28 червня 2022 р. № 400/940/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідача, або ГУ ПФУ) про визнання протиправними дiй Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсiї з 01 квiтня 2019 року на пiдставi довiдки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки вiд 15.02.2021 № 9/1/ НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, з 90 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром, який не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, якi втратили працездатність; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року у розмiрi 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки вiд 15.02.2021 № 9/1/1378 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 i 63 3акону України вiд 09.04 1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 3акону України від 20.12.1991 № 2011-XІІ "Про соціальний i правовий захист військовослужбовців та членів їx сімей" постанови Кабінету Miністрів України вiд 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб" без обмеження максимального розміру пенсії, iз врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 400/3380/21 зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 на пiдставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 15.02.2021 № 9/1/1378 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії. Позивач отримав перераховану відповідачем пенсію, яку відповідач розраховував зі зменшенням грошового забезпечення (пенсії) позивача 90% до 70 %, що, на думку позивача, призвело до чергового порушення його прав з боку відповідача.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 по справі № 400/2714/18, зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу в розмірі 90% сум грошового забезпечення з 01.01.2018. На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 по справі № 400/3380/21, відповідачем проведено з 01.04.2019 року перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки від 15.02.2021 № 9/1/1378. На тепер, редакція ст. 13 Закону № 2262 передбачає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, -100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Здійснюючи зазначений перерахунок пенсії позивачу, Головне управління керувалося нормами законодавства, чинного на момент здійснення перерахунку, а отже, максимальний розмір пенсії позивача не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 по справі № 400/2714/18, зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу в розмірі 90% сум грошового забезпечення з 01.01.2018.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 400/3380/21 зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 на пiдставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 15.02.2021 № 9/1/1378 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії. Відповідач перерахував пенсію позивачу на підставі довідки від 15.02.2021 № 9/1/1378 з розрахунку 70 % грошового забезпечення.
Не погоджуючись із зменшенням відсотку грошового забезпечення, позивач звернувся із відповідним зверненням до відповідача.
Листом від 30.09.2021 № 12466-12826/Г-02/8-1400/21 відповідач відмовив позивачу у виплаті йому пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення, посилаючись на відсутність правових підстав для цього.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Розмір пенсії за вислугу років для військовослужбовців призначається у розмірах, встановлених частиною першою статті 13 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у чинній редакції) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
До 01.04.2014 (день набрання чинності Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон № 1166-VIІ), яким внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ) розмір зазначеної пенсії не міг перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а до 01.10.2011 (день набрання чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» » (далі - Закон № 3668-VІ), яким внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ) - 90 процентів.
Поряд з цим, суд наголошує на тому, що статтею 13 Закону № 2262-ХІІ врегульовано порядок призначення пенсії, а підстави, умови і порядок її перерахунку визначені статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача відсутні правові підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 (пункти 29, 30 мотивувальної частини постанови).
Крім цього, суд врахував, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 року по справі № 400/2714/18, зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як наслідок, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 року по справі № 400/2714/18, має преюдиціальне значення при вирішенні цієї справи.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був провести перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії з урахуванням 90 відсотків грошового забезпечення, визначеного на підставі довідки від 15.02.2021 № 9/1/1378.
Щодо виплати пенсії без обмеження її максимального розміру суд виходить з такого.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України визначаються Законом № 2262-ХІІ.
Згідно із частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-ХІІ в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
У пункті 2 цього рішення вказано, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, у Законі № 2262-XII відсутні положення, на підставі яких відповідач міг обмежувати розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, якуі втратили працездатність.
У частині першій статті 2 Закону № 3668-VI передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VI суперечать Закону № 2262-ХІІ, який не містить чинних положень про обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, тому їх не належить застосовувати до спірних правовідносин.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області під час проведення перерахунку пенсії щодо зменшення з 01.04.2019 основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 до 70 відсотків грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) з 01 квітня 2019 року у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки вiд 15.02.2021 № 9/1/1378 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 i 63 3акону України вiд 09.04 1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 3акону України від 20.12.1991 № 2011-XІІ "Про соціальний i правовий захист військовослужбовців та членів їx сімей" постанови Кабінету Miністрів України вiд 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб" без обмеження максимального розміру пенсії, iз врахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник