. 30 червня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/4583/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування пункту наказу і положення наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в якій спросить суд:
визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника ГУНП в Полтавській області "Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 430 від 18 квітня 2022 року;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Полтавській області "По особовому складу" № 196 о/с від 30 квітня 2022 року про звільнення позивача зі служби у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
поновити позивача на посаді старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області з 01 травня 2022 року;
стягнути з ГУНП в Полтавській області на користь позивача суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 30 квітня 2022 року по день фактичного поновлення на службі;
рішення суду в частині поновлення позивача на службі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на обставини застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за відсутності належних та допустимих доказів порушення ним вимог пункту 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу ІІ Правил № 1179 від 09 листопада 2016 року, пунктів 6, 7 розділу ІІ Порядку № 100 від 08 лютого 2019 року. Зазначає, що при застосуванні дисциплінарного стягнення відповідач всупереч вимогам статей 12, 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" та п. 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України не встановив наявності вини позивача у скоєнні порушення, мети та мотивів, обставин, які впливають на ступінь і характер його відповідальності, причин та умов, що сприяли скоєнню порушення, характер і розмір нанесених збитків.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
16 червня 2022 року до суду надійшов відзив, за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначено, що підставою для звільнення позивача та винесення спірних наказів стало вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилося в грубому порушенні правил службової етики та допущенні поведінки, яка підриває авторитет як поліцейського, органів Національної поліції України, так і держави в цілому. Такі дії порочать високе звання поліцейського і викликають сумніви у його об'єктивності та гуманності, що є несумісним з подальшим перебуванням на службі в поліції. Так, відповідач пояснив, що в порушення вимог пунктів 6, 7 Розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, позивач не повідомив за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" та/або рапортом керівникові органу (підрозділу) поліції про виявлення обставин, які свідчать про можливе кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів, що у подальшому призвело до неможливості встановлення причетних до нього осіб з метою притягнення їх до відповідальності. Таке порушення службової дисципліни дисциплінарною комісією оцінено як тяжке, оскільки в умовах воєнного стану воно могло завдати значної шкоди суспільним інтересам. Ураховуючи викладене, пунктом 1 наказу ГУНП від 18 квітня 2022 року № 430 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
29 червня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
З 24 вересня 2007 року по 30 квітня 2022 року позивач проходив службу в органах МВС та Національної поліції.
Пунктом 1 наказу начальника ГУНП від 18 квітня 2022 року № 430 "Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" наказано, зокрема, ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції за скоєння дисциплінарного проступку, а саме - порушення вимог пункту 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня року 2018 № 2337-VІІІ, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ, підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, пунктів 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року №100, що виразилося у неповідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" та/або рапортом керівникові органу (підрозділу) поліції про виявлення обставин, які свідчать про можливе кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів, що призвело до неможливості встановлення причетних до нього осіб з метою притягнення їх до відповідальності.
На підставі цього наказу та подання Полтавського РУП від 26 квітня 2022 року начальником ГУНП 30 квітня 2022 року прийнято наказ № 196 о/с, яким капітана поліції ОСОБА_1 (0102490), старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Полтавського РУП ГУНП звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Винесенню цих наказів, які складають предмет спору у справі, передували такі події.
До ГУНП з Полтавського управління ДВБ НП України надійшов лист (вих. № 15П/42-16/01-2022 від 17 березня 2022 року), в якому містилась інформація щодо можливих неправомірних дій старшого інспектора СПДН Полтавського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора СПДН Полтавського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора СПДН Полтавського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_3 .
З метою з'ясування обставин зазначених обставин відповідно до вимог пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893, начальником ГУНП 28 березня 2022 року (до виправлення описки - 28 березня 2021 року), винесено наказ № 229 "Про призначення та проведення службового розслідування", яким за вказаним фактом призначено комісійне службове розслідування у формі письмового провадження.
Висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Полтавського районного управління поліції ГУНП від 16 квітня 2022 установлено, що 15 березня 2022 року капітан поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та капітан поліції ОСОБА_3 , перебуваючи у добовому наряді у складі групи реагування, біля будинку АДРЕСА_1 виявили двох осіб, а саме: неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , які були причетні до незаконного зберігання наркотичних засобів. У подальшому ОСОБА_4 (неповнолітнього) та ОСОБА_5 поліцейські декілька годин утримували у двох автомобілях: службовий транспортний засіб Шкода Рапід, д.н.з НОМЕР_1 та особистий транспортний засіб Рено Меган, д.н.з НОМЕР_2 , який належить начальнику сектору превенції відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_6 .
На момент призначення службового розслідування дисциплінарна комісія володіла інформацією про порушення службової дисципліни щодо капітана поліції ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та капітана поліції ОСОБА_3 . У ході з'ясування обставин події встановлено, що до вищевказаних подій також причетні начальник сектору превенції відділення поліції №1 Полтавського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_6 та старший дільничний офіцер поліції сектору превенції відділення поліції №1 Полтавського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_7 .
У ході службового розслідування було опитано ОСОБА_5 , який пояснив, що 15 березня 2022 року його разом із товаришем ОСОБА_8 , який мешкає у с. Зачепилівка, затримали працівники поліції у м. Полтава в районі Південного залізничного вокзалу. Поліцейських було п'ятеро на двох автомобілях (один службовий, інший цивільний). З метою звільнення ОСОБА_5 та його товариша поліцейські вимагали у останніх кошти.
На момент написання письмового пояснення ОСОБА_5 в порядку статті 63 Конституції України відмовився від подальших свідчень стосовно подій, які відбувалися 15 березня 2022 року.
У свою чергу ОСОБА_4 пояснив, що 15 березня 2022 року о 10:00 він приїхав до с. Руденківка до своєї дівчини та випадково біля магазину зустрів свого знайомого ОСОБА_9 . У цей час ОСОБА_4 у телеграм-каналі "Глово" надійшло повідомлення про те, що останній переміг у рулетці та виграв 0,5 гр. амфетаміну, а також прийшли координати. Вказане місце було на території м. Полтава. Про свій виграш ОСОБА_4 розповів ОСОБА_10 , на що останній запропонував разом поїхати та забрати "закладку". Близько 11:30 ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 прибули на Південний залізничний вокзал у м. Полтава. За координатами місце схову амфетаміну знаходилося поряд з річкою неподалік 1-го міського пляжу. Приблизно о 12:00 ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 наблизились до місця схову "закладки" та неподалік побачили два автомобіля, один з яких був службовий білого кольору, інший - цивільний синього кольору. Побачивши хлопців, поліцейські (5 осіб) покликали їх до себе. Поліцейські запитали чи прийшли хлопці за "закладками", на що останні відмовили у відповіді. Поліцейські вихопили мобільні телефони з рук хлопців та у мобільному телефоні ОСОБА_4 виявили фото з координатами "закладки". Виявивши місце "закладки", поліцейські повідомили, що воно співпадає з координатами на фото у мобільному телефоні ОСОБА_4 . Один з поліцейських разом з ОСОБА_4 сходили та забрали "закладку", пакунок з білим порошком. Після чого ОСОБА_5 сів до автомобіля з двома поліцейськими та поїхали у невідомому напрямку. ОСОБА_4 у свою чергу з трьома іншими чоловіками сів до поліцейського службового автомобіля. Один з поліцейських запитав скільки коштує пакунок, на що ОСОБА_4 відповів, що 360,00 грн. Поліцейський повідомив, що для того, щоб відпустити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно по 3000,00 гривень з кожного. Коли ОСОБА_4 сів до автомобіля, то зателефонував ОСОБА_5 та повідомив про необхідність знайти грошові кошти. Деякий час ОСОБА_4 їздив по місту з поліцейськими та телефонував знайомим та родичам з метою знайти кошти. Приблизно о 14:00 ОСОБА_4 надійшли кошти у розмірі 2000,00 гривень від ОСОБА_5 , після чого останній перестав виходити на зв'язок. У зв'язку з потребою зняти з картки грошові кошти ОСОБА_4 разом із поліцейськими поїхали на ринок по вул. 23 вересня у м. Полтава. Поліцейські забрали мобільний телефон у ОСОБА_4 та наказали йти до найближчого банкомату та взяти грошові кошти з банківської картки. Підійшовши до банкомату хлопець зняти грошові кошти не зміг через технічні помилки та повернувся до автомобіля. Після чого один із співробітників поліції скориставшись мобільним телефоном ОСОБА_4 через мобільний додаток "Монобанк" перевів кошти у розмірі 2000,00 гривень з банківської картки останнього на іншу банківську картку. Потім направились до "суботнього авторинку" з метою чекати матір хлопця, яка повинна була передати залишок грошових коштів. Приблизно через 40 хвилин, не дочекавшись матір ОСОБА_4 , поліцейські відвезли останнього на Південний залізничний вокзал м. Полтави, де наказали хлопцю вийти з автомобіля. Поліцейські поїхали, а ОСОБА_4 ще приблизно 30 хвилин чекав матір, дочекавшись яку розповів про вищевикладені обставини.
Гр. ОСОБА_1 в ході службового розслідування надав пояснення аналогічні за змістом до пояснень ОСОБА_3 , відповідно до яких ОСОБА_1 15 березня 2022 року перебував на добовому чергуванні у складі мобільної групи СПДН разом з капітаном поліції ОСОБА_3 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 нас лужбовому автомобілі Шкода Рапід, д.н.з. НОМЕР_3 . Близько 12-13 години хтось здзвонився з колегами з відділення поліції № 1 Полтавського РУП, та домовилися зустрітися. Зустрілися неподалік "Зеленого острову" разом капітаном поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Через деякий час було зупинено двох підозрілих молодих хлопців. В момент перевірки мобільних телефонів один з поліцейських СПДН виявив у неповнолітнього в телефоні фото з координатами "закладки" наркотичних речовин. Хлопці повідомили, що хотіли знайти "закладку" з наркотичною речовиною. Далі, один з поліцейських Полтавського РУП пішов разом з хлопцем до зелених насаджень з метою знайти заховану наркотичну речовину, коли повернулися повідомили, що не знайшли. У подальшому поліцейський Полтавського РУП ОСОБА_2 зателефонував матері неповнолітнього ОСОБА_8 , щоб остання приїхала до м. Полтава. Потім групі реагування СПДН надійшов виклик та останні посадили ОСОБА_8 до службового автомобіля і поїхали на обслуговування виклику. Під час розмов жодних грошових коштів у матері не вимагав. Під час обслуговування виклику ОСОБА_2 залишався з неповнолітнім, а ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 займалися обслуговуванням виклику. Через деякий час матір ОСОБА_8 повідомила, що під'їжджає до м. Полтави та було вирішено їхати до вул. 23 вересня та чекати її там. З плином часу мати неповнолітнього не під'їхала, після чого було прийнято рішення відвезти ОСОБА_8 до Південного залізничного вокзалу м. Полтави. ОСОБА_1 зазначив, що під час руху у службовому автомобілі ОСОБА_3 спілкувався зі своєю дружиною, якій повідомив номер своєї банківської картки. Через деякий час на банківську картку ОСОБА_3 надійшли кошти в сумі 2000 грн, які він вважав від продажу речей, який здійснила його дружина. Часом стало відомо, що грошові кошти поступили від ОСОБА_8 . ОСОБА_11 дізнався номер банківської картки ОСОБА_3 останній не знає. Жодних протоколів не складалось, поліцейське піклування не здійснювалося. Подія на спеціальний номер "102" не реєструвалась, так як заборонених у вільному обігу речей виявлено не було.
За наслідками аналізу законодавчої бази дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що відповідно до пунктів 6, 7 Розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, зокрема позивач, як поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляють про це за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" і зобов'язані ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події, а також у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідають про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки.
Всупереч наведеному, позивач не повідомив за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" та/або рапортом керівникові органу (підрозділу) поліції про виявлення осіб (один з яких неповнолітній), відносно яких виникла підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, що у подальшому призвело до уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.
Оскільки події 15 березня 2022 року жодним чином не зафіксовані поліцейськими Полтавського РУП, 30 березня 2022 року дисциплінарною комісією про такий факт повідомлено за скороченим номером екстреного виклику поліції "102", та в подальшому зареєстровано до ІТС ІПНП (ЄО) відділення поліції № 1 за № 2082. Розгляд вищевказаного звернення доручено працівникам відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП. За результатами перевірки особи причетні до незаконного обігу наркотичних засобів встановлені не були.
З огляду на викладені обставини дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що неможливість встановлення осіб за результатом розгляду звернення є наслідком непрофесійності дій поліцейських відділення поліції №1 та Полтавського РУП, які не зареєстрували 15 березня 2022 року повідомлення про факт незаконного обігу наркотичних засобів, хоча мали достатньо підстав для цього, у тому числі й мобільний телефон, що містив інформацію, яка становить оперативний інтерес.
У зв'язку з цим дисциплінарна комісія визнала за можливе застосувати, зокрема, до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за скоєння дисциплінарного проступку внаслідок порушення вимог пункту 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, підпунктів 1, 2 ч. 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ, пунктів 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, пунктів 6, 7 Розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100.
Не погоджуючись із правильністю висновків службового розслідування, які було покладено в основу наказів щодо звільнення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII).
Статтею 3 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 18 Закону №580-VІІІ встановлює основні обов'язки поліцейського, відповідно по частин 1, 2 якої поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (надалі - Правила № 1179), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Абзацом 2 пункту 1 розділу 1 Правил № 1179 встановлено, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з пунктом 1 Розділу II Правил № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України.
Відповідно до пунктів 6, 7 Розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
Поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки.
Всупереч усім цим правилам позивач, як і інші поліцейські, які перебували на місці виявлення ознак правопорушення, не повідомив за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" та/або рапортом керівникові органу (підрозділу) поліції про виявлення обставин, які свідчать про можливе кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів, що у подальшому призвело до неможливості встановлення причетних до нього осіб з метою притягнення їх до відповідальності.
Вищевикладене свідчить про усвідомлену пасивну поведінку позивача, яка по суті є протиправною бездіяльністю, що суперечить обов'язку поліцейського поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, служити якому свого часу присягав позивач.
З цих же мотивів суд відхиляє твердження позивача про те, що у нього не виникло підстав для повідомлення про правопорушення на екстрений номер або керівництву, оскільки перевіривши всі факти, не виявили будь-яких ознак скоєння ОСОБА_5 та неповнолітнім ОСОБА_4 кримінального чи адміністративного правопорушення.
Суд також відхиляє посилання позивача на те, що спірний наказ ґрунтується на припущеннях, оскільки останній констатує імовірне, а не фактичне правопорушення, пов'язане з обігом наркотичних речовин.
З цього приводу суд зазначає, що винесення спірного наказу зумовлене бездіяльністю позивача під час виконання службових обов'язків, яка унеможливила становлення обставин події та її подальшу кваліфікацію, а не власне подія.
Вищевказані обставини в розрізі спірних правовідносин виключають необхідність встановлення складу правопорушення, його кваліфікації, доведення у встановленому законом порядку факту вини тієї чи іншої особи у правопорушенні, пов'язаному з обігом наркотичних речовин. Натомість визначальним фактором у дослідженому випадку є правомірність дій поліцейського під час виявлення ознак такого правопорушення та дотримання ним передбаченого законодавством алгоритму дій.
Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Пунктом 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Згідно з частиною другою статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
За наслідками перевірки обставин проведення службового розслідування суд будь-яких ознак порушення процедури його проведення не виявив.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Матеріали службового розслідування містять пояснення працівників поліції, учасників події, копії документів, що були зібрані під час проведення службового розслідування, які у своїй сукупності доводять факт порушення позивачем вимог нормативно-правових актів, що визначають обов'язки поліцейського, та Присяги поліцейського.
Отже, на переконання суду, бездіяльність позивача за встановлених обставин є несумісною з подальшим проходженням служби в Національній поліції, суперечить змісту Присяги працівника поліції, оскільки підриває довіру громадян як до працівників поліції, так і до Національної поліції в цілому, принижує їх авторитет.
Суд зазначає, що вимоги морального змісту також віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 816/604/17.
Відтак суд визнає спірні накази такими, що відповідають критеріям законності та обґрунтованості, обов'язковість дотримання яких передбачена статтею 2 КАС України, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення як основних позовних вимог щодо скасування наказів про звільнення з посади, так і похідних вимог його позову щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За викладених обставин суд залишає позов без задоволення у повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат у розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправними та скасування пункту наказу і положення наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Суддя А.О. Чеснокова