Провадження №2-а/748/6/22
Єдиний унікальний № 748/173/22
30 червня 2022 року місто Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючого судді Хоменко Л.В.,
секретаря Однолько Ю.С.,
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Рябініна Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил від 21 грудня 2021 року,
24 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 3401/50000/21 від 21 грудня 2021 року, винесену в.о. заступника начальника Одеської митниці Державної митної служби України Дзюбою А.М. та закрити відносно справу про адміністративне правопорушення на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вимоги обгрунтовує тим, що в.о. заступника начальника Одеської митниці Дзюбою A.M. було розглянуто матеріали справи про порушення митних правил № 3401/50000/21, порушеної 17 вересня 2021 року та винесено постанову від 21 грудня 2021 року № 3401/50000/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України з накладенням на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн. 00 коп. Вважає, що постанова є необгрунтованою, винесена з порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил є такими, що не відповідають фактичним обставинам, а розгляд справи посадовою особою митниці є неповним та необ'єктивним.
При винесенні постанови в справі в.о. заступника начальника Одеської митниці Дзюба A.M. виходив з того, що факт порушення ОСОБА_1 вимог ч. 4 ст. 469 МК України знайшов своє підтвердження. Посадова особа митниці зазначила, що 21 вересня 2021 року до сектору митного оформлення № 2 митного поста «Білгород- Дністровський» Одеської митниці Держмитслужби було подано до митного оформлення митну декларацію №UA500220/2021/200638 за якою заявлено в митному режимі «імпорт» товар, а саме: автомобіль легковий марки «BMW 525», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік виготовлення - 1998 року. Під час здійснення перевірки даних стосовно законності ввезення та знаходження на митній території України вищевказаного транспортного засобу із застосуванням інформації, яка міститься в журналі обліку транспортних засобів «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» Єдиної інформаційної автоматизованої системи Держмитслужби України встановлено, що гр. України ОСОБА_2 18.08.2018 року через пункт пропуску «Славутич-Комарин» митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС на митну територію України, в митному режимі «транзит» з метою особистого користування ввіз автомобіль легковий марки «BMW 525», під реєстраційним номером НОМЕР_1 . В ході здійснення митного контролю та перевірки товаро-супровідних документів було встановлено, що вищевказаний транспортний засіб було передано, відповідно до договору купівлі-продажу від 20 квітня 2021 року №б/н гр. ОСОБА_3 , що мешкає: АДРЕСА_1 , без дозволу митного органу.
Таким чином, митний орган зазначає, що ОСОБА_2 , в порушення вимог ч. 5 ст. 380 МК України автомобіль легковий марки «BMW 525», під реєстраційним номером НОМЕР_1 , який в митному режимі «транзит» ввезено на митну територію України, було передано у володіння, користування або розпорядження ОСОБА_4 , яка безпосередньо не помішувала його у митний режим тимчасового ввезення, без дозволу митного органу.
Вважає, що обставини та підстави винесення Відповідачем даної постанови не відповідають дійсності, а сама постанова є незаконною та підлягає скасуванню.Так, ОСОБА_1 дійсно перетинав кордон України в автомобілі «BMW 525», під реєстраційним номером НОМЕР_1 , однак жодного відношення до вказаного автомобіля він не має, оскільки перетинав кордон в ньому виключно в якості пасажира, а не його володільця (власника). Звертає увагу суду, що ввезення автомобіля в Україну здійснювала зовсім інша особа, яка оформила на позивача ввезення вищевказаного автомобіля. Жодних правовстановлюючих документів на право власності чи співвласності, а також на право користування даним автомобілем марки «BMW 525», під реєстраційним номером НОМЕР_1 позивач не має, а тому навіть не знає де саме знаходиться даний автомобіль та кому фактично належить.
Крім того, вважає, що відповідачем при прийнятті рішення про притягнення до відповідальності позивача не доведено, що саме позивач мав право на керування, володіння, розпоряджання автомобілем марки «BMW 525», під реєстраційним номером НОМЕР_1 , оскільки ввозити автомобіль на митну територію може лише та особа, яка має законне право ним користуватись. При цьому, ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування автомобілями не отримував, за кермо автомобіля марки «BMW 525», під реєстраційним номером НОМЕР_1 , він не сідав. Вважає, що відсутність посвідчення водія у позивача, є однією з підстав для відмови в його притягненні до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Оскільки позивач не є, ні власником, ні користувачем автомобіля марки «BMW 525», під реєстраційним номером НОМЕР_1 , то він і не укладав договір купівлі-продажу від 20.04.2021 року № б/н з громадянкою ОСОБА_4 . Більше того, Позивач ніколи не бачив та не зустрічався з громадянкою ОСОБА_4 .Крім того, Позивач ніколи не був представником фірми «CENTRANA».
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав оскаржувану постанову 15 січня 2022 року, при розгляді даної справи та винесенні відповідачем оскаржуваної постанови він присутній не був, до суду з адміністративним позовом позивач звернувся 24 січня 2022 року, тобто у строк передбачений КАС України, а тому підстав для поновлення строку звернення до суду не має.
Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2022 року відкрито провадження у справі.
05 травня 2022 року від представника відповідача Одеської митниці Державної митної служби України Бурчо І.Й. надійшов відзив на позов, в якому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Рябінін Д.Д. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх із зазначених у позовній заяві підстав.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Суду зазначив, що товариш запропонував йому підзаробити перевезенням автомобіля через митницю, за що заплатив 500 грн. З цією метою позивач виїхав до Республіки Білорусь, зустрівся з водієм цього автомобля, який пояснив, що автомобіль ввозить для перепродажу. Через митний кордон він в'їхав в якості пасажира автомобіля, його паспортні дані були внесені в реєстраційні документи на автомобіль для перетину кордону. Стверджував у судовому засіданні, що посвідчення водія не отримував, ніяких договорів не укладав, з ОСОБА_3 ніколи не зустрічався та з нею не знайомий. З приводу цього інциденту до правоохоронних органів не звертався.
Представник відповідача - Одеської митниці Державної митної служби України у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає, просив відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як встановлено в судовому засіданні 21 грудня 2022 року в.о. заступника начальника Одеської митниці Дзюбою А.М. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 3401/50000/21 відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 469 Митного кодексу України з накладенням штрафу у розмірі 34 000 грн.
21 вересня 2021 року посадовою особою Одеської митниці у відношенні гр. ОСОБА_1 , складено протокол про порушення митних правил №3401/50000/21, за ознаками правопорушення, передбаченогоч.4 ст. 469 Митного кодексу України.
Зі змісту оскаржуваної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 21 вересня 2021 року до сектору митного оформлення № 2 митного поста «Білгород- Дністровський» Одеської митниці Держмитслужби було подано до митного оформлення митну декларацію №UA500220/2021/200638, за якою заявлено в митному режимі «імпорт» товар, а саме: автомобіль легковий марки «BMW 525», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік виготовлення - 1998 року.
Під час здійснення перевірки даних стосовно законності ввезення та знаходження на митній території України вищевказаного транспортного засобу із застосуванням інформації, яка міститься в журналі обліку транспортних засобів «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» Єдиної інформаційної автоматизованої системи Держмитслужби України встановлено, що гр. України ОСОБА_1 18 серпня 2018 року через пункт пропуску «Славутич-Комарин» митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС на митну територію України, в митному режимі «транзит» з метою особистого користування ввіз автомобіль легковий марки «BMW 525», під реєстраційним номером НОМЕР_1 .
У ході здійснення митного контролю та перевірки товаро-супровідних документів було встановлено, що вищевказаний транспортний засіб було передано, відповідно до договору купівлі-продажу від 20 квітня 2021 року №б/н, гр. ОСОБА_4 , що мешкає: АДРЕСА_1 , без дозволу митного органу.
Таким чином, ОСОБА_1 , в порушення вимог ч. 5 ст. 380 МК України автомобіль легковий марки «BMW 525», під реєстраційним номером НОМЕР_1 , який в митному режимі «транзит» ввезено на митну територію України, було передано у володіння, користування або розпорядження ОСОБА_4 , яка безпосередньо не поміщувала його у митний режим тимчасового ввезення, без дозволу митного органу (а.с.11-12).
Відповідно до ч. 4 ст. 469 МК України, передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 3 розділу 1 наказу ДМСУ №1118 від 17.11.2005 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" встановлено, що транспортний засіб для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред'явлений митному органу як власником, так і вповноваженою особою. Уповноважена особа - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого власником товарів і транспортних засобів, наділена правом учиняти дії, пов'язані з пред'явленням цих товарів і транспортних засобів митним органам для митного контролю та митного оформлення при переміщенні їх через митний кордон України, або іншим чином розпоряджатися зазначеними товарами та транспортними засобами.
Відповідно до п. 4 розділу 1 зазначеного наказу транспортний засіб, що переміщуються через митний кордон України громадянами, перебувають під митним контролем: при ввезенні з метою транзиту - з моменту перетину митного кордону України до вивезення за межі митної території України; при вивезенні для вільного обігу або тимчасово - з моменту пред'явлення митному органу до завершення митного оформлення та вивезення за межі митної території України.
Згідно п. 7 розділу 1 наказу ДМСУ №1118 від 17.11.2005 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає (серед іншого) оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на транспортний засіб. або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.
Згідно п.9 розділу 1 наказу ДМСУ №1118 від 17.11.2005 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" ТЗ, на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження), не підлягає пропуску через митний кордон України.
Митне оформлення транспортного засобу здійснювалось відповідно до вимог ст. 335 Митного кодексу України, Постанови Кабінету міністрів України №451 від 21 травня 2012 року, наказу Держмитслужби України від 17 листопада 2005 року №1118. Згаданими нормативними актами, що регулюють митну справу визначено, що оформлення транспортного засобу здійснюється не на водія, а на власника автомобіля або уповноважену ним особу.
Тому, при оформленні зобов'язання про транзит визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля, а факт зазначення такої особи у поданих документах, власником транспортного засобу або уповноваженою особою.
Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
За статтею 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.
Зі змісту оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що 21 вересня 2021 року до сектору митного оформлення № 2 митного поста «Білгород- Дністровський» Одеської митниці Держмитслужби було подано до митного оформлення митну декларацію №UA500220/2021/200638, за якою заявлено в митному режимі «імпорт» товар, а саме: автомобіль легковий марки «BMW 525», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік виготовлення - 1998 року.
Під час здійснення перевірки даних стосовно законності ввезення та знаходження на митній території України вищевказаного транспортного засобу із застосуванням інформації, яка міститься в журналі обліку транспортних засобів «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» Єдиної інформаційної автоматизованої системи Держмитслужби України встановлено, що гр. України ОСОБА_1 18 серпня 2018 року через пункт пропуску «Славутич-Комарин» митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС на митну територію України, в митному режимі «транзит» з метою особистого користування ввіз автомобіль легковий марки «BMW 525», під реєстраційним номером НОМЕР_1 .
У ході здійснення митного контролю та перевірки товаро-супровідних документів було встановлено, що вищевказаний транспортний засіб було передано, відповідно до договору купівлі-продажу від 20 квітня 2021 року №б/н, гр. ОСОБА_4 , що мешкає: АДРЕСА_1 , без дозволу митного органу.
Таким чином, ОСОБА_1 , в порушення вимог ч. 5 ст. 380 МК України автомобіль легковий марки «BMW 525», під реєстраційним номером НОМЕР_1 , який в митному режимі «транзит» 18 серпня 2018 року ввезено на митну територію України, 20 квітня 2021 року було передано у володіння, користування або розпорядження ОСОБА_4 , яка безпосередньо не поміщувала його у митний режим тимчасового ввезення, без дозволу митного органу, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 469 МК України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту.
У відповідності до вимог ч.5 ст.102 МК України для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму до закінчення визначеного строку транзиту митного органу призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту та митна декларація або інший документ.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 325 МК України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем забороняється, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами України.
Частиною 1 ст. 381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.
При цьому, згідно з гл.55 р.ХІІ МК України поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).
Згідно з частиною першою статті 458 Кодексу порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх відповідним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на відповідні органи, і за які Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення закріплено у главі 68 Кодексу.
Судом встановлено, що 21 вересня 2021 року до сектору митного оформлення №2 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці Держмитслужби подано до митного оформлення митну декларацію з метою оформлення вказаного транспортного засобу ОСОБА_4 , а не позивачем, як особою якою було ввезено автомобіль на митну територію України.
Доказів того, що передача у користування транспортного засобу ОСОБА_4 відбулась за присутності в транспортному засобі особи, яка безпосередньо ввозила його на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, тобто позивача ОСОБА_1 суду не надано.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивач, який 18 серпня 2018 року ввіз на митну територію України транспортний засіб автомобіль легковий марки «BMW 525», під реєстраційним номером НОМЕР_1 , вчинив дії пов'язані із передачею транспортного засобу у володіння іншої особи, а саме ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Статтею 9 ч. 2 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність свого рішення, оскільки при розгляді справи було встановлено, що позивачем було вчинено правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 469 МК України.
Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови в справі про порушення митних правил не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, оскільки судом встановлено, що дії відповідача при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, МК України та іншими нормативно-правовими актами.
Керуючись ч. 2 ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 9, 14, ст.140 ч.1, 251, 268, 283, 287-289 КУпАП, ст.77 ч.2, 73, 75, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 3401/50000/21 від 21 грудня 2021 року, винесену в.о. заступником начальника Одеської митниці Державної митної служби України Дзюбою А.М. відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 469 Митного кодексу з накладенням штрафу у розмірі 34 000 грн. та закриття провадження у справі.
Позивач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Одеська митниця Державної митної служби України, код ЄДРПОУ 44005631, місце знаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хоменко Л.В.