21 червня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/15947/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Накісько Т.А.,
представника позивача - Капусти О.А.,
представника відповідача - Казмерчука М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВТ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
26 листопада 2021 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯВТ ПЛЮС" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.09.2021 №№ 00070030705, 00070050705.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкових повідомлень-рішень від 29.09.2021 №№ 00070030705, 00070050705, оскільки при призначенні та проведенні фактичної перевірки магазину "Продукти", що розташований за адресою: Новосанжарський район с. Соколова Балка, вул. Перемоги, 43-А, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ "ЯВТ ПЛЮС", контролюючим органом було допущено порушення норм чинного законодавства України. Так, призначення та проведення контролюючим органом фактичної перевірки згідно наказу №2096-П від 13.09.2021 не відповідає вимогам пп. 80.2.1 - 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, оскільки необхідною умовою для призначення та проведення фактичної перевірки є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків відповідних вимог законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення таких перевірок не є безмежною. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не в будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, така перевірка може бути призначена. У спірному випадку наказ №2096-П від 13.09.2021 про проведення фактичної перевірки не містить посилань на наявну інформацію та/або отриману в установленому законодавством порядку про допущені порушення вимог законодавства позивачем, джерело отримання такої інформації, а отже не містить конкретних підстав для призначення перевірки. За викладених обставин, у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки, у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки. Крім того, серед переліку документів, на підставі яких можливо здійснювати камеральні та фактичні перевірки, відсутні посилання на комп'ютерні бази даних стосовно фіскальних чеків, які знаходяться в розпорядженні податкового органу. Таким чином, контролюючий орган при фіксуванні правопорушення у даному випадку використовує електронні докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. При цьому, під час проведення фактичної перевірки відповідачем не було встановлено жодного порушення законодавства України в діях позивача.
Ухвалою суду від 01.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/15947/21 за позовом ТОВ "ЯВТ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Полтавській області (відокремлений підрозділ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву, з урахуванням додаткових пояснень, зазначив, що фактична перевірка товариства проведена на підставах, визначених пп. 80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України у зв'язку із наявністю інформації, яка свідчить про порушення платником податків законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, про що зазначено в наказі ГУ ДПС у Полтавській області про проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання - позивача у справі. Результати опрацювання вищезазначеної інформації (результати одного із видів податкового контролю, а саме - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів) свідчили про наявність підстав для призначення проведення відносно позивача фактичної перевірки згідно із пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України, оскільки виникла необхідність у реалізації контролюючим органом покладених на нього функцій у сфері обігу алкогольних напоїв. Як вбачається з наказу №2096-П від 13.09.2021 "Про проведення фактичної перевірки", підставою для прийняття вказаного наказу та проведення фактичної перевірки зазначено пп. 20.1.4 п. 20.1, п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу алкогольних напоїв, а також п. 82.3 ст. 82 ПК України. Отже, здійснюючи функції, визначені законодавством у сфері обігу алкогольних напоїв, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 19.12.1995 за №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" податковим органом, ураховуючи наявну інформацію, призначено фактичну перевірку позивача у зв'язку із реалізацією контролюючим органом покладених на нього функцій у сфері обігу алкогольних напоїв.
У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 11.01.2022, позивач вказував на те, що надані відповідачем копії документі не містять доказів будь-яких порушень зі сторони позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯВТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 39586943) зареєстроване юридичною особою, номер запису в ЄДР про юридичну особу 15851020000009168, основним видом діяльності товариства є "47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах".
14.09.2021 року посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 82.3 ст. 82, пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, наказу Головного управління ДПС у Полтавській області №2096-П від 13.09.2021, направлень на проведення фактичної перевірки від 13.09.2021 №2978, №2979 проведено фактичну перевірку магазину "Продукти", що розташований за адресою: Новосанжарський район с. Соколова Балка, вул. Перемоги, 43-А.
В ході перевірки було встановлено порушення платником податків:
- п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
- постанови КМУ від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".
Так, за змістом акту фактичної перевірки №7041/16/31/РРО/39586943 від 14.09.2021 суб'єктом господарювання було реалізовано сигарили "2402209020 Strong армійський" по ціні 32,00 грн за пачку, фіскальний чек №11036 від 28.04.2021 року - без зазначення відповідного коду товарної під категорії згідно з УКТЗЕД, а саме 2402100090.
Також встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за мінімальні, встановлені вимогами постанови КМУ №957 від 30.10.2008 (із змінами та доповненнями). Всього реалізовано алкогольних напоїв з порушенням вищенаведеної вимоги в кількості 4846 пляшок.
На підставі акту фактичної перевірки №7041/16/31/РРО/39586943 від 14.09.2021 Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 29.09.2021 №00070030705 на суму 5100,00 грн та №00070050705 на суму 684934,10 грн.
Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Полтавській області від 29.09.2021 №00070030705, №00070050705 та звернувся до суду з цим позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначає ст. 80 ПК України.
Так, згідно з п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР /далі - Закон № 481/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)/.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 481/95-ВР, алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування; місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів; мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Частиною дванадцятою статті 18 Закону № 481/95-ВР надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» № 957 від 30 жовтня 2008 року установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.
За приписами частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Абзацом 18 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Зі змісту наведених норм убачається, що роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, є підставою для притягнення суб'єктів господарювання до фінансової відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
За результатами фактичної перевірки контролюючим органом було, зокрема, встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за мінімальні, встановлені вимогами постанови КМУ №957 від 30.10.2008 (із змінами та доповненнями).
Вказаного висновку контролюючий орган дійшов на підставі почекової інформації, яка надходить по дротових або бездротових каналах зв'язку, та на підтвердження вказаних обставин представником відповідача наданий перелік реалізованих алкогольних напоїв у формі таблиці.
Вищенаведене слугувало підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 684934,10 грн.
Згідно зі статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За визначенням, наведеним в частині 1 статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.76 КАС України).
Згідно з частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковим документом, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Тобто, належними доказами, які можуть підтвердити/спростувати обставини щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, є відповідні розрахункові документи.
Дослідивши надані сторонами докази суд зазначає, що додаток до акту фактичної перевірки у формі таблиці "Перелік реалізованих алкогольних напоїв через роздрібну торгівлю в магазині "Продукти", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ТОВ "ЯВТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39586943) за цінами нижчими від мінімальних, встановлених постановою КМУ №957 від 30.10.2008" не є розрахунковим документом, або його копією у розумінні статті 2 Закону № 265/95-ВР, та не підтверджує факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за мінімальні, встановлені вимогами постанови КМУ №957 від 30.10.2008.
Крім того, сума вартості товару у розмірі 684934,10 грн., визначена контролюючим органом у таблиці "Перелік реалізованих алкогольних напоїв через роздрібну торгівлю в магазині "Продукти", що знаходиться за адресою: Новосанжарський район с. Соколова Балка, вул. Перемоги, 43-А, та належить ТОВ "ЯВТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39586943) за цінами нижчими від мінімальних, встановлених постановою КМУ №957 від 30.10.2008", судом оцінюється критично, оскільки відповідачем не надано документальних доказів, які б підтверджували дійсну вартість отриманої товариством партії товару, розраховану виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін.
Також, суд зауважує, що таблиця переліку реалізованих алкогольних напоїв через роздрібну торгівлю в магазині "Продукти", що знаходиться за адресою: Новосанжарський район с. Соколова Балка, вул. Перемоги, 43-А, та належить ТОВ "ЯВТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39586943) за цінами нижчими від мінімальних, встановлених постановою КМУ №957 від 30.10.2008" не містить будь-яких підписів із зазначенням даних особи, яка її склала.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними доказами наявність порушення з боку позивача частини 12 статті 18 Закону № 481/95-ВР.
З приводу посилань відповідача на порушення товариством вимог п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд вважає за доцільне зазначити, що за приписами вказаного пункту суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
За змістом акту фактичної перевірки №7041/16/31/РРО/39586943 від 14.09.2021 товариством реалізовано сигарили "2402209020 Strong армійський" по ціні 32,00 грн за пачку, фіскальний чек №11036 від 28.04.2021 року - без зазначення відповідного коду товарної під категорії згідно з УКТЗЕД, а саме 2402100090.
Разом з тим, на переконання суду, з аналізу вказаних вище норм вбачається можливість застосування до платника відповідальності виключно у разі проведення ним розрахункової операції через РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
При цьому, вказані норми не передбачають можливості застосування контролюючим органом відповідальності до платника податків внаслідок використання останнім при реалізації товару режиму програмування найменування такого підакцизного товару із зазначенням невірного коду його товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що мало місце в даному випадку.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.09.2021 №№ 00070030705, 00070050705 підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позов ТОВ "ЯВТ ПЛЮС" підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВТ ПЛЮС" витрати по сплаті судового збору в сумі 10350,51 грн.
Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВТ ПЛЮС" (пров. Гвардійський, 14, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 39586943) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 29.09.2021 №№ 00070030705, 00070050705.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВТ ПЛЮС" (пров. Гвардійський, 14, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 39586943) витрати по сплаті судового збору в сумі 10350,51 грн (десять тисяч триста п'ятдесят гривень 51 копійка).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30 червня 2022 року.
Суддя А.Б. Головко