30 червня 2022 року Справа № 160/4302/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, викладену в листі вих. № 408 від 25.08.2021 р., у наданні інформації ОСОБА_1 , а саме, завіреної копії схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць Межиріцької ОТГ, у зв'язку з невідповідністю якої, було прийнято рішення Межиріцької сільської ради № 452-7/VІІІ від 21.04.2021 р. «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 , у відповідь на його запит на отримання публічної інформації від 19 серпня 2021 року;
- зобов'язати виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) завірену копію схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць Межиріцької ОТГ, у зв'язку з невідповідністю якої, було прийнято рішення Межиріцької сільської ради № 452-7/VIII від 21.04.2021 р. «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 , у відповідь на його запит на отримання публічної інформації від 19 серпня 2021 року;
- стягнути з виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати по справі, а саме, витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 2000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до сільського голови Межиріцької об'єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області із запитом від 19.08.2021 року вих. № 160 на отримання публічної інформації.
Позивач пояснює, що він мав на меті отримати від відповідача копії документів із землеустрою - схеми землеустрою та техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць Межиріцької ОТГ, яка знаходиться у відповідача, та була використана відповідачем для підготовки проекту рішення Межиріцької сільської ради «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 », яке було винесено на розгляд сесії Межиріцької сільської ради та прийнято 21.04.2021 року за № 452-7/VIII.
Позивач вказує, що до відповіді відповідач додав копії містобудівельної документації «Планувальна структура прилеглих до автомагістралі територій у складі схеми планування території Карабинівської, Булахівської, Межиріцької, Привовчанської та Богуславської сільських рад Павлоградського району. Схему планування території Булахівської сільської ради», яка розроблена 24.09.2008 року ДП «Містобудівний кадастр» Дніпропетровської облдержадміністрації.
На думку позивача, відповідач не надав запитувану інформацію.
Тобто, позивач вважає, що відповідачем було відмовлено в задоволені запиту на інформацію.
Ухвалою суду від 14.03.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.
В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради позивачу не відмовлялось в задоволені запиту та наданні інформації, а було надано відповідь по суті порушеного питання у порядку та спосіб, визначений законом.
Відповідач зазначає, що суб'єктивна незгода позивача з обставинами, про які було зазначені у відповіді, не спростовує правильності наданої відповіді.
Також, відповідач зазначає, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі, та вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Тому, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Межиріцького сільського голови із запитом від 19.08.2021 року вих. № 160 на отримання публічної інформації, у якому просив надати йому засвідчену копію схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, у зв'язку з невідповідністю якій було прийнято рішення Межиріцької сільської ради № 452-7/VIII від 21.04.2021 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 ».
Листом виконавчого комітету Межиріцької сільської ради від 25.08.2021 року за вих. № 408, на запити ОСОБА_1 на отримання публічної інформації, зокрема, на запит за № 160, надано копії схеми планування території Межиріцької сільської ради в масштабі М1:100000, та рекомендовано позивачеві для отримання більш розширеної інформації звернутися до Відділу містобудування та архітектури, інфраструктури, житлово-комунального господарства, екології Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.
Позивач вважає, що виконавчий комітет Межиріцької сільської ради не надав йому запитувану інформацію, а отже фактично відмовив у її наданні, що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 34 Конституції України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
За приписами ст. 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходяться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011р. № 2939-VІ (надалі - Закон № 2939-VІ).
Згідно зі ст. 1 Закону № 2939-VІ встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 Закону № 2939-VІ визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема, обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до статті 5 Закону № 2939-VІ, одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
У відповідності до вимог ст.10-1 Закону № 2939-VІ встановлено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.
Розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.
Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.
Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.
Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VІ, суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Пунктом 1 ч.1 ст.13 Закону № 2939-VІ визначено, що суб'єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні розпорядників публічної інформації та відповідає хоча б одному з критеріїв, визначених ст.13 Закону № 2939-VІ.
Приписами п.1 ч.1 ст.14 Закону № 2939-VІ визначено, що розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до ч.1 статті 19 Закону № 2939-VІ передбачено, що запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Також, і вказаною статтею 19 наведеного Закону № 2939-VІ встановлено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Частиною 1 статті 20 Закону № 2939-VІ передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
При цьому, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації за приписами ч.2 ст. 22 Закону № 2939- VІ.
Абзацами 1, 2, 4 статті 45 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, територій територіальних громад розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення тощо.
Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, територій територіальних громад розробляються щодо території відповідного району, територіальної громади, села, селища, міста.
Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель села, селища, міста, територіальної громади розробляються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до приписів абзацу 1 статті 25 Закону України «Про землеустрій» визначено, що документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.
До видів документації із землеустрою віднесені і схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць (п. «а» абз.2 статті 25 Закону України «Про землеустрій»).
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, аналізу змісту завдань, функцій і повноважень відповідача та його посадових осіб, суд приходить до висновку, що інформація щодо документації із землеустрою, до видів якої віднесено і схеми землеустрою, і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, зокрема, і Межиріцької ОТГ, яка запитувалася позивачем у запиті від 19.08.2021 року за вих. № 160, віднесені до публічної інформації, розпорядником вказаної запитуваної інформації є саме відповідач, а відповідно, така публічна інформація, а саме: копія схеми і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць Межиріцької ОТГ, повинна була бути надана позивачеві на його письмовий запит у порядку та у строки, встановлені Законом № 2939-VІ.
Разом з тим, як вбачається зі змісту письмового запиту позивача від 19.08.2021 року за вих. № 160, останній відповідає формі запиту, визначеного статтею 19 Закону № 2939-VІ, у якому позивач просив відповідача, як розпорядника інформації, яка була застосована відповідачем під час прийняття рішення від 21.04.2021 року за № 452-7/VІІІ, надати йому копію схеми і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць Межиріцької ОТГ, що підтверджується змістом копії відповідного запиту.
Проте, зміст відповіді позивача, оформленого листом від 25.08.2021 року за № 408 свідчить про те, що відповідачем, як розпорядником такої інформації, було додано копію схеми планування території Межиріцької сільської ради в масштабі М1:100000 та рекомендував для отримання запитуваної інформації звернутися до відділу містобудування та архітектури, інфраструктури, житлово-комунального господарства, екології Павлоградської районного державної адміністрації Дніпропетровської області, що підтверджується копією наведеної відповіді.
Таким чином, зі змісту наведеної відповіді можна дійти висновку, що відповідачем, фактично, позивачеві було відмовлено у наданні публічної інформації, яка знаходиться у відповідача, а саме: копії схеми і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць Межиріцької ОТГ на його письмовий запит від 19.08.2021року за вих. № 160, що не відповідає та є порушенням відповідачем вимог ст.ст.20,22 Закону № 2939-VІ.
При цьому, суд критично ставиться до твердження відповідача, що на вказаний запит позивача відповідачем було надано копію схеми планування території Межиріцької сільської ради в масштабі М1:100000, оскільки за змістом проаналізованого запиту позивача від 19.08.2021 року за вих. № 160 вказаної інформації позивач не вимагав та зазначене суперечить вимогам до оформлення відповідачем відповіді на таку інформації, встановленим п.1 ч.1 ст.14 Закону № 2939-VІ.
Відтак, виходячи з того, що запитувана позивачем вищенаведена інформація є публічною, а відповідно, такою, що не може бути обмежена, відповідач є розпорядником вказаної інформації з урахуванням того, що вона була застосована відповідачем при прийнятті рішення від 21.04.2021 року за № 452-7/VІІІ, тому суд приходить до висновку, що вищенаведена відмова відповідача у наданні публічної інформації, викладена у листі від 25.08.2021року за № 408 на запит позивача від 19.08.2021р. за вих. № 160, є протиправною.
Крім того, при вирішенні даної справи, судом враховується і те, що статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантоване право на свободу одержувати інформацію.
Натомість, вказана відмова відповідача у наданні публічної інформації становить порушення наведеної норми, оскільки така відмова не тільки суперечить приписам ст.ст.10-1, 20, 22 Закону № 2939-VІ, а й не була необхідною у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною відмови відповідача у наданні публічної інформації, викладеної у листі від 25.08.2021 року № 408, на письмовий запит позивача від 19.08.2021 року за вих. № 160 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з даного приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною четвертою статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. представником позивача надано до суду: договір про надання правової допомоги № 4-01/22 від 04.01.2022 року; завдання № 1/4-02/22 від 08.02.2022 року до вказаного договору, яке є його невід'ємною частиною; акт приймання-передачі наданих послуг від 21.02.2022 року; квитанцію № 1-1440К від 08.02.2022 року про оплату правничої допомоги; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1128984 від 22.02.2022 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 0930 від 06.04.2000 року.
Так, позивачем було укладено з Адвокатським об'єднанням «Бірюк, Мігульов і партнери» (Об'єднання) договір про надання правової допомоги № 4-01/22 від 04.01.2022 року.
Відповідно до п. 1.1 договору Клієнт замовляє Об'єднанню надання професійної правничої допомоги (юридичні, консультаційні та представницькі послуги) з питань захисту інтересів і прав Клієнта у будь-яких органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі представлення його в органах судової влади усіх юрисдикцій та інстанцій, в органах прокуратури, а також третейських (арбітражних) судах (надалі іменуються «Послуги»), а Клієнт зобов'язується оплатити вартість наданих йому Об'єднанням послуг (надалі іменується «Гонорар») та інші витрати, фактично понесені Об'єднанням для виконання цього Договору.
Пунктом 2.2 зазначеного договору передбачено, що сума винагороди (гонорару) об'єднання складається з суми вартості послуг, що надаються ним клієнту за цим договором. Вартість послуг об'єднання за цим договором обумовлюється та узгоджується сторонами у завданнях до договору, які є невід'ємною частиною договору, з урахуванням орієнтовної вартості (тарифу) послуг, зазначених у додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до завдання № 1/4-02/22 від 08.02.2022 року до договору про надання правової допомоги № 4-01/22 від 04.01.2022 року, яке є його невід'ємною частиною, Клієнт доручає Об'єднанню надати правову допомогу (послуги), зміст яких полягає у підготовці позовних заяв про визнання протиправною відмови виконавчого комітету Межиріцької сільської ради у наданні інформації на запити про отримання публічної інформації, зокрема № 160 від 19.08.2021, підготовці та засвідченні додатків до позовних заяв, їх підписання та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Пунктом 2 завдання № 1/4-02/22 від 08.02.2022 року визначено, що винагорода (гонорар) об'єднання за надані послуги за цим завданням становить 12000,00 грн. (з розрахунку 2000,00 грн за позовну заяву) та сплачується протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами цього завдання.
На виконання вимог Договору та Специфікації, позивачем було повністю сплачено адвокату гонорар, що підтверджується квитанцією №1-1440К від 08.02.2022 року.
Таким чином, суд вважає, що наданими представником позивача документами, підтверджено фактичний обсяг витрат, які сторона сплатила у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги, підтверджено належними та допустимими доказами на загальну суму 2000,00 грн.
Відтак, суд доходить висновку, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. є співмірною та відповідає принципу розумності, саме така сума витрат, з урахуванням матеріалів справи та умов договору про правову допомогу, домовленостей сторін, була фактичною, а їхній розмір - обґрунтованим. Суд також врахував складність справи, кількість часу витраченого адвокатом на виконання робіт з надання позивачу у цій справі правничих послуг, а також значення цієї справи для позивача та його репутації.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем підтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю І групи, що підтверджується копією посвідчення, виданого 13.10.2003 року, що наявні в матеріалах справи. Таким чином, питання щодо розподілу судових витрат у виді судового збору не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, викладену в листі вих. № 408 від 25.08.2021 р., у наданні інформації ОСОБА_1 , а саме, завіреної копії схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць Межиріцької ОТГ, у зв'язку з невідповідністю якої, було прийнято рішення Межиріцької сільської ради № 452-7/VІІІ від 21.04.2021 р. «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 , у відповідь на його запит на отримання публічної інформації від 19 серпня 2021 року.
Зобов'язати виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) завірену копію схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць Межиріцької ОТГ, у зв'язку з невідповідністю якої, було прийнято рішення Межиріцької сільської ради №452-7/VIII від 21.04.2021 р. «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 , у відповідь на його запит на отримання публічної інформації від 19 серпня 2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, що складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, пров. Виконкомівський, 1, ЄДРПОУ 41800745).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текс рішення суду складено 30.06.2022 року.
Суддя І.О. Лозицька