щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії до 80% сум грошового забезпечення та обмежень її максимального розміру в 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, внаслідок проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, відповідно до довідки станом на 05.03.2019 р., складеної уповноваженим органом, з якого було звільнено позивача.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити. У відзиві відповідач вказує про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача.
Рух справи у суді
Судом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивачу призначено пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, з розрахунку 90 % грошового забезпечення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.10.2018 р. у справі №824/749/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату з 01.01.2018 року по 11.03.2018 року та перерахунок пенсії по інвалідності з урахуванням вислуги років з 12.03.2018 року із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.03.2018 року, виходячи із 90% грошового забезпечення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.11.2021 р. у справі №600/2108/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Чернівецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 09.04.2021 року №ХЖ 18109, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років та видів грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09.04.2021 року №ХЖ18109, з врахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.11.2021 р. у справі №600/2108/21-а позивачу з 01.04.2019 р. проведено перерахунок пенсії з розрахунку 80% грошового забезпечення та з обмеженням її максимального розміру в 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.11.2021 р. у справі №600/2108/21-а. Згідно листа пенсійного органу позивачу повідомлено про проведення перерахунку пенсії на підставі рішень судів у повному обсязі та у розмірі, що не повинен перевищувати 80% грошового забезпечення позивача (пенсія по інвалідності 2 групи) та з обмеженням її максимального розміру в 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Мотивувальна частина
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон № 2262-ХІІ має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Суд звертає увагу, що Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 р. № 1166-VІІ, внесено зміни до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (які набрали чинності 01.05.2014 р.), за якими максимальний розмір пенсії, яка призначається за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення.
Згідно з п. "а" ст. 21 Закону №2262 пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
При цьому варто наголосити, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, суд робить висновок, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 03.04.2018 р. у справі № 175/1665/17 (№К/9901/9550/18) та від 24.04.2018 р. у справі № 686/12623/17 (К/9901/849/17), а також у зразковій справі Верховного Суду №240/5401/18.
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.10.2018 р. у справі №824/749/18-а визнано право позивача на перерахунок пенсії у розмірі 90% сум грошового забезпечення, який був визначений позивачу під час виходу на пенсію та не може бути зменшений при подальших перерахунках його пенсії.
Таким чином, проведення позивачу перерахунку пенсії на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного від 11.11.2021 р. у справі №600/2108/21-а, виходячи із 80% відповідних сум грошового забезпечення (пенсія по інвалідності 2 групи) є неправомірним та порушує право позивача на отримання пенсійного забезпечення у належному розмірі.
На підставі вказаного судом встановлено, що позивач має право на перерахунок пенсії з у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення за посадою, з якої був звільнений та вийшов на пенсію.
Стосовно виплати пенсії із врахуванням раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром в 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.
Частиною 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016 визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Разом з цим, суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно пункту 2 резолютивної частини Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ст. 1-1 Закону № 2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, суд звертає увагу, що частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
За таких обставин, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774 від 06.12.2016 до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесеним Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими. Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774 від 06.12.2016 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, що викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, які в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутні правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача із застосуванням ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що проведення позивачу перерахунку пенсії виходячи із 80% відповідних сум грошового забезпечення, на виконання рішення суду від 11.11.2021 р. у справі №600/2108/21-а та з обмеженням її максимального розміру є протиправним, а тому позов підлягає задоволенню.
Судові витрати
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому не вирішує питання відшкодування на його користь судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 процентів до 80 процентів, а також щодо зменшення з 01.04.2019 розміру пенсії позивача до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність при проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки від 09.04.2021 року №ХЖ18109, наданої Чернівецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 із застосуванням 90 процентів від грошового забезпечення, визначеного у довідці від 09.04.2021 року №ХЖ18109, наданої Чернівецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2021 року, без обмежень максимальним розміром такої пенсії, з врахуванням раніше проведених виплат.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м.Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя Т.М. Брезіна