30 червня 2022 року Справа № 480/13149/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бондаря С.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/13149/21 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа: 5-1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина 9953) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позива) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач) в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15.11.2021 №180 про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
- зобов'язати призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданої заяви та документів від 07.10.2021 відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою 25% професійної працездатності, захворювання пов'язаного з проходженням військової служби. Проте, рішенням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15.11.2021 №180 було відмовлено у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з тих підстав, що відповідно абзацу другого пункту 7 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975, у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога призначається військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, однак захворювання ОСОБА_1 не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби. Позивач вважає таке рішення відповідача неправомірним та такими, що порушує його право на соціальний захист.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
Адміністрації Державної прикордонної служби України подано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзацу 2 пункту 7 Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Отже, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
При цьому необхідно чітко розмежувати такі поняття як: проходження військової служби та виконання обов'язків військової служби
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України № 2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається:
1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу;
2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
4) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України № 2232-ХІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці бов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
З вище наведених норм слідує, що "проходження військової служби" і "виконання обов'язку військової служби" є два різні поняття по суті і мають різні правові наслідки.
У зв'язку із тим, що захворювання ОСОБА_1 , згідно довідки Сумського МСЕК від 06 жовтня 2021 року пов'язане саме з проходженням військової служби, а не з виконанням обов'язку військової служби, що є основною умовою виплати одноразової допомоги згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", йому рішенням Адміністрації Державної прикордонної служби України № 180 від 15 листопада 2021 року у призначені одноразової грошової допомоги було відмовлено (а.с. 26-30).
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 06.02.1998 проходив військову службу у військовій частині 9953 (а.с. 9).
Відповідно до Свідоцтва про хворобу № 452/320 від 17.06.2021 Військово-лікарська комісія за направленням начальника Сумського ПЗ Державної прикордонної служби України постановила визнати ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби; "Захворювання, ТАК, пов'язане із проходженням військової служби" (а.с. 10).
Наказом начальника 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30.07.2021 № 330-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пп. "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (а.с. 12).
Згідно з довідкою Сумської обласної медико-соціальної експертної комісії від 06.10.2021 року серії 10 ААА № 121952 позивачу встановлено 25% втрати професійної працездатності, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби (а.с. 15).
07.10.2021 року позивач звернувся до начальника Сумського прикордонного загону Держприкордонслужби із заявою про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення 25% втрати працездатності. Додатком до заяви долучено копію паспорту, ідентифікаційного номера платника податків, свідоцтва про хворобу № 452/320 від 17.06.2021, оригінал довідки МСЕК від 05.102021 та копія реквізитів банківського рахунку (а.с. 16).
Рішенням Адміністрації Державної прикордонної служби України № 180 від 15.11.2021 старшому прапорщику запасу ОСОБА_1 відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з тих підстав, що його захворювання не пов'язано з виконанням обов'язків військової служби (а.с.33), про що возивача повідомлено листом від 25.11.2021 № 11/11357.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
Відповідно до ч.2 ст.16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Згідно ч. 9 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", призначення і виплата одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року було затверджено "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (надалі Порядок № 975).
У п. 1 Порядку № 975 зазначено, цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до п. 7 Порядку № 975 у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2012 № 577, затверджена Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 158/о "Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках" (далі - Інструкція).
Згідно п.2 Інструкції, форма № 158/о заповнюється щодо хворих, які підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню у разі втрати ними працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, що сталися при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до п. 4 Інструкції, у формі № 158/о зазначається кожний хворий, який звернувся до МСЕК для визначення ступеня втрати працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, що настала внаслідок виконання службових обов'язків.
У п. 5 Інструкції зазначено, що частина довідки, що видається страхувальнику: у пункті 3 зазначаються прізвище, ім'я, по батькові застрахованої особи; у пункті 4 зазначається словами ступінь втрати професійної працездатності у відсотках; у пункті 5 зазначається, у зв'язку з чим встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках (трудове каліцтво, травма); у пункті 6 зазначається дата встановлення страхового випадку.
Відповідно до пп. п. 4 глави 12 розділу ІІІ Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 № 333, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Захворювання (поранення, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності; у такому самому формулюванні приймаються постанови ВЛК при медичному огляді військовослужбовців за результатами захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні;
Суд зазначає, що в свідоцтві про хворобу № 452/320 від 17.06.2021 госпітальна військово-лікарська комісія Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України постановила "захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби" (а.с. 14).
Також довідка Сумської обласної медико-соціальної експертної комісії від 06.10.2021 року серії 10 ААА № 121952, якою встановлено 25% втрати професійної працездатності позивача, складена у відповідності до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 158/о "Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках" затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України №577 від 30.07.2012 р. та формулювання «захворювання, ТАК, пов'язане із проходженням військової служби» записано відповідно до формулювання у свідоцтві про хворобу № 452/320 від 17.06.2021 госпітально військово-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України та на підставі п. 5.5 вищезазначеної Інструкції.
Таким чином, формулювання вказані в свідоцтві про хворобу № 452/320 від 17.06.2021 та довідці Сумської обласної медико-соціальної експертної комісії від 06.10.2021 серії 10 ААА № 121952 відповідають Положенню про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України та Інструкції №577 від 30.07.2012р., правомірність їх складання відповідачем не заперечується.
Проходження військової служби це процес виконання громадянином державної служби особливого характеру, яка на визначений проміжок часу стає його єдиною професійною діяльністю.
Аналізуючи вказані вище норми законодавства України, проходження військової служби і виконання обов'язків військової служби є складовими визначення "військова служба" і свого роду тотожними поняттями, оскільки йдеться про одне і те ж. При цьому проходження військової служби - є терміном що визначає показник перебування особи в часі, а виконання обов'язків військової служби - є терміном, що визначає певні дії особи.
Таким чином, в період з 1998 року по 30.07.2021 проходячи військову службу у військовій частині 9953 позивач і проходив військову службу і виконував обов'язки військової служби.
Суд акцентує увагу, що виконання обов'язків військової служби здійснюється у т.ч. під час проходження військової служби, тобто, визначення «під час проходження військової служби» є більш широким та включає в себе і час виконання обов'язків військової служби.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №750/5074/17, від 17.04.2019р. у справі № 803/1093/16.
А відтак суд зазначає, що Адміністрації Державної прикордонної служби України рішенням № 180 від 15.11.2021 протиправно відмовила ОСОБА_1 у призначені одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Таке рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, визначеним в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 15.11.2021 №180 про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги та зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданої заяви та документів від 07.10.2021 відповідно до Порядку № 975, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн., сплачених за квитанцією від 01.12.2021.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15.11.2021 №180 про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034039) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданої заяви та документів від 07.10.2021, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034039).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар