Справа № 560/4712/22
іменем України
30 червня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні без урахування усієї суми виплаченого грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, обрахувавши її з усієї суми виплаченого грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказує про те, що не всі види грошового забезпечення увійшли у суму, з якої було нараховано та виплачено одноразову допомогу при звільненні. Також не враховано індексацію грошового забезпечення. Мінімальний розмір одноразової допомоги має складати 49 652 грн., що значно менше виплачених 25 159,91 грн.
Ухвалою суду від 06.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 24.05.2022 повторно витребувано у військової частини НОМЕР_2 докази.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15 квітня 2019 року №111 ОСОБА_1 , звільненого наказом командира 72 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 11 квітня 2019 року № 93-РС у запас відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за підпунктом «й» частини п'ятої (як такі, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 15.04.2019.
Також у цьому наказі зазначено, що вислуга років у Збройних Силах становить: календарна - 08 років 02 місяці 15 днів, пільгова - 02 роки 01 місяць 18 днів.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2021 по справі №560/3301/21 (яке набрало законної сили) зобов'язано військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15 квітня 2015 по 15 квітня 2019 (з урахуванням для розрахунку належного базового місяця відповідно до вимог закону).
Крім цього, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року по справі №560/6290/21 зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до ст. 15 Закони України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ".
Відповідачем 18.02.2022 виплачено позивачу одноразову грошову допомогу в сумі 25159,91 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку.
Згідно наданого позивачем розрахунку, одноразова грошова допомога у розмірі 25543,06 (за відрахуванням військового збору виплачена сума становить 25159,91 грн.) обрахована, виходячи із таких складових грошового забезпечення:
- посадовий оклад 3440 грн.;
- оклад за військовим званням 950 грн.;
- надбавка за вислугу років - 1536,50 грн.;
- премія 2992,80 грн.;
- надбавка за особливості проходження військової служби - 3852,23 грн.
Сукупний розмір грошового забезпечення становить 12771,53 грн. * 50% * 4 = 25543,06 грн.
Також довідка-розрахунок містить суму індексації за квітень 2019 року у розмірі 134,47 грн., проте у розрахунок грошової допомоги при звільненні індексація грошового забезпечення включена не була.
Інших видів грошового забезпечення, крім наведених, позивач згідно відомостей за березень-квітень 2019 року не отримував.
Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 із вимогою від 21.02.2022, у якій просив, зокрема:
- надати детальний розрахунок виплаченої суми одноразової грошової допомоги із вказівкою про види грошового забезпечення, що були враховані при її нарахуванні;
- включити у розмір грошового забезпечення для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні суму нарахованої згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2021 по справі за №560/3301/21 суму індексації грошового забезпечення та відповідно донарахувати суму одноразової грошової допомоги із її врахуванням.
Відповіді на вказану заяву відповідачем не надано.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч.2-3 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною четвертою цієї ж статті обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з ч.2 ст.15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Право на одноразову допомогу при звільненні позивач набув у відповідності до статті 15 Закону №2011-ХІІ, що не заперечується відповідачем.
Спірним питанням є включення до складу грошового забезпечення військовослужбовців, яке повинно включатися при обрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації грошового забезпечення.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
Статтею 1 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Саме такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 березня 2020 року по справі №820/5286/17 та від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує згідно частини 5 статті 242 КАС України.
Отже, індексація відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця та має включатися до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
При цьому, суд враховує, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2021 по справі №560/3301/21 військовою частиною проведено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення.
Відтак, для відновлення порушеного права позивача необхідно визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.
Водночас, неврахування інших складових грошового забезпечення при нарахуванні такої допомоги судом не встановлено.
У той же час, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року по справі №560/6290/21 зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до ст. 15 Закони України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ".
У цьому судовому рішенні зазначено, що право позивача на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановлено судом в межах даної справи.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15 квітня 2019 року №111 вислуга років позивача у Збройних Силах становить: календарна - 08 років 02 місяці 15 днів, пільгова - 02 роки 01 місяць 18 днів.
Водночас, як встановлено судом, відповідач провів нарахування одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 4 роки служби позивача.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вказана правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15.
Отже, незгода позивача із нарахованим та виплаченим розміром одноразової грошової допомоги при звільненні пов'язана також із виконанням судового рішення у справі №560/6290/21. Проте у межах розгляду даної справи новий спір у зв'язку з такими обставинами не виник, і суд не вправі ухвалювати нове рішення задля виконання іншого. Водночас, позивач вправі звернутись до суду в межах адміністративної справи №560/6290/21 з заявою в порядку ст.383 КАС України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи нарахування та виплату одноразової грошової допомоги без індексації грошового забезпечення (в той час як інші види грошового забезпечення були враховані).
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби без урахування індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачену суму такої допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 30 червня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_2 (АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3)
Головуючий суддя Д.А. Божук