ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" червня 2022 р. справа № 300/664/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №004991/0706, №004992/0706 від 26.07.2021, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ), 31.01.2022 звернувся в суд з позовною до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі також - ГУ ДПС в Івано-Франківській області, відповідач ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2021 №004991/0706 та №004992/0706.
Позивач заявлені позовні вимоги щодо предмета спору обґрунтовує тим, що 26.07.2021 ГУ ДПС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення №004991/0706, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 10047,44 грн та податкове повідомлення-рішення №004992/0706, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 30000,00 грн за порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України. Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення від 26.07.2021 №004991/0706 та №004992/0706 винесені із порушенням норм матеріального права, є нечинними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с.28-29).
23.02.2022 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області направив відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, в якому позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред'явлення, направлення або надіслання платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення, копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Також зазначив, що за результатами розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області винесено ППР від 26.07.2021 №004991/0706 та №004992/0706 (а.с.39-48).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області на підставі наказу від 17.06.2021 №1119-п та направлень від 30.06.2021 №№1596, 1597 проведено фактичну перевірку автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 (а.с.49, 57-58).
За результатами зазначеної перевірки складено акт (довідку) №090375 від 06.07.2021 року (а.с.4-7), яким встановлено порушення позивачем:
незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання щоденного 3a 30.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 03.01.2021, 11.05.2021, 12.05.2021, 05.06.2021, 24.06.2021, 27.06.2021 електронного документу даних про фактичні залишки пального на початок та кінець він доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна кількість несвоєчасно поданих електронних документів становить 10 випадків, чим порушено вимоги підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Кодексу;
необладнання витратоміра-лічильника (відсутня повірка витратоміра-лічильника) на місці відпуску пального з акцизного складу розташованого, чим порушено вимоги підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу.
Проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових (далі - PPO) операцій на загальну суму 100 474,42 грн, чим порушено пункт 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265).
Як зазначено в акті перевірки, оператором АЗС ОСОБА_2 проведено зняття залишків пального та складено відомість про залишки (Додаток 3 до акту перевірки). За результатами співставлення даних обліку та фактичних залишків (з врахуванням допустимої відносної похибки, що підлягає застосуванню при визначенні об'єму пального під час вимірювання та становить +/- 0,8 %) встановлено нестачу пального, а саме:
Дизельного пального у розмірі 3 803,61 л на суму 96 992,06 грн (згідно даних Х денного звіту РРО станом на 13 год. 38 хв. 30.06.2021 обліковується в кількості 7 236,28 л по ціні 25,50 грн (за 1 літр) на суму 184 525,14 грн, а фактичні залишки склали 3 402,00 л на суму 86 751,00 грн); бензину А-95 у розмірі 124,37 л на суму 3 482,36 грн (згідно даних Х-денного звіту PPO станом на 13 год. 38 хв. 30.06.2021 обліковується в кількості 2 046,37 л по ціні 28,00 грн (за 1 літр) на суму 57 298,36 грн, а фактичні залишки склали 1 921,00 л на суму 53 788,00 грн).
ФОП ОСОБА_1 не надано документального підтвердження причин нестачі зазначеного вище пального в загальній кількості 3 927,97 л на загальну суму 100 474,42 грн., на підставі чого зроблено висновок, що суб'єктом господарювання проведено реалізацію пального без застосування РPO.
За результатами розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області винесено ППР від 26.07.2021 № 004991/0706, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 10 047,44 грн (100 474,42 х 10 %) за проведення розрахункових операцій на повну суму покупки без застосування РРО, невидача розрахункового документа встановленого зразка; № 004992/0706, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції на загальну суму 30 000,00 грн, в тому числі 20 000,00 грн (1 х 20 000) за відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рiвнемiрiв-лічильників рівня пального у резервуарі 1 рівнеміра-лічильника та 10 000,00 грн (10 х 1 000 грн) за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального (а.с.8-11).
Позивачем подано скаргу на зазначені податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України (а.с.13-14).
Рішенням ДПС України за вих. № 28753/6/99-00-06-03-02-06 від 22.12.2021 року, яким залишено без змін ППР Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 26.07.2021 №№ 004991/0706, 004992/0706, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення (а.с.15-21).
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся в суд за захистом свого порушеного права.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У відповідності до п.п. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
За приписами п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно вимог п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво Іти обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
У пункті 80.1 статті 80 ПК України зазначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно п. 2 ст. 80 ПК України - фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Однак, змістовна конструкція п. 80.2 ст. 80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України. Таким чином, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справах № 820/4894/18 від 04.12.2018, № 820/4891/18 від 18.12.2018, № 820/4895/18 від 18.12.2018, № 820/4893/18 від 05.03.2019 № 1440/2045/18 від 11.06.2019.
Щодо порядку проведення перевірки, суд зазначає таке.
Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
В силу пункту 2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Статтею 81 ПК України передбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
У відповідності до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Отже, для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред'явлення, направлення або надіслання платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення, копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
На підставі пп.80.2.2, пп. 80.2.5, п. 80.2, ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, наказу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 16.06.2021 №1107 та на підставі направлень від 11.06.2021 № 1449, №1450 головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Левицьким Назаром та головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, контролю за виробництвом та обігом пального, контролю за обігом марки акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Федораком Іваном проведено фактичну перевірку АЗС, яка розташована по адресу АДРЕСА_1 що належить ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), Кодексу законів про працю України, Законів України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями), від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального", (із змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (зі змінами і доповненнями), інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці.
У відповідності до наказу про проведення фактичної перевірки 30.06.2021 посадовим особам ГУ ДПС в Івано-Франківській області доручено здійснити фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, прийняття наказу передували обставини отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів (в даному випадку інформація ДПС України), яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а сам наказ містить чітку норму Податкового кодексу України, яка визначає юридичну можливість (привід і підставу) для ініціювання спірної фактичної перевірки.
Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних ДПС податкової інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Одним зі способів здійснення таких дій є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Отже, контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків.
Що стосується виявлених порушень та винесених податкових повідомлень-рішень №№004991/0706, 004992/0706 від 26.07.2021, суд зазначає такі обставини.
Як зазначалося судом вище, за результатами фактичної перевірки складено акт (довідку) перевірки від 06.07.2021 №090375, яким зафіксовані такі порушення:
незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання щоденного зa 30.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 03.01.2021, 11.05.2021, 12.05.2021, 05.06.2021, 24.06.2021, 27.06.2021 електронного документу даних про фактичні залишки пального на початок та кінець він доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, який розташований за адресою: Івано-Франківська обл., м. Галич, вул. Львівська, буд. 49, загальна кількість несвоєчасно поданих електронних документів становить 10 випадків, чим порушено вимоги підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Кодексу;
необладнання витратоміра-лічильника (відсутня повірка витратоміра-лічильника) на місці відпуску пального з акцизного складу розташованого, чим порушено вимоги підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу.
Проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 100 474,42 грн, чим порушено пункт 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Як зазначено в акті перевірки, оператором АЗС ОСОБА_2 проведено зняття залишків пального та складено відомість про залишки (Додаток 3 до акту перевірки). За результатами співставлення даних обліку та фактичних залишків (з врахуванням допустимої відносної похибки, що підлягає застосуванню при визначенні об'єму пального під час вимірювання та становить +/- 0,8 %) встановлено нестачу пального, а саме:
дизельного пального у розмірі 3 803,61 л на суму 96 992,06 грн (згідно даних Х денного звіту РРО станом на 13 год. 38 хв. 30.06.2021 обліковується в кількості 7 236,28 л по ціні 25,50 грн (за 1 літр) на суму 184 525,14 грн, а фактичні залишки склали 3 402,00 л на суму 86 751,00 грн); бензину А-95 у розмірі 124,37 л на суму 3 482,36 грн (згідно даних Х-денного звіту PPO станом на 13 год. 38 хв. 30.06.2021 обліковується в кількості 2 046,37 л по ціні 28,00 грн (за 1 літр) на суму 57 298,36 грн, а фактичні залишки склали 1 921,0 л на суму 53 788,00 грн).
ФОП ОСОБА_1 не надано документального підтвердження причин нестачі зазначеного вище пального в загальній кількості 3 927,97 л на загальну суму 100 474,42 грн, на підставі чого зроблено висновок, що суб'єктом господарювання проведено реалізацію пального без застосування РPO.
За результатами розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області винесено ППР від 26.07.2021: № 004991/0706, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 10 047,44 грн (100 474,42 х 10 %) за проведення розрахункових операцій на повну суму покупки без застосування РРО, невидача розрахункового документа встановленого зразка; № 004992/0706, яким до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 30 000,00 грн, в тому числі 20 000,00 грн (1 х 20 000) за відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рiвнемiрiв-лічильників рівня пального у резервуарі 1 рівнеміра-лічильника та 10 000,00 грн (10 х 1 000 грн) за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального.
Згідно з підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, акцизний склад - спеціально обладнання приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, зокрема де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження розвантаження, зберігання пального, за винятком приміщень для навантаження розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу. Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, зокрема, який здiйснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження. зберігання пального, крiм суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального (підпункт 14.1.224 статті 14 Кодексу). Відповідно до вимог статті 230 Кодексу постановою КМУ від 22 листопада 2017 року № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального і рівнемiрiв-лічильників рiвня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 2 Порядку резервуар - це законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.
Також підпунктом 4 пункту 2 Порядку визначено, що обіг пального - будь-які операції, що передбачають:
фiзичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комiсiї, доручення, вiдповiдального зберігання та iншi операції):
фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комiсiї, доручення, вiдповiдального зберігання та iншi операції).
Реалiзацiя пального для цiлей розділу VI Кодексу - будь-які операції з передачi (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, мiни, поставки, дарування, комiсiї, доручення (в тому числі передача на комiсiйну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, iншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника (абзац другий підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
У вiдповідності до підпункту 2 пункту 2 Порядку, рівнемiр-лічильник рiвня пального у резервуарi - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рiвня пального, за яким обчислюється об'єм пального, що перебувае у резервуарi, за градуювальною таблицею резервуара.
Згідно з підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу, акцизнi склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалiзацiя пального, повинні бути обладнані витратомірами-лчильниками на кожному місцi вiдпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складi, та рiвнемiрами-лічильниками рiвня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711-13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рiвня або відсотка пального у резервуарі (далі - рiвнемiр-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стацiонарному резервуар розташованому на акцизному складі.
Акцизнi склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.
Акцизнi склади, на яких здiйснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без змiни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами. лічильниками та рівнемiрами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведенi вiдповiдно до законодавства, а рівнемiри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повiрки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разi вiдсутності позитивного результату повірки або ошики відповідності, або калібрування витратомiрiв-лічильників та рівнемiрiв-лічильників для цілей цього Кодексу акцизнi склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рiвнемiрами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальнi колонки, встановлені на акцизних складах, на якi е позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені вiдповiдно до законодавства, виконують функції витратомiрiв-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складiв зобов'язанi зареєструвати:
a) yci розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рiвнемiри-лічильники у розрiзi акцизних складів - в Єдиному державному ресстрi витратомiрiв-лічильникiв та рівнемiрiв-лічильникiв рiвня пального у резервуарi;
б) усi акцизнi склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомiрiв-лічильникiв, рiвнемiрiв-лічильникiв та резервуарів, без реєстрацiп акцизного складу.
Згідно з підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, розпорядники акцизних складiв зобов'язанi на кожному акцизному складі щоденно (крiм днiв, в якi акцизний склад не працює) формувати дані про фактичнi залишки пального на початок та кінець звiтної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому роздiлi - обсяг обігу пального) у розрізі кодiв товарних підкатегорій згiдно з УКТ ЗЕД У літрах, приведених до температури 15°.
Дані про фактичнi залишки пального та про обсяг обігу пального формуються пiсля проведення останньої операції з обігу пального у звiтнiй добі, але не пiзнiше 23 години 59 хвилин пічної доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пiзнiше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звiтною добою.
Згідно з вимогами ПК України, на кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
обсяги залишків пального на початок та кінець звiтної доби, що визначаються шляхом підсумовування;
обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом від обсягу залишків пального на кінець звiтної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстр акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Статтею 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 № 851-IV передбачено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.
Відповідно до абзацу шостого пункту 2 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, друга квитанція електронне повідомлення, що формується у форматі, - затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.
Згідно пунктів 1281.1 статті 128 ПК України: необладнання та/або відсутність в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемiр-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 000 гривень кожний необладнаний резервуар та/або за незареєстрований рівнемiр-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового.
Пунктом 1281.3 статті 1281 ПК України передбачено, що незабезпечення з розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом № 265.
Згідно пункту 1 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
У відповідності до пункту 1 статті 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій 3 використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Абзацом першим пункту 11 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 265 визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Пунктом 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дати встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог законодавства в частині, зокрема, обліку виробництва, зберігання та транспортування пального, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Суд зазначає, що докази, наведені ФОП ОСОБА_1 у матеріалах справи, не спростовують зафіксовані в акті (довідці) фактичної перевірки №090375 від 06.07.2021 порушення вимог чинного законодавства України.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Судові витрати, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №004991/0706, №004992/0706 від 26.07.2021, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.