Дата документу 30.06.2022 Справа № 310/6677/21
Єдиний унікальний № 310/6677/21 Головуючий у 1 інстанції: Вайнраух Л.А.
Провадження № 22-ц/807/1024/22 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
30 червня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Маловічко С.В.
суддів: Гончар М.С.
Подліянової Г.С.
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» у особі директора Довгаля Володимира Вікторовича на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 грудня 2021 року у справі за позовом ТОВ «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2021 року ТОВ «Авентус Україна» у особі директора Довгаля В.В. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є небанківською фінансовою установою, яка внесена до Державного реєстру фінансових установ як фінансова компанія, має свідоцтво про реєстрацію фінансової установи та ліцензію на здійснення діяльності з надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту. Вся процедура укладення договору про надання коштів у позику проходить в онлайн-режимі. Так, клієнт заповнює анкету на сайті Товариства, підписує договір та приймає його умови шляхом електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, який надсилається SMS-повідомленням.
15 червня 2020 року між сторонами у справі укладено договір № 2522654 про надання споживчого кредиту через Інформаційно-телекомунікаційну систему позивача, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт Товариства або Мобільний додаток. Згідно з кредитним договором Товариством надано відповідачу кошти в сумі 15 000,00 гривень на умовах, встановлених договором. Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Грошові кошти Товариством перераховано на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 , відкритий в AT «Альфа-Банк», який вказано відповідачем особисто в заяві про отримання кредиту. Відповідно, як зазначає позивач, ним виконано зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору. Однак відповідачем належним чином не було виконано договірні зобов'язання, а саме: не повернуто кошти в строк на умовах, встановле-
них кредитним договором, та не сплачено відсотки.
Крім того, позивач вказує, що перед укладенням кредитного договору Товариство шляхом розміщення на власному веб-сайті надало клієнту доступ до інформації, необхідної для укладення кредитного договору, де, серед іншого, міститься інформація про тарифи, ціни та умови надання фінансових послуг, порядок їх надання, розміщені Правила та примірний кредитний договір, що планується до укладення. На веб-сайті Товариства містилась/міститься вся необхідна інформація для прийняття клієнтом обґрунтованого та усвідомленого рішення стосовно отримання кредиту на визначених істотних умовах. Нневід'ємною частиною кредитного договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті www.creditplus.ua. При цьому, підписуючи договір, клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє їх, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватись.
Відповідач заповнив заявку на отримання кредиту на сайті Товариства. За результатами розгляду заявки позивач надіслав відповідачу пропозицію укласти електронний договір (оферту), який містить усі істотні умови, шляхом розміщення його у особистому кабінеті клієнта. Він погодився з пропозицією (офертою), натиснувши кнопку «ПОГОДЖУЮСЬ» у особистому кабінеті, після чого Товариство надіслало засобами зв'язку на вказаний клієнтом при заповненні заявки на отримання кредиту номер НОМЕР_2 одноразовий ідентифікатор у вигляді коду, який відповідачем було введено та підписано договір. При введенні коду на сайті Товариства таким чином відповідач надіслав електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), підписане одноразовим ідентифікатором, що являється датою укладення договору. Дата та час отримання Товариством електронного повідомлення (дата укладення договору) зафіксована у договорі у розділі "Реквізити та підписи сторін" (15.06.2020 10:16:13). Протягом 15 хвилин після одержання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) Товариство відправило клієнту примірник договору у формі електронного документа за вказаною адресою електронної пошти та розмістило договір в особистому кабінеті клієнта.
За змістом позовної заяви Товариством здійснено нарахування відсотків відповідно до умов договору, а саме, з урахуванням абз. 1, 3 п. 1.5.2 та п. 3.1. договору, тобто, в межах строку, обумовленого договором. Також із копії паспорта споживчого кредиту (додається) вбачається, що відповідач, підписавши його електронним підписом, підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та наслідки у разі невиконання зобов'язань за таким договором.
Відповідно до п. 1.2. договору, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Проте, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов користування кредитом, зазначених у пп. 1.5.1., застосування зниженої процентної ставки відмінено та нарахування процентів здійснювалось за стандартною процентної ставкою.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором (зокрема, п. 5.4) станом на 19.07.2021 заборгованість відповідача перед Товариством складає 49 200,00 грн., а саме: 15 000,00 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 34 200,00 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом строком за 120 днів, нарахування процентів здійснено відповідно до п.1.5.2. договору. Розрахунок процентів за користування кредитом: 15 000,00,00 грн. (тіло кредиту) х 1,9% (стандартна процентна ставка) = 285,00 грн. (за один день); 120 (днів) х 285,00 грн. = 34 200,00 грн.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 грудня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відпові-
дальністю «Авентус Україна» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2522654 від 15.06.2020 у сумі 23 550,00 гривень, а саме: за тілом кредиту у сумі 15 000,00 гривень, за відсотками за користування кредитом у сумі 8 550,00 гривень.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 086,56 гривень.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Авентус Україна» у особі директора Довгаля В.В. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати у частині, що стосується вимог Товариства про стягнення заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом, та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» суму заборгованості за договором № 2522654 про надання споживчого кредиту від 15.06.2020р., у сумі 49 200,00 грн., що складається з: 15 000,00 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 34 200,00 грн. - сума заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом. Стягнути з відповідача судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви та апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги полягають у незгоді із висновком суду першої інстанції в частині, якою було відмовлено у задоволенні стягнення нарахованих процентів відповідно до умов кредитного договору у розмірі 25 650,00 грн.
Додатково ТОВ «Авентус Україна» зазначило, що відповідачу було відомо, що кредитування здійснюється за процентною ставкою, що складає 1,9 % в день, та застосовується, серед іншого, і у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, утім, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає апеляційному розгляду справи відповідно до приписів ч. 3 ст. 360 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст.369 цього Кодексу.
Згідно із п.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зі змісту п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України вбачається, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, до яких, зокрема, налають справи з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у цій справі становить 49 200 грн., а справа випливає з кредитного договору, що не є складною категорією справ.
Враховуючи наведене, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, судове засідання не проводиться.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року № 186/1743/15-ц, зокрема, зазначено, що у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо нарахування процентів за користування кредитом строком 90 днів. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржено, тому апеляційним судом не переглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів судової справи встановлено, що 15 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 25226654 про надання споживчого кредиту через інформаційно-телекомунікаційну систему товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт товариства або мобільний додаток (а.с. 8-10).
Відповідно до п.1.1 договору, його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введенні пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства (а.с. 8).
Згідно з п. 1.2, п. 1.3, 1.4 вказаного договору товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в загальній сумі 15 000,00 гривень на строк 30 днів, а клієнт зобов'язується одержати та повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, виконати інші зобов'язання за договором. Строк кредиту становить 30 днів, може бути продовжено у поряду та на умовах, визначених в розділі 4 цього договору (а.с. 8).
За положенням п.1.5.1 знижена процентна ставка становить 1,33% в день від суми кредиту, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного у пункті 1.4 цього договору (без пролонгацій), за умови погашення заборгованості або здійснення такого погашення протягом 3-х календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.
Відповідно до п.1.5.2 стандартна процентна ставка становить 1,90% від суми кредиту, застосовується згідно з цим пунктом договору: у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 договору; у межах нового строку в разі продовження строку користування кредитом; у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України (а.с.8).
Згідно з п.1.7 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за заниженою ставкою 486,78% річних (п.1.7.1), за стандартною ставною 695,40% річних (п.1.7.2). Відповідно до п.1.8 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за зниженою ставкою 20 985,00 грн. (п.1.8.1) та за стандартною ставкою 23 550,00 грн. (п. 1.8.2) (а.с. 8-зворот).
За змістом п. 3.1 договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт" (а.с. 8-зворот).
Зобов'язання споживача з повернення кредитних коштів, нарахованих процентів, сплати штрафу, пені, інших витрат за цим договором врегульовані п. 5.4 договору (а.с. 9-зворот).
Згідно з графіком платежів до договору про надання споживчого кредиту № 2522654 від 15.06.2020 (додаток № 1), дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів -15.07.2020, сума кредиту складає 15 000,00 гривень, сума нарахованих процентів - 5 985,00 гривень. Разом до сплати: 20 985,00 гривень (а.с. 11).
У розділі 10 вказаного договору зазначено реквізити сторін, підпис відповідача відсутній, натомість міститься запис «підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С983548, 15.06.2020 10:16:13 (а.с.10-зворот).
На підтвердження позовних вимог до позовної заяви долучені правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна». Порядок нарахування процентів, розмір та тип процентної ставки відповідно до цих правил можуть бути врегульовані умовами кредитного договору (а.с.12-19).
Згідно із паспортом споживчого кредиту, підписаного відповідачем електронним підписом, строк кредитування становить 30 днів (а.с. 20-21).
У розділі 6 паспорту споживчого кредиту зазначено наслідки прострочення виконання зобов'язань за договором. Разом з тим, період застосування процентної ставки (а.с. 21), яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, дорівнює 695,40% (1,9% на день), не наведено.
За змістом паспорта наявна у ньому інформація зберігає чинність та актуальність до 16 червня 2020 року, тобто, протягом календарного дня з укладення договору (а.с.21- зворот).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, сума відсотків, нарахованих в період з 15 червня 2020 року по 13 жовтня 2020 року на тіло кредиту (15 000 грн.) дорівнює 34 200 грн. (а.с. 22-23).
Встановлено, що відповідач визнав позовні вимоги в частині тіла кредиту у розмірі 15 000 грн. та відсотків у розмірі 8 550 грн. (за ставкою 1,9%). Решту суми за процентами вважав необґрунтовано нарахованою поза межами строку кредитування.
Відмовляючи у задоволенні вимог щодо стягнення відсотків, нарахованих у період з 16 липня 2020 року по 13 жовтня 2020 року, суд першої інстанції виходив із недоведеності належними та достовірними доказами підтвердження факту продовження строку кредитування, погодженого сторонами. Крім того, суд посилався на зміст паспорту споживчого кредиту, яким не повною мірою відображені умови кредитного договору, що не свідчить про зрозумілість споживачу умов застосування стандартної процентної ставки та періоду її нарахування. Паспорт кредиту має обмежений строк дії - протягом однієї доби. Крім того, Правила надання коштів у позику передбачають, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної в них, будуть залежати від оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача, ризиків тощо (п. 5.4-5.6 договору). Таким чином, умови кредитування, викладені в декількох джерелах, ускладнюють їх сприйняття та розуміння пересічним споживачем.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що актуальність наявної у паспорті споживчого кредиту інформації говорить лише про те, що дана пропозиція кредитодавця із зазначеними умовами для подальшого погодження діє лише виключно 16 червня 2020 року. Також апелянт стверджує, що суд неправильно трактував норми матеріального права щодо даних кредитних відносин та помилково зробив висновок, що умови, зазначені в п.п. 1.5.2 кредитного договору протирічать чинному законодавству України. Зазначає, що нарахування відсотків не може вважатися відповідальністю боржника, а є лише платою за користування кредитними коштами, яка у договорі з ОСОБА_1 визначена й після закінчення строку кредитування та ще протягом 90 днів. Просить стягнути всі нараховані відсотки у розмірі 34 000 грн.
Дослідивши вказані доводи скарги, колегія дійшла наступних висновків.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Встановлено, що кредитний договір між сторонами було укладено в належній формі, оскільки підписання електронного договору електронним цифровим підписом у встановленому законодавством порядку вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Особливістю спірних правовідносин у даній справі є укладання договору про надання споживчого кредиту через інформаційно-телекомунікаційну систему товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт товариства або мобільний додаток. З урахуванням даної обставини, застосуванню підлягають наступні положення законодавства.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено, що електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Колегія суддів погоджується із доводами ТОВ «Авентус Україна», викладеними у апеляційній скарзі, щодо погодження споживача ОСОБА_1 із умовами кредитування шляхом підписання електронним цифровим підписом умов договору із подальшим отриманням грошових коштів, відповідно до даного договору.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до змісту вказаної норми, проценти за користування кредитними коштами поділяються на встановлені законом або договором. Зокрема, й період нарахування відсотків має бути погодженим між сторонами договору, у якому має бути чітко зазначено, що відсотки можуть бути нараховані поза межами закінчення строку договору чи строку кредитування.
ТОВ «Авентус Україна», пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками у розмірі 34 200,00 грн. Обґрунтовуючи права вимоги у цій частині, у тому числі, їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на п. 1.5.2 кредитного договору, у якому погоджено порядок і строки застосування процентної ставки 1,90 % в день.
Так, відповідно до п.1.5.2 стандартна процентна ставка становить 1,90% від суми кредиту, застосовується згідно з цим пунктом договору: у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 договору; у межах нового строку в разі продовження строку користування кредитом; у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України (а.с.8).
Між тим, у цьому пункті не зазначається, що до вказаного періоду прострочення протягом 90 календарних днів належить період поза межами строку кредитування.
Колегія суддів зазначає, що пункт 3.1 договору споживчого кредиту, який знаходиться у загальному розділі, яким регламентовано порядок обчислення (нарахування) процентів та порядок зміни процентів та яким узгоджено здійснення нарахування відсотків, зокрема, протягом 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, також не передбачає правомочностей кредитодавця щодо стягнення процентів після припинення строку кредитування.
На те, що даним договором не врегульовані відносини щодо стягнення процентів після припинення строку кредитування вказує пункт 3.2, відповідно до якого до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається дата повернення кредиту, вказана в Графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 Договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до Розділу 4 договору, де проценти нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану в Графіку платежів.
Тому пункт 3.1 договору не унормовує порядку нарахування процентів поза межами дії строку кредитування, а лише надає право кредитодавцю нараховувати проценти протягом 90 календарних днів з дня виникнення простроченої заборгованості, яка може виникнути у разі пролонгації договору на новий строк, чого між сторонами у цій справі не відбулось.
За правилами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановле-
них цим Кодексом.
Сам зміст положень, які містяться у Розділі 3 Договору, не містить умов нарахування процентів після строку кредитування, а отже вимоги позивача щодо стягнення процентів, нарахованих після строку кредитування, а саме після 15 червня 2020 року не можуть бути задоволені з огляду на їх безпідставність.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в оскаржуваній частині не підтверджуються належними та достовірними доказами.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та такими, які узгоджуються із матеріалами справи. При встановленні зазначених фактів судом не було допущено порушення норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до правильних висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення процентів, нарахованих відповідачу після закінчення строку кредитування.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При вирішенні справи судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, а також застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, враховано правову позицію Верховного Суду, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено із додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» залишити без задоволення.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 грудня 2021 рокуу цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише у випадку, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Постанова прийнята, складена та підписана 30 червня 2022 року.
Головуючий: С.В. Маловічко
Судді: М.С. Гончар
Г.С. Подліянова