Справа № 500/7005/18
30 червня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за участі у справі в якості третьої особи на боці відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.09.2018 року у виконавчому провадження №53029645, якою накладено штраф у розмірі 10200 грн.,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду (суддя Іванов Е.А.) перебувала справа №500/7005/18 за адміністративним позовом Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.09.2018 року у виконавчому провадження №53029645, якою накладено штраф у розмірі 10200 грн.
Ухвалою суду від 12.12.2018 року було відкрито провадження у справі №500/7005/18.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року позовні вимоги були задоволені повністю. Вказане рішення суду відповідачем було оскаржене в апеляційному порядку.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 року апеляційна скарга Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року по справі №500/7005/18 - повернута апелянту.
Апеляційною скаргою представник ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року по справі №500/7005/18 - скасувати та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року - без змін.
Касаційною скаргою ОСОБА_1 просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 року - скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Постановою Верховного суду від 28.04.2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Підставою скасування зазначено порушення процесуального права, а саме не залучення до участі у справі третьої особи на боці відповідача - ОСОБА_1 .
12.05.2022 року адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
На підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду від 12.05.2022 року №355 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа №500/7005/18 передана на розгляд головуючому судді Єфіменко К.С.
Ухвалою суду від 24 травня 2022 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №500/7005/18 за позовом Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.09.2018 року у виконавчому провадження №53029645, якою накладено штраф у розмірі 10200 грн., та продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Залучено до участі у справі в якості третьої особи на боці відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи..
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2011р. по справі №2-а-1595/11 було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, з 22 серпня 2010 року по 01 червня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2014р. постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2011р. була змінена, та виключено з резулятивної частини другого та третього абзацу кінцеву дату « 01 червня 2011 року».
На виконання даного рішення управлінням Управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл Одеської області було здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з 22.08.2010р. і станом на лютий місяць 2015р. їй нараховане 60367,57 грн..
В іншій частині рішення суду не було виконано, у зв'язку з відсутністю фінансування.
05.12.2016р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №53029645 з виконання виконавчого листа №2-а-1595/11 виданого 30.08.2016р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області
12.12.2016р. Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області надіслало лист за №11434/11 начальнику відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області, в якому зазначено, що в січні 2015р. постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 2-а-1595/11 управлінням виконано в частині здійснення нарахування з 22.08.2010р. по 22.07.2011р. пенсії по інвалідності у розмірі, встановленому ч. 4 ст. 50, ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених за цей час коштів. Таким чином, ОСОБА_1 станом на лютий 2015р. нараховані кошти у сумі 60367,57 грн., в іншій частині постанову не виконано через відсутність бюджетного фінансування.
21.12.2016р. Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області отримано постанову старшого виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області від 19.12.2016р. ВП №53029645 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Дана постанова Управління державної виконавчої служби була оскаржена Пенсійним фондом в судовому порядку та постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №500/6690/16-а від 14.03.2017 року, яка набрала законної сили у квітні 2017 року, її було скасовано.
Далі, 24.09.2018 року Управлінням державної виконавчої служби прийнято постанову у виконавчому провадження №53029645, якою накладено штраф на Пенсійний фонд у розмірі 10200 грн. за повторне невиконання рішення суду.
Листом від 08.10.2018 р. за №10041/11 Пенсійним фондом було повідомлено Управління державної виконавчої служби про те, що в січні 2015 р. постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-1595/11 Управлінням виконано, а саме: здійснено нарахування з 22.08.2010 р. по 22.07.2011 р. пенсії по інвалідності у розмірі, встановленому ч.4 ст.50, ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Станом на лютий 2015 року, ОСОБА_1 , на виконання рішення суду, нараховано 60 367,57 грн., але виплатити вказану суму управління не може у зв'язку з відсутністю фінансування.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”).
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, здійснюється органами державної виконавчої служби.
Статтею 18 Закону України “Про виконавче провадження”, встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження”, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентований статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження”.
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2).
Статтею 75 Закону України “Про виконавче провадження” визначена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Зокрема, згідно з ч. 1 цієї статті, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст.75 Закону).
Проте суд вважає, що в даному випадку позивачем не було допущено повторності невиконання постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2011р. по справі №2-а-1595/11, оскільки перша постанова про накладення штрафу на позивача за невиконання цієї постанови суду у виконавчому провадженні ВП №53029645 від 19.12.2016 року у сумі 5100 грн. була скасована постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №500/6690/16-а від 14.03.2017 року та вказана постанова набрала законної сили 04.04.2017 року.
Враховуючи вищевикладене, відповідач не міг в даному випадку застосовувати до позивача санкцію передбачену ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», а саме накладення штрафу у подвійному розмірі, а тому, постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.09.2018 року у виконавчому провадження №53029645, якою накладено штраф у розмірі 10200 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Крім того, згідно листа позивача, останнім було повідомлено управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області про те, що в січні 2015р. постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-1595/11 управлінням виконано, а саме: здійснено нарахування з 22.08.2010р. по 22.07.2011р. пенсії по інвалідності у розмірі, встановленому ч.4 ст.50, ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В результаті зазначеного станом на лютий 2015 року ОСОБА_1 на виконання рішення суду нараховане 60367,57 грн., але виплатити вказану суму управління не може у зв'язку з відсутністю фінансування.
При цьому, невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення з боку держави та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018р. у справі №757/29541/14-а.
Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
При цьому вищевказані висновки Верховного Суду в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи, що не було повторності невиконання постанови суду, а також те, що позивачем виконана постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2011р. по справі №2-а-1595/11 (з урахуванням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2014р.) не в повному обсязі не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування з боку Держави, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за участі у справі в якості третьої особи на боці відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.09.2018 року у виконавчому провадження №53029645, якою накладено штраф у розмірі 10200 грн. - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.09.2018 року у виконавчому провадження №53029645, якою накладено штраф у розмірі 10200 грн.
Стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741, місцезнаходження: 65104, м. Одеса, пл. Бориса Дерев'янка 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37743414, місцезнаходження: 68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул.. кишинівська. 46) сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) по платіжному дорученню №837 від 07.12.2018 року.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко