29 червня 2022 року м. Рівне №460/375/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправними та зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмови №1700-0702-8/36888 від 20.11.2021 в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно з ч.2 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку з 02.11.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4). Повідомляє, що станом на 01 січня 1993 року проживав в зоні посиленого радіологічного контролю понад 4 роки та постійно проживає в м.Сарни, що також належить до зони посиленого радіологічного контролю, а отже, на думку позивача, має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років. У зв'язку з цим, досягнувши 55-річного віку, позивач звернулася до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак листом від 20.11.2020 відповідач відмовив їй у такому призначенні у зв'язку з відсутністю документально підтвердженого факту постійного проживання чи роботи упродовж 4-х років на території посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993. Вважає оскаржувану відмову протиправною та необґрунтованою, оскільки факт проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю підтверджується належними доказами. За таких обставин, просить позов задовольнити.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому на обґрунтування заперечень вказано, що позивач не прожив (не відпрацював) у зоні посиленого радіологічного контролю 4 роки станом на 01.01.1993. Вважає, що підстави для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відсутні, а тому просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:
05 січня 2022 року позовна заява надійшла до суду.
10 січня 2022 року позовна заява залишалася без руху.
03 лютого 2022 року на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
09 лютого 2022 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18 березня 2022 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Обставини справи, встановлені судом:
ОСОБА_1 має статус громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 , виданого 27.06.1993.
02.11.2020 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення їй пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
20.11.2020 листом №1700-0702-8/36888 у відповідь на вказану заяву ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивачу, що оскільки позивачем документально не підтверджено факт постійного проживання чи роботи упродовж 4-х років на території посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993, то підстав для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на умовах ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо непризначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 цього Закону. Зокрема, право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року за наявності страхового стажу не менше 27 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 49 цього Закону визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 2 ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною третьою цієї статті прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить на користь того, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Сарненської міської ради Рівненської області від 07.09.2020 №269 ОСОБА_1 з березня 1976 року по даний час (окрім періоду з 12.08.1987 по 05.09.1988) проживала в м.Сарни Рівненської області.
Як свідчить копія паспорта громадянина України, виданого Сарненським РВ УДМС України в Рівненській області 22.09.2016, з 07.10.1999 по 03.04.2000 та з 11.04.2000 зареєстрованим місцем проживання позивача є м.Сарни.
При цьому, в силу положень Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, м.Сарни належить до зони посиленого радіологічного контролю.
Наявні в матеріалах справи документи дають підстави для висновку, що позивач за станом на 1 січня 1993 року прожила у зоні посиленого радіологічного контролю більше 4 років.
Відтак, судом встановлено факт проживання ОСОБА_1 у зоні посиленого радіологічного контролю необхідний проміжок часу, що є підставою для додаткового зменшення пенсійного віку позивачу, передбаченого положеннями статті 55 Закону №796-ХІІ на 5 років.
При цьому, суд наголошує, що документами, які підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (ч.3 ст.65 Закону).
Відповідно до ст.15 Закону №796-ХІІ довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.
Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 21.11.2006 у справі №21-1048во06 та від 04.09.2015 у справі №690/23/15 та підтверджена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17, від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17 та від 20.02.2018 у справі №599/564/17.
У свою чергу, судом критично оцінюються аргументи відповідача, що позивач працювала в КП "Обласна психіатрична лікарня Орлівка" Рівненської міської ради з 10.09.1984 по 29.11.1990, а тому вказаний період не може бути взятий при обрахунку, позаяк у відповідності до ч.1 ст.48 Кодексу законів про працю трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а отже, трудова книжка не належить до документів, які підтверджують період проживання потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Більше того, цей факт не є перешкодою для врахування періоду проживання позивача за станом на 1 січня 1993 року у зоні посиленого радіологічного контролю.
Встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності свідчать про наявність у позивача необхідного періоду проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю та, в свою чергу, права на користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
З огляду на таке, суд дійшов висновку про наявність у позивача порушеного права, яке полягає у бездіяльності відповідача щодо непризначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років, у зв'язку з непідтвердженням, на думку відповідача, факту постійного проживання у зоні посиленого радіологічного контролю 4 роки станом на 01.01.1993.
Відповідно до статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Так, відповідно до пункту першого вказаної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.
За таких обставин, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 17.02.2021, а не з 02.11.2020 як просила позивач.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 454 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, викладену у листі №1700-0702-8/36888 від 20.11.2021 в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 17 лютого 2021 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 454 грн. (чотириста п'ятдесят чотири) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 29 червня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Т.О. Комшелюк