Справа № 442/2827/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/477/22 Доповідач: ОСОБА_2
22 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2022 року про застосування до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області, зареєстрованого та проживаючогоу за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
цією ухвалою клопотання слідчого слідчого відділу Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 - задоволено.
Застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою постановлено обраховувати з моменту фактичного затримання (28.05.2022) та в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні - до 26.07.2022 включно.
На дану ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2022 року та ухвалити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник покликається на те, що даний запобіжний захід є занадто суворим до підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки він даного злочину не вчиняв і не може чужу вину брати на себе, відтак вважає, що до ОСОБА_6 на час проведення досудового розслідування необхідно застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з обмеженням волі.
Вказує, що підозрюваний не має на меті переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, так як свою вину у вчиненні злочину не визнає зовсім, тому що на місці злочину не був і злочину не вчиняв, а навпаки хоче своїми діями ініціювати і сприяти встановленню істини та розкриттю злочину.
Наголошує, що на всій території України введено воєнний стан, а тому відсутні підстави вважати, що підозрюваний під страхом покарання покине територію України та зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, відтак посилання суду на те, що є підстави вважати, що підозрюваний може вчинити втечу з метою ухилення від кримінальної відповідальності необґрунтована та нічим не доведена, ця вимога надумана слідчим та безпідставно взята судом до уваги.
Звертає увагу, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 ґрунтується лише на показах потерпілої ОСОБА_10 , інших прямих доказів, що даний злочин вчинив саме ОСОБА_6 немає.
Захисник зазначає, що потерпіла ОСОБА_10 є особою похилого віку, хворіє атеросклерозом, має важку форму цукрового діабету, погано бачить, крім того, займається самогоноварінням, і особи які купують самогон ймовірно могли вчинити даний злочин.
Наголошує, що невідомо час коли був вчинений злочин, а також жоден із свідків не стверджує, що ОСОБА_6 був чимось стривожений чи забруднений кров'ю.
Акцентує, що в клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалах доданих до даного клопотання відсутня судово-медична експертиза потерпілої ОСОБА_10 та невідома ступінь тілесних ушкоджень. Також зазначає, що відсутні та не знайдені будь-які речові докази під час обшуку в квартирі підозрюваного, які були викрадені у потерпілої, зокрема кошти та мобільний телефон, а також знаряддя вчинення злочину.
Вказує, що сліди крові, які були виявлені в квартирі підозрюваного не мають ніякого відношення до даного злочину, оскільки це сліди крові самого ОСОБА_6 .
Окрім цього, захисник вважає, що немає підстав для взяття підозрюваного під варту, оскільки він займається ремонтно-будівельними роботами, вважається кваліфікованим майстром, має постійний заробіток в межах 8-10 тис. грн. і не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, має власне житло та постійне місце проживання, раніше ніколи до кримінальної відповідальності не притягувався і не був судимий, не має наміру знищувати, ховати чи спотворювати будь-яку з речей чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу чи свідків, яких не було і не має, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, має позитивну характеристику.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечив апеляційну скаргу і просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в провадженні слідчого відділу Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141110000344 від 28.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.05.2022 приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , належної потерпілій ОСОБА_10 , куди зайшов після відкриття дверей потерпілою, попросив отримати алкогольні напої у ОСОБА_10 , почувши відмову, у ОСОБА_6 раптово виник умисел на вчинення щодо потерпілої розбійного нападу. Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, особи, яка зазнала нападу, та вчиненого в умовах воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України „Про введення воєнного стану в Україні” (Указ затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022), скориставшись моментом, коли ОСОБА_10 була поряд з ним у приміщенні, вийняв із поліетиленового пакету металевий прут та наніс ним не менше чотирьох ударів в лобну та волосисту ділянки голови ОСОБА_10 , запитуючи, де у неї знаходяться гроші. Від даних ударів потерпіла не втрималась на ногах та впала потилицею до підлоги, тим самим ОСОБА_6 заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лобної ділянки голови, множинних ран волосистої ділянки голови, закритої черепно-мозкової травми. Продовжуючи свої протиправні дії, поєднані єдиним злочинним умислом, ОСОБА_6 , переконавшись в тому, що ОСОБА_10 лежить на підлозі та не чинить опору, пройшов далі по приміщенню квартири та зі столу, який стояв у кухні викрав мобільний телефон марки „Nokia” моделі „1280”, далі пройшов у кімнату, де, побачивши гаманець, який знаходився на морозильній камері, викрав із нього грошові кошти у сумі 100 грн дрібними купюрами, далі по ходу руху на тумбі дзеркала знайшов ще два гаманця та з одного з них викрав грошові кошти у сумі 200 грн, номіналом купюр по 50 грн, та з другого гаманця грошові кошти у сумі 200 грн номіналом купюр по 20 грн. В подальшому ОСОБА_6 , маючи при собі мобільний телефон марки „Nokia” моделі „1280” та грошові кошти у сумі 500 грн, залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, наголошує, що умисні протиправні дії ОСОБА_6 , які виразились у нападі на ОСОБА_10 з метою заволодіння грошовими коштами та мобільним телефоном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого в умовах воєнного стану, органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - розбій.
З копії протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.05.2022 вбачається, що ОСОБА_6 було затримано 28.05.2022 о 19 год. 00 хв. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді.
29.05.2022 о 15:00 год. ОСОБА_6 в присутності захисника ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судове рішення про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави постановлене з дотриманням вимог ст.ст.177, 178, 182, 183, 194 КПК України.
Під час вирішення питання про задоволення клопотання слідчого слідчим суддею першої інстанції враховано, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 обумовлено наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, а також наявністю ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження, які містяться в: протоколі огляду місця події, відповідно до якого зафіксована слідова інформація вчиненого кримінального правопорушення, протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), протоколі допиту потерпілої ОСОБА_10 , протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2022, протоколі затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 28.05.2022, протоколі допиту свідка ОСОБА_12 від 28.05.2022 та інших матеріалах кримінального провадження.
Колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що додані до клопотання слідчого докази в своїй сукупності дають можливість переконати об'єктивного спостерігача в ймовірності вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, та наявні фактичні обставини кримінального провадження дають можливість об'єктивно його пов'язати із вчиненням даного злочину.
Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Прокурором доведена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки у разі визнання винуватим ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна; ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, а саме, знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зокрема металевий прут, на даний час місцезнаходження якого не встановлено, інші речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх умовлянь, підкупу, застосовуючи насильство, чи погрожуючи насильством та залякування і схиляння їх до зміни даних ними показань, або не дачі показань у кримінальному провадженні з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, підозрюваний проживає по одній вулиці з потерпілою, а тому перебуваючи на волі може впливати на показання потерпілої..
Приймаючи дане рішення суд першої інстанції вірно врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, що є особливо тяжким злочином, особу підозрюваного, його майновий стан, та прийшов до обґрунтованого рішення про те, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Таким чином, приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону, врахував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу та обрав останньому винятковий у вигляді тримання під вартою, довівши, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та саме такий вид унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню.
З таким висновком слідчого судді про застосування до ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів повністю погоджується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи наведене, конкретні обставини кримінального провадження, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що у повній мірі відповідає вимогам закону, а застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі і запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не зможе запобігти наявним у справі процесуальним ризикам.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, щодо недоведеності заявлених стороною обвинувачення ризиків, адже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Наявність тих обставин, що підозрюваний займається ремонтно-будівельними роботами, вважається кваліфікованим майстром, має постійний заробіток в межах 8-10 тис. грн. і не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, має власне житло та постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і не був судимий, позитивно характеризується, не є безумовними підставами для відмови в застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, колегія суддів вважає, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2022 року про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: