30 червня 2022 року Справа № 160/5725/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.03.2022 року за № 046150009500 про відмову в призначенні пенсії за п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року ОСОБА_1 про яке зазначено у повідомленні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.03.2022 року за № 0400-010221-8/35229;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вчинені при прийнятті рішення від 18.03.2022 року за №046150009500 про відмову в призначенні пенсії за п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за №1788-ХІІ від 05.11.1991 року ОСОБА_1 , які полягають в не зарахуванні пільгового стажу роботи по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у період з 08.08.2006 року по 21.02.2022 року, ОСОБА_1 , не зарахуванні періодів роботи відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року, період її роботи 08.08.2006 року по 21.02.2022 року включно, стовбуровим в АТ “Криворізький залізорудний комбінат”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу для призначення пенсії періоди роботи відповідно до трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.02.2022 року про призначення пенсії за п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за № 1788-ХІІ від 05.11.1991 відповідно до вимог ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за №1058-ІV та призначити ОСОБА_1 пенсію за п. а ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» за № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року відповідно до вимог ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV з 29.01.2022 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та надала усі необхідні документи для підтвердження страхового та пільгового стажу. За принципом екстериторіальності, заява ОСОБА_1 розглянута ГУ ПФУ в Полтавській області та винесено рішення №046150009500 від 18.03.2022 року, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії, виходячи з того, що загальний страховий стаж роботи складає 18 років 9 місяців 11 днів. Позивач зазначає, що має загальний страховий 41 рік 8 місяців 20 днів, оскільки стаж роботи за Списком №1 підлягає подвійному зарахуванню, пільговий стаж за Списком №1 - 15 років 6 місяців 12 днів. На підставі пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 має право на пенсію за віком на пільгових умовах з 29.01.2022 року. Вважаючи, що відповідачем прийнято протиправне рішення та вчинено протиправні дії, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 25.04.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
24.05.2022 року представник ГУ ПФУ в Полтавській області надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що прийняте рішення №046150009500 від 18.03.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку, відповідає чинному законодавству України. Крім того, зазначив, що відповідачем не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки, оскільки в трудовій книжці наявні розбіжності та невідповідності, а саме виправлення прізвища проведено з порушенням інструкції №58, період навчання згідно диплому, оскільки існує розбіжність в дошлюбному прізвищі, зазначеному в дипломі і свідоцтві про шлюб, період догляду за дитиною до трьох років ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в свідоцтві про народження і заяві відсутня інформація про видачу паспорта, пільговий стаж згідно довідки №1129 від 31.12.2021, яка потребує уточнення, оскільки в атестації зазначено номери атестованих робочих місць, в довідці не вказано робоче місце.
24.05.2022 року представник відповідача надав до суду клопотання про залучення в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області). В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 зверталась 21.02.2022 року до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. За результатом розгляду заяви та доданих до неї документів, ГУ ПФУ в Полтавській області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення №046150009500 від 18.03.2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. З метою об'єктивного дослідження всіх обставин справи, просить залучити до участі в справі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якості співвідповідача.
Вирішуючи клопотання про залучення співвідповідача, суд зазначає наступне.
Зазначені позовні вимоги стосуються тільки питання призначення пенсії, що перебувало у компетенції ГУ ПФУ в Полтавській області.
Лише після призначення пенсії уповноваженим органом на підставі пункту 4.10 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, пенсійна справа буде передана до органу за місцем проживання пенсіонера.
Наразі, в межах заявлених позовних вимог, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не порушувало права позивача, внаслідок чого не має бути залучено співвідповідачем по справі.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача відмовити.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 21.02.2022 року звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Разом із заявою позивачем були надані копії документів підтверджуючих факт виконання робіт, які надають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
За результатом розгляду заяви та доданих до неї документів, ГУ ПФУ в Полтавській області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення №046150009500 від 18.03.2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. В рішенні вказано, що загальний страховий стаж заявниці складає 18 років 9 місяців 11 днів та обчислений за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. При обрахунку страхового стажу не враховано: періоди роботи згідно записів трудової книжки, оскільки виправлення прізвища проведено з порушенням Інструкції №58; період навчання згідно диплому, оскільки існує розбіжність у дошлюбному прізвищі, зазначеному в дипломі і свідоцтві про шлюб; період догляду за дитиною до трьох років ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в свідоцтві про народження і в заяві відсутня інформація про видачу паспорта; пільговий стаж згідно довідки №1129 від 31.12.2021, яка потребує уточнення, оскільки в атестації зазначено, що номери атестованих робочих місць, в довідці не вказано робоче місце.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 44 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058) встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок №637) передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.13 Інструкції №58 визначено, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Суд зауважує, що обов'язок належного оформлення документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Також, приписами пункту 3.3 розділу 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган, який призначає пенсію надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності бланки документів; допомогу особам, зазначених у п. 1.1 і 1.2 розділу І вказаного порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
З аналізу викладених норм слід дійти висновку, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
З долученої до матеріалів справи копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 вбачається, що на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки рискою закреслено колишнє прізвище позивача « ОСОБА_2 » і записано змінене « ОСОБА_3 ». На внутрішньому боці обкладинки зроблено посилання на відповідні документи, яке завірено підписом уповноваженої особи та печаткою відділу кадрів.
Таким чином, суд зазначає, що виявлений відповідачем формальний недолік в оформленні зміни прізвища позивача в трудовій книжці усунуто та його можливо було усунути при розгляді документів про призначення пенсії шляхом звернення до підтриємства, проте, відповідач таким правом не скористався, що призвело до передчасних висновків щодо неможливості врахування періодів роботи позивача згідно з записами трудової книжки.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Із записів копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 судом встановлено, що позивач в спірний період з 08.08.2006 року по 21.02.2022 року, працювала повний робочий день в АТ “Криворізький залізорудний комбінат” стовбуровим на шахті та була зайнята повний робочий день на підземних роботах по видобутку руди. В трудовій книжці за зазначений період містяться записи, що за результатами атестації робочих місць по даній професії підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.
Таким чином, лише на підставі зазначених записів у трудовій книжці періоди роботи з 08.08.2006 року по 21.02.2022 року зараховуються до спеціального стажу за Списком №1.
Окрім цього, АТ “Криворізький залізорудний комбінат” видана Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.12.2021 року №1129, яка підтверджує, що ОСОБА_1 працювала в АТ “Криворізький залізорудний комбінат” з 08.08.2006 року по 31.12.2021 року за професією стовбуровим на шахті та була зайнята повний робочий день на підземних роботах по видобутку руди, що передбачено Списком №1. Загальний стаж ОСОБА_1 за період з 08.08.2006 року по 31.12.2021 року за Список №1 становить 15 років 4 місяці 23 дні.
Також, позивачем надано копії наказів АТ “Криворізький залізорудний комбінат” про проведення атестації робочих місць за спірний період.
Отже, суд приходить до висновку про безпідставне незарахування відповідачем до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача з 08.08.2006 року по 21.02.2022 року.
Відповідачем не зараховано до страхового стажу період навчання згідно диплому, оскільки існує розбіжність у дошлюбному прізвищі, зазначеному в дипломі і свідоцтві про шлюб.
Як було зазначено вище, відповідач має право на перевірку відомостей, зазначених у поданих документах, проте таким правом не скористався.
З долученої до матеріалів справи копії довідки №22 від 06.04.2022 року Дніпровського техніко-економічного фахового коледжу випливає, що ОСОБА_4 дійсно навчалась у Дніпропетровському техніко-економічному технікумі на денному відділенні за спеціальністю «організація торгівлі і товарознавство продовольчих товарів» з 01.09.1992 року по 03.07.1995 року. При видачі диплому була допущена помилка в прізвищі. Замість « ОСОБА_5 » вірним вважати « ОСОБА_6 ».
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для неврахування позивачу до страхового стажу періоду навчання.
Відповідачем також вказано щодо не зарахування періоду догляду за дитиною до трьох років ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в свідоцтві про народження і в заяві відсутня інформація про видачу паспорта.
Проте, як свідчать пояснення позивача в позовній заяві, які не спростовані дослідженими доказами, позивач має двох доньок 1999 р.н. та 2012 року, та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку перебувала лише з молодшою донькою 2012 р.н., що підтверджується довідкою від 07.02.2022 року №78, в якій зазначено, що позивач працювала повний робочий день в АТ “Криворізький залізорудний комбінат” і в періодах: з 26.09.2012 по 26.07.2015 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею 3-річного віку (Наказ про надання відпустки №2053в від 26.09.2012 р).
Таким чином, суд критично оцінює зазначені доводи відповідача.
В частині вимог позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року, суд виходить з такого.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-І, який містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту:
“На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;”
За приписами статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом “а" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом “а” статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в Рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у жінок 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Таке регулювання порушує вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України”).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а (пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20.
З огляду на зазначене, право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 позивач має при досягненні 45 років, за наявності стажу роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на роботах, віднесених до Списку №1.
Матеріли справи свідчать, що на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (21.02.2022 року) позивач досягла віку 45 років; мала страховий стаж роботи більше 15 років, з них більше 7 років 6 місяців на роботах, віднесених до Списку №1, внаслідок чого набула право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 18.03.2022 року № 046150009500 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , протиправність дій щодо незарахування досліджених періодів роботи до страхового та пільгового стажу та необхідність поновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії і призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи те, що позивач звернулась за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах 21.02.2022 року, тобто протягом трьох місяців з дня досягнення позивачем пенсійного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), пенсія за віком на пільгових умовах має бути призначена позивачу з 29.01.2022 року.
За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі грн., що підтверджується квитанцією №3852-9057-1855-3447 від 14.04.2022 року.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (адреса: вул.Соборності, 66, м. Полтава,Полтавська область, 36014; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13967927) про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.03.2022 року № 046150009500 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, які полягають в не зарахуванні до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників період з 08.08.2006 року по 21.02.2022 року, не зарахуванні періодів роботи відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників період з 08.08.2006 року по 21.02.2022 року стовбуровим в АТ “Криворізький залізорудний комбінат”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії періоди роботи відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.02.2022 року про призначення пенсії за пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 29.01.2022 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судові витрати у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар