Справа № 143/5/21
Провадження № 22-ц/801/1175/2022
Категорія: 23
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сич С. М.
Доповідач:Сопрун В. В.
29 червня 2022 рокуСправа № 143/5/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого Сопруна В.В.,
суддів Матківської М.В., Стадника І.М.,
за участю секретаря судового засідання Олійник Г.Є.,
за участю сторін: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №143/5/21 запозовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Погребищенської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсною додаткової угоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 05 травня 2022 року,яке ухвалене суддею Сич С.М. в Погребищенськомурайонному суді Вінницької області, повний текст складено 10 травня 2022 року,
В січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Погребищенської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсною додаткової угоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що 29 листопада 2012 року між Погребищенською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ним (орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого йому для ведення фермерського господарства передано в оренду земельну ділянку загальною площею 134,09 га, що знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. Вказаний договір оренди землі зареєстрований у відділ Держкомзему у Погребищенському районі Вінницької області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 14 грудня 2012 року №052348424008425.
11 жовтня 2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (орендодавець) та ним (орендар) було укладено додаткову угоду №638 до договору оренди землі від 29 листопада 2012 року, якою до пунктів 2, 5, 9, 11 договору оренди землі було внесено зміни в частині нормативної грошової оцінки та орендної плати.
З огляду на викладене право оренди означеної земельної ділянки, кадастровий номер 0523484200:02:002:0017, було зареєстровано за ним в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В ході виконавчого провадження №60026733 з примусового виконання виконавчого листа у справі №143/1269/17 від 10 серпня 2018 року про стягнення із ОСОБА_1 боргу на користь ОСОБА_5 приватним виконавцем Турським О.В. було накладено арешт на вказане вище право оренди земельної ділянки.
16 грудня 2019 року ДП «СЕТАМ» було призначено та проведено торги щодо права оренди земельної ділянки загальною площею 134,09 га, кадастровий номер 0523484200:02:002:0017, що знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.
За наслідками торгів було складено Протокол №453945 проведення електронних торгів, відповідно до якого переможцем торгів визнано учасника №2 ОСОБА_3
19 грудня 2019 року приватним виконавцем Турським О.В. складено Акт про проведені електронні торги з реалізації права оренди земельної ділянки.
Після цього 20 грудня 2019 року на підставі Протоколу №453945 проведення електронних торгів та Акту про проведені електронні торги з реалізації права оренди земельної ділянки, державним реєстратором Липовецької районної державної адміністрації Чубатюк О.Р. було прийнято рішення №50357455, на підставі якого проведено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3
20 грудня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 29 листопада 2012 року, до якого було додано Акт про проведені електронні торги з реалізації права оренди земельної ділянки та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 грудня 2019 року.
За результатами розгляду клопотання Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області було видано оскаржуваний Наказ №2-25785/15-19-СГ від 28 грудня 2019 року «Про внесення змін до договору оренди землі».
На виконання вказаного Наказу 08 січня 2020 року між відповідачами було укладено оскаржувану Додаткову угоду №2 до договору оренди землі від 29 листопада 2012 року, якою внесено зміни до Договору оренди землі, укладеного між Погребищенською районною державною адміністрацією та ним, а саме замінено сторону договору (орендаря) з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 .
Вважає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області при прийняття оскаржуваного Наказу та укладенні Додаткової угоди до договору оренди землі порушено права позивача, оскільки позбавило його права на провадження господарської діяльності, а також порушено норми Закону України «Про оренду землі», ЗК України та ЦК України.
Стверджує, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області мало надати правову оцінку проведеним реєстраційним діям, оскільки чинне законодавство не містить такої підстави для заміни орендаря у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як протокол електронних торгів та акт про проведені електронні торги.
Таким чином, просив суд визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-25785/15-19-СГ від 28 грудня 2019 року. Визнати недійсною Додаткову угоду №2 до Договору оренди землі від 29 листопада 2012 року, укладену 08 січня 2020 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_3 . Вирішити питання щодо стягнення судових витрат.
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 05 травня 2022 року в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допустив невідповідність висновків обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вирішити питання щодо стягнення судових витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 зазначив, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, а також правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, а тому вважає оскаржуване рішення вважає законними та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області - Римський М.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суд без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що на час передачі в оренду земельної ділянки позивачу останній був одним із засновників ФГ «Ланецького», а відтак земельна ділянка могла бути використана ним лише для розширення цього або створення іншого фермерського господарства, отже ОСОБА_1 звертаючись до суду із вказаним позовом, не надав доказів про наявність у нього як фізичної особи порушеного права, яке підлягає судовому захисту.
Судом першої інстанції встановлено, що 29 листопада 2012 року між орендодавцем - Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області та орендарем - ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у Погребищенському районі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 14 грудня 2012 року за №052348424008425.
Згідно із пунктами 1, 2 договору в оренду передається земельна ділянка для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, загальною площею 134,09 га (т.1 а.с.12 - 16).
29 листопада 2012 року між орендодавцем - Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області та орендарем - ОСОБА_1 був складений акт прийому-передачі об'єкту оренди, який становить невід'ємну частину вищезазначеного договору оренди земельної ділянки (т.1 а.с.18).
11 жовтня 2018 року начальником Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято Наказ №2-13518/15-18-СГ «Про внесення змін до договору оренди землі», згідно із яким внесено зміни в пункти 2, 5, 9, 11 вищезазначеного договору оренди землі щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати (т.1 а.с.19).
11 жовтня 2018 року між орендодавцем - Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та орендарем - ОСОБА_1 на виконання зазначеного Наказу укладено Додаткову угоду №638 про внесення змін до договору оренди землі від 29 листопада 2018 року (т.1 а.с.21, 22).
Згідно із відомостями, що містяться у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 23 жовтня 2018 року №142308446, сформованому державним реєстратором Погребищенської районної державної адміністрації, 31 липня 2018 року на підставі зазначених вище договору оренди землі, Наказу та Додаткової угоди здійснено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) строком на 25 років щодо земельної ділянки площею 134,09 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 0523484200:02:002:0017, розташованої на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, за ОСОБА_1 (т.1 а.с.23).
Відповідно до Протоколу № 453945 проведених електронних торгів від 16 грудня 2019 року, оформленого Державним підприємством «СЕТАМ», реалізовано право оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 134,09 га (кадастровий номер 0523484200:02:002:0017), що знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. Ціна продажу склала 848304,11 грн. Переможець - ОСОБА_3 (т.1 а.с.25 - 26).
На підставі вказаного Протоколу 19 грудня 2019 року приватним виконавцем Турським О.В. складено Акт про проведені електронні торги з реалізації права оренди земельної ділянки (т.1 а.с.27).
Згідно із рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Липовецької районної державної адміністрації Чубатюк О.Р. від 20 грудня 2019 року №50357455 проведено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) означеної земельної ділянки за ОСОБА_3 (т.1 а.с.29).
Згідно із відомостями, що містяться у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 грудня 2019 року №194092306, сформованому державним реєстратором Липовецької районної державної адміністрації, на підставі зазначених вище договору оренди землі, Акту про проведені електронні торги з реалізації права оренди земельної ділянки від 19 грудня 2019 року та Протоколу від 16 грудня 2019 року №453945 здійснено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) строком на 25 років щодо земельної ділянки площею 134,09 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 0523484200:02:002:0017, розташованої на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, за ОСОБА_3 (т.1 а.с.30, 31).
20 грудня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із заявою, в якій просив укласти із ним додаткову угоду до договору оренди землі від 29 листопада 2012 року про заміну сторони - орендаря в договорі з ОСОБА_1 на нього. До цієї заяви додано копію вказаного договору оренди землі, акт про проведені електронні торги з реалізації права оренди земельної ділянки та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.98).
28 грудня 2019 року начальником Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято Наказ №2-25785/15-19-СГ «Про внесення змін до договору оренди землі», яким замінено сторону зазначеного договору оренди землі, а саме орендаря, з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 (т.1 а.с.32, 97).
08 січня 2020 року між орендодавцем - Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та орендарем - ОСОБА_3 на виконання зазначеного Наказу укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 29 листопада 2012 року, згідно із якою замінено сторону договору - орендаря, з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 (т.1 а.с.33, 96).
Наказом Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року №1678/5 «Про задоволення скарги» задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано рішення державного реєстратора Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 01 жовтня 2020 року №54348383 (т.1 а.с.170).
Наказом Міністерства юстиції України від 13 травня 2021 року №1690/5 «Про задоволення скарги» задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано рішення державного реєстратора Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Чубатюк О.Р. від 20 грудня 2019 року №50357455 (т.1 а.с.176).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2022 року (справа №127/4715/20) рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 06 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання недійсними результатів електронних торгів і акту про проведені електронні торги щодо права оренди земельної ділянки - задоволено.
Визнано недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «Сетам» 16 грудня 2019 року по реалізації права оренди земельної ділянки, площею 134,09 га, кадастровий номер 0523484200:02:002:0017, що знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, оформлені протоколом №453945.
Визнано недійсним акт про проведені електронні торги з реалізації права оренди вказаної земельної ділянки від 19 грудня 2019 року, складений приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем (т.2 а.с.132 - 139).
Згідно із відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 01 квітня 2010 року до цього реєстру внесено запис про державну реєстрацію Фермерського господарства «Ланецького», місцезнаходження: Вінницька область, Погребищенський район, с. Плисків, вул. Центральна, 2, код ЄДРПОУ: 36244177. Серед засновників цього фермерського господарства значиться, серед інших, ОСОБА_1 (т.2 а.с.158).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 728/1983/19 (провадження № 61-745св21) вказано, що «суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду, виходив із того, що звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач посилався на порушення його прав як фізичної особи, не вказуючи про існування фермерського господарства та не зазначаючи останнє позивачем у справі. Відповідно до статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Згідно з частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.
Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»). Зі змісту статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства. З комплексного аналізу вимог статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» можна зробити висновок, що після укладення договору оренди земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася. Схожі висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 березня 2018 року в справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц (провадження № 14-157цс18) та від 01 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17 (провадження 14-385цс19).
Крім того, із моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб'єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб'єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).
29 листопада 2012 року між орендодавцем - Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області та орендарем - ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у Погребищенському районі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 14 грудня 2012 року за №052348424008425. Згідно із пунктами 1, 2 договору в оренду передається земельна ділянка для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, загальною площею 134,09 га (т.1 а.с.12 - 16).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Щавінський К.С. надав апеляційному суду відповідь державного реєстратора Липовецької міської ради Хавхалюка Ігоря від 28 червня 2022 року №4 та яка може бути прийнята апеляційним судом до уваги у цій справі як доказ, передбачений ч.3 ст.367 ЦПК України, на виконання вимог ч.5 ст.12 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі.
З цієї відповіді вбачається, що ФГ «Кальній» (код ЄДРПОУ 37926701) було створено ОСОБА_1 18 квітня 2013 року та зареєстроване Погребищенською районною державною адміністрацією 19 квітня 2013 року. ФГ «Кальній» було створене на підставі земельної ділянки розташованої на території Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області загальною площею 134,09 га.
Для реєстрації фермерського господарства заявником було подано: реєстраційна картка; рішення засновника фермерського господарства №1 від 18 квітня 2013 року; копія квитанції про сплату адміністративного збору; статут фермерського господарства; копія договору оренди землі від 29 листопада 2012 року укладеного між Погребищенською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 об'єктом оренди якого являється земельна ділянка площею 134,09 га, яка розташована на Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФГ «Кальній» зареєстроване 19 квітня 2013 року.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач 18 квітня 2013 року заснував фермерське господарство ФГ «Кальній», тому звертаючись до суду із вказаним позовом на захист права користування земельною ділянкою, яку передано для ведення фермерського господарства, після заснування фермерського господарства, ОСОБА_1 вказував на порушення його прав як фізичної особи, однак не врахував, що з дня державної реєстрації фермерське господарство набуло прав та обов'язків землекористувача й, відповідно, стало суб'єктом спірних правовідносин, замінивши ОСОБА_1 як фізичну особу.
Крім того, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка у силу свого правового режиму є такою, що підлягає використанню виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Таким чином, враховуючи те, що діяльність фермерського господарства «Кальній» не припинилась, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки позивач - фізична особа ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, не надав доказів про наявність у нього як фізичної особи порушеного права, яке підлягає судовому захисту.
Зокрема, в судовому засіданні апеляційного суду сторони не заперечували, що спірна земельна ділянка, площею 134,09 га, увійшла до ФГ «Кальній» і використовувалась в підприємницькій діяльності.
Аналогічні висновки викладені постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі № 728/2558/19 (провадження № 61-18853св20), від 29 вересня 2021 року у справі № 728/2046/19 (провадження № 61-661св21),від 05 жовтня 2021 року у справі № 728/2049/19 (провадження № 61-18854св20), від 09 лютого 2022 року у справі № 728/2150/19 (провадження № 61-8946св20), Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2021 року у справі №728/2557/19 (провадження №61-2132св21), від 23 вересня 2021 року у справі № 728/2552/19 (провадження № 61-19558св20), від 21 жовтня 2021 року у справі № 728/2554/19 (провадження № 61-19556св20), від 25 жовтня 2021 року у справі № 728/2550/19 (провадження № 61-18851св20), від 25 жовтня 2021 року у справі № 728/2047/19 (провадження № 61-18876св20), від 25 жовтня 2021 року у справі № 728/2147/19 (провадження № 61-18849св20).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково вважав, що саме ФГ «Ланецьке» набуло прав та обов'язків землекористувача щодо спірної земельної ділянки площею 134,09 га, проте зазначене не є підставою для скасування рішення суду, оскільки як встановлено апеляційним судом у справі, спірна земельна ділянка виділялась та передавалась в оренду позивачу саме для створення іншого фермерського господарства, яке він заснував з цією метою - ФГ «Кальній», та яке, в свою чергу, з дня державної реєстрації набуло прав та обов'язків землекористувача щодо цієї земельної ділянки, що підтверджується листом державного реєстратора Липовецької міської ради Хавхалюка Ігоря від 28 червня 2022 року №4, а отже стало суб'єктом спірних правовідносин, замінивши ОСОБА_1 як фізичну особу.
За таких обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , так як відсутнє суб'єктивне цивільне право позивача, яке підлягає судовому захисту.
Отже, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, надано вірну оцінку зібраним доказам, відповідно до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення скасуванню не підлягає.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу і спростовані зібраними у справі доказами та не впливають на правильність і обґрунтованість судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 05 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 30 червня 2022 року.
Головуючий Сопрун В.В.
Судді Матківська М.В.
Стадник І.М.