Справа № 308/1191/21
29.06.2022 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участю секретаря - Кекерчень М.І., прокурора Вакула Ю.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 гривні судового збору.
Відповідно до постанови та протоколу про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , який обіймав посаду поліцейського взводу № 2 роти № 4 (з обслуговування м. Мукачево) батальйону УПП в Закарпатській області ДПП НПУ по 06.09.2020, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, як суб'єкт декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та який є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно підпункту з) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, пункту 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 № 958/29088 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 № 1153/29283, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 08.10.2020 року опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію (перед звільненням) як суб'єкт декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Встановлено, що відповідно до наказу ДПП НП України від 03.09.2020 № 649 о/с ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) з 06.09.2020 року.
27.08.2020 ОСОБА_1 ознайомився із рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування, про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи та вимогами Закону України «Про запобігання корупції» щодо необхідності подання електронної декларації за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а 06.09.2020 року ознайомився із наказом про звільнення і отримав у ВКЗ УПП в Закарпатській області витяг з наказу про звільнення та трудову книжку серії НОМЕР_1 , про що свідчить проставлений останнім підпис у розписці.
Таким чином, ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з вищенаведеними законодавчими актами, ОСОБА_1 , отримавши 06.09.2020 року трудову книжку, протягом 20 робочих днів, а саме до 00 год. 00 хв. 02.10.2020 року був зобов'язаний подати е-декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту НАЗК ОСОБА_1 опублікував в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларацію перед звільненням тільки 08.10.2020 року.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням та закрити провадження в справі.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що повний текст постанови ним отримано засобами поштового зв'язку 20.04.2021 року. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову змінити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурора Вакула Ю.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що апелянт копію постанови тримав засобами поштового зв'язку - 20.04.2021 року, у зв'язку з чим доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу.
Тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення визнаються обґрунтованими, причини пропуску строку такими, що перешкодили ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу - поважними, а тому строк на апеляційне оскарження поновлюється.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінки і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративну відповідальність передбачено за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Дане адміністративне правопорушення є правопорушенням з формальним складом, для констатації наявності якого встановлення суспільно-небезпечних наслідків не вимагається, і суб'єктивна сторона якого може виявлятися як в умисній, так і в необережній формі вини.
Встановлено, що ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з п. п. з) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення приписів ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави - декларацію перед звільненням, а саме, отримавши 06.09.2020 трудову книжку зобов'язаний був подати електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, до 02.10.2020, однак опублікував відповідну декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тільки 08.10.2020.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом № 5 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 28.01.2021; рапортом старшого оперуповноваженого ВОР Закарпатського управління ДВБ НП України Токарчик М. від 28.01.2021; витягом (скріншотом) з офіційного веб-сайту НАЗК «https://public.nazk.gov.ua/search» щодо дати опублікування ОСОБА_1 декларації перед звільненням; витягом з наказу ДПП НП України від 23.08.2017 № 317 о/с «По особовому складу» про прийняття на службу в поліцію за конкурсом та призначення ОСОБА_1 інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону з 28.08.2017; витягом з наказу ДПП НП України від 03.09.2020 № 649 о/с «Про особовий склад» про звільнення зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Закарпатській області ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 2 роти № 4 (з обслуговування м. Мукачево) батальйону, з 06.09.2020; рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи, з якими ОСОБА_1 ознайомлений 29.08.2020; розпискою ОСОБА_1 від 06.09.2020, згідно з якою ним, серед іншого отримано трудову книжку, а також йому доведено вимоги п. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання майнового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, шляхом заповнення форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції; поясненнями ОСОБА_1 , наданими ним у судовому засіданні, та його письмовими поясненнями від 28.01.2021 року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом першої інстанції доказів, та, на переконання апеляційного суду, місцевим судом з огляду на матеріали справи було зроблено правильний висновок про наявність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги з приводу можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення за ст. 22 КУпАП, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно з вищенаведеними законодавчими актами ОСОБА_1 , отримавши 06.09.2020 трудову книжку, протягом 20 робочих днів, а саме до 00 год. 00 хв. 02.10.2020, був зобов'язаний подати е-декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту НАЗК ОСОБА_1 опублікував в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларацію перед звільненням тільки 08.10.2020 року.
Місце вчинення правопорушення в даному випадку не є визначеним, оскільки ОСОБА_1 мав можливість подати електрону декларацію через мережу «Інтернет» в будь-якому місці. Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, є гранична дата до закінчення якої необхідно було подати вказану декларацію, тобто 00 хв. 00 год. 02.10.2020.
Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що матеріали про адміністративне правопорушення не містять відомостей про конкретний час проведення вказаної перевірки. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 стверджує, що умислу в його діях немає, позаяк ним було протерміновано строк подання декларації на п'ять днів, відтак звертає увагу на відсутність негативних наслідків від вчиненого діяння.
Крім того, матеріали справи не місять жодних даних, які безпосередньо, поза розумним сумнівом вказували б на наявність у нього умислу на порушення вимог фінансового контролю чи переслідування будь-якого іншого корупційного інтересу.
Апеляційний суд також враховує, що вказаним правопорушенням не завдано значної шкоди державним чи суспільним інтересам, ОСОБА_1 розкаялася у своєму вчинку та вказав, що не мав наміру уникнути фінансового моніторингу доходів, про що свідчить та обставина, що подання декларації ним все ж таки було здійснено, хоча і з пропуском строку, але такий є незначним.
За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень, окрім як до тих, що визначенні в примітці до ст. 22 КУпАП (Положення цієї статті не застосовується до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу).
Тобто законодавець не ввів заборону на застосування ст. 22 КУпАП у справах, передбачених ст. 172-6 КУпАП.
Оцінюючи в сукупності дії, наслідки та ставлення ОСОБА_1 до вказаних дій, відсутності суспільної шкоди його діяння, з урахуванням даних про особу ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає можливим застосувати до нього положення ст. 22 КУпАП та звільнити останнього від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, й можливістю обмежитися усним зауваженням.
На переконання апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Виходячи з вищенаведеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Згідно з вимогами ст. 284 КУпАП орган (посадова особа) у справі про адміністративне правопорушення виносить постанову про закриття справи при оголошенні усного зауваження.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а справу провадженням закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага