16 травня 2022 року Справа № 160/3222/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В. розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50% служби місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної грошової винагороди;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50% служби місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної грошової винагороди;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 та виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 23 вересня 2021 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2022р. прийнято до свого провадження вказану справу та згідно з ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вказана ухвала суду разом з позовною заявою та додатками направлена на поштову адресу відповідача з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, Проте на адресу суду повернувся конверт із поштовою відміткою - 29.04.2022р. «Тимчасово немає приймання у даному напрямку, або закрите ВПЗ».
На переконання суду дана обставина унеможливлює повний, всебічний розгляд справи по суті.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суд виходить з такого.
Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).
Довіра сторін до суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі (у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням: ("К.С. проти Фінляндії", § 22, "Нідерьост-Хубер проти Швейцарії", §29; "Пеллеґріні проти Італії", § 45).Принцип "рівності сторін" є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова "рівності сторін" у розумінні "справедливого балансу" між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях ("Фелдбрюгге проти Нідерландів", § 44).
Зміст забезпечення "справедливого балансу" між сторонами: рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента: ("Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів", § 33).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. (Рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", п. 63).
Підстави зупинення провадження у адміністративній справі визначені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (далі Указ № 64/2022), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено військовий стан строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022 (далі Указ №133/22), затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб; цей Указ Президента затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX.
Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб цей Указ Президента затверджений Законом України № 2263-IX від 22.05.2022.
Відповідно до пункту 2 Указу № 64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 КАС України про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
На підставі викладеного, з метою реалізації прав сторін щодо надання доказів на обґрунтування своїх вимог і заперечень та для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги те, що відповідачем у даній справі є військова частина, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі на період дії воєнного стану.
Керуючись ст. ст. 236, 241, 248, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Зупинити провадження в адміністративній справі №160/3222/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди до завершення дії воєнного стану на території України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова