30 червня 2022 рокуСправа №160/3167/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 25 листопада 2021 року № 2682, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019р., на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 25 листопада 2021 року № 2682, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Дніпропетровський окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 18 квітня 2022 року видано 20.05.2022 року виконавчий лист по справі № 160/3167/22.
22 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), про визнання протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року по справі № 160/3167/22.
Суд зазначає, що питання можливості визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульоване ст.383 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Суд зазначає, що заявником (позивачем) на виконання пунктів 7, 8, 9 частини 2 статті 383 КАС України не зазначена інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання, інформацію про хід виконавчого провадження, документ про сплату судового збору.
Так, незгода з добровільно виконаним рішенням не породжує у заявника права на звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України.
Виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до ст. 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 року у справі № 805/1458/17-а.
Крім того, пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, подана в порядку ст.383 КАС України заява до передбаченого ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.
Проте, заявником (позивачем), в порушення вимог п.9 ч.2 ст.383 КАС України, документ про сплату судового збору не надано.
Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача закріплених у ст.5 Закону "Про судовий збір" пільг не надано.
До аналогічних висновків щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку ст.383 КАС України дійшов Верховний Суд у постановах від 27.06.2019 по справі №807/220/18, від 11.12.2019 по справі №821/471/18, від 25.06.2020 по справі №0240/2226/18, в ухвалі Верховного Суду від 18.12.2020 по справі № 200/5793/20-а.
Суд зазначає, що зі змісту ч. ч. 2-4 ст. 383 КАС України вбачається, що до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, висуваються наведеними нормами певні вимоги і в разі невідповідності такої заяви цим вимогам заява підлягає поверненню заявнику.
Згідно абзацу 2 ч.5 ст.383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
З урахуванням наведеного, подану позивачем заяву належить повернути ініціатору звернення, з огляду на невідповідність цієї заяви вимогам ст.383 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України - повернути заявнику.
Копію ухвали направити заявнику.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст. ст. 294, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Суддя А.О. Коренев