Рішення від 30.06.2022 по справі 600/648/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 р. м. Чернівці Cправа № 600/648/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.05.2022 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації щодо не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році в розмірі, встановленому частиною п'ятою статі 12 Закону №3551 -XII Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 5-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми за 2021 рік, у розмірі 7354 гривень. Відмовлено у негайному виконанні рішення суду.

23.05.2022 р. до суду направлено заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення, згідно ч. 3 ст. 252 КАС України ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Заява представника позивача про повернення витрат на професійну правничу допомогу подано не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, тобто в межах строку визначеного процесуальним законодавством. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.05.2022 р. адміністративний позов задоволено повністю.

На підтвердження сум понесених витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн представником позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги; акт виконаних робіт в сумі 3000 гривень.

Суд звертає увагу на те, що доказів оплати позивачем наданих послуг правової допомоги, надано не було.

Однак, стосовно можливості стягнення на користь позивача суми судових витрат на професійну правничу допомогу з огляду на відсутність доказів оплати наданих послуг, суд наголошує, що з огляду на положення статті 134 КАС України відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.01.2021 р. у справі № 280/2635/20

Водночас суд вважає, що визначений представником позивача розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. При цьому, на момент відкриття провадження по справі, судом встановлено можливість розгляду справи на підставі наявних матеріалів справи, які були достатніми для прийняття рішення по даній справі та не потребували надання учасниками справи додаткових обґрунтувань, пояснень та доказів по справі. Таким чином, судом встановлено, що обсяг виконаних робіт адвокатом не співмірний фактичним витратам, необхідних для розгляду даної справи.

Однак, матеріалами справи підтверджено понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 500 грн, які співмірні із складністю справи; узгодженою судовою практикою з приводу спірних правовідносинах; виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); необхідним часом, які витрачає адвокат на виконання відповідних робіт (надання послуг) у спірних правовідносинах; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове судове рішення щодо стягнення 500 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 134, 139, 241 - 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Заяву представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500 гривень.

3. В решті заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Т.М. Брезіна

Попередній документ
105022639
Наступний документ
105022641
Інформація про рішення:
№ рішення: 105022640
№ справи: 600/648/22-а
Дата рішення: 30.06.2022
Дата публікації: 04.07.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)