Про відвід судді
м. Черкаси
30 червня 2022 року Справа № 711/8370/18
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши заяву про відвід головуючому судді при розгляді заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу в адміністративній справі 711/8370/18 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про зобов'язання вчинити дії,
На адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в якій з урахуванням зміни та збільшенння вимог заявник просить: - встановити судовий контроль; - зобов'язати надати звіт про виконання судового рішення Черкаського окружного адміністративного суду по справі №711/8370/18 від 25 лютого 2019 року; - накласти на міського голову м. Черкаси Бондаренко Анатолія Васильовича, як керівника суб'єкта владних повноважень Черкаської міської ради, відповідального за виконання судового рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі №711/8370/18; - стягнення штрафу здійснити відповідно до ч. 3 ст. 382 КАС України шляхом стягнення половини суми штрафу на користь ОСОБА_1 іншу половину стягнути до Державного бюджету України; -зобов'язати Черкаську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії прийняти рішення "Про затвердження проекту землеустрою" на користь ОСОБА_1 , щодо надання земельної ділянки на розташування тимчасового гаражу площею 0,0021 га за адресою: АДРЕСА_2 .
30.06.2022 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява від заявника про відвід судді. Заява мотивована тим, що у судді при розглядах заяв про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду склалась думка щодо відсутності підстав для їх задоволення, а тому для забезпеченням судом достатніх гарантій справедливого відправлення судочинства у зв'язку з виключенням будь-яких сумнівів у неупередженості та об'єктивності головуючого судді є підстави для заявлення йому відводу.
Вирішуючи питання про відвід, суддя зазначає.
Частиною 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Cтосовно відводу судді на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, чинним законодавством не розкрито поняття "інші обставини", а відтак воно є оціночним.
Держава відповідно до положень ст. 55 Конституції України кожному гарантувала право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань адміністративного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у адміністративних справах є інститут відводу судді, головною метою якого є відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є обґрунтовані сумніви.
Крім того, згідно із ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Обставини, що склалися, спричинили побоювання заявника, що у судді Паламаря П.Г. в наслідок неодноразового розгляду заяв про встановлення судового контролю, склалася утверджена думка про відсутність необхідності його встановлення, тому важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов'язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним (рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium).
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З врахуванням вищезазначеного, необхідно провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
З огляду на доводи, викладені у заяві про відвід судді, вбачається наявність сумнівів позивача щодо об'єктивності судді, які незважаючи на відсутність доказів щодо їх обґрунтованості, свідчать про недовіру до судді, упередженого ставлення самого позивча до суду та з незалежних від судді Паламаря П.Г. причин не можуть бути ним усунуті.
Таким чином, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини, які викладені в наведених вище рішеннях, з метою забезпечення судом достатніх гарантій, виключення будь якого сумніву щодо безсторонності, неупередженості та об'єктивності головуючого судді Паламаря П.Г., незважаючи на недоведеність та необґрунтованість поданої заяви про відвід судді, суд дійшов висновку задовольнити відвід заявлений позивачем.
Наслідки відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, положеннями ч. 1 цієї статті визначено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді при розгляді заяви щодо накладення штрафу в адміністративній справі 711/8370/18 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі №711/8370/18 - передати для визначення іншого складу суду автоматизованою системою документообігу Черкаського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Петро ПАЛАМАР